Мережа малих електростанцій, які працюють на газі, може дозволити державі вирішити відразу дві проблеми. Хоча б частково замінити знищені ТЕС. До того ж такі об’єкти стануть важчою ціллю для росіян. Гроші на газові установки готові виділяти західні партнери, але й Україні варто пошукати ресурси. Один з варіантів — підвищити тарифи на світло для населення вже з 1 травня.
Відновлення електропостачання
Відключення вже почалися
Загрози блекауту немає, тобто відключень світла по всій Україні не буде — переконані в Міністерстві енергетики. Водночас усе залежить від того, наскільки масованими будуть удари по енергетичній інфраструктурі. А найголовніше — наскільки ефективно при цьому працюватиме система протиповітряної оборони. В уряді також зазначили, що проблеми з електропостачанням є в тих регіонах, де атак на енергетику найбільше. А от тотальний колапс енергосистеми малоймовірний. Скажімо, у середу, 3 квітня, Україна навіть надавала допомогу електроенергією Польщі на 1500 МВт.
«Росіяни не мають успіху на фронті, тому вирішили компенсувати це ударами по цивільній інфраструктурі. Енергопостачання в лівобережній частині України, скажімо так, дуже крихке», — сказав директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
У четвер, 4 квітня, одразу в шістьох областях: Дніпропетровській, Сумській, Полтавській, Донецькій, Запорізькій і Кіровоградській — вимикали світло. Обмеження запроваджували у вечірній пік споживання — з 18:20 до 22:00. Областям не вистачає власної генерації, пояснили в Укренерго. І це наслідок останніх масованих ударів. Крім того, саме споживання електроенергії зросло, бо знизилася температура.
«У нас достатньо генерації для покриття внутрішнього споживання. Не застосовується аварійний імпорт. Але продовжують запроваджувати графіки тимчасових відключень у Харкові й області. Застосовували в деяких областях графіки короткострокових аварійних відключень», — повідомила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.
Заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук
«Частота й кількість ударів суттєво нарощують невизначеність з приводу того, як зможемо проходити наступну зиму. Ворог почав атаки ранньою весною, зараз у нього велике поле для психологічного тиску через загрозу ударів по енергосистемі до наступної зими. Росія намагатиметься тиснути на нас в умовах затримки поставок допомоги з озброєннями і хотіла б дотиснути до виборів у США. Удари по енергосистемі — лише один інструмент, аби досягнути цієї мети. Є, щоправда, один серйозний позитив — на фоні всіх проблем і руйнувань ми досі не бачили масштабних відключень по всій країні», — зазначив експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Росіяни далі завдають точкових ударів по українській енергетиці, особливо на сході держави. Під кінець тижня зазнали нападів об’єкти у двох областях: Росія атакувала дронами теплову станцію на Харківщині, а у Дніпропетровській області цілили по сонячній станції — зруйнували обладнання, виникла пожежа.
У Міністерстві енергетики додали: постійно під прицілом перебувають і підстанції. В уряді вважають, що ситуацію вдалося стабілізувати. Водночас додають: останні російські атаки мають значно складніші наслідки для української енергосистеми, ніж напади попередніх двох років.
Збитки ще підраховують. Очевидно, що Україна потребує допомоги іноземних партнерів, зокрема, знадобляться високовольтне обладнання й автотрансформатори.
Пошкодження генерації дуже значні
Втрат зазнали і приватні, і державні виробники електроенергії. За наслідками ці обстріли називають навіть більш руйнівними, ніж торішні. Компанія ДТЕК втратила 80 % генерувальних потужностей.
Зруйнована теплоелектростанція ДТЕК
«П’ять із шести наших теплових електростанцій серйозно пошкоджені. Ситуація надзвичайно важка», — додала пресслужба компанії.
Значні руйнування й у державній генерації. У Центренерго повідомили: з 2014 року компанія втратила вже 85 % потужностей. Найбільша державна теплова станція, Вуглегірська, опинилася в окупації ще до повномасштабного вторгнення. А Зміївську ТЕС росіяни повністю розбомбили наприкінці березня цього року, причому цілять далі — по її руїнах.
«22 березня російські війська здійснили наймасштабнішу за весь час війни атаку по енергетичних об’єктах України. Били прицільно точно, комбіновано. Масштаби руйнування ТЕС болісні: повністю знищено генерацію та унікальне, вартісне устаткування, понівечено обладнання, виробництво якого триває від кількох місяців до навіть років. І так зруйновану станцію ворог почав рівняти з землею. 4 квітня ми пережили чергову ворожу атаку на генерацію, що вже не працює», — зазначив голова наглядової ради Центренерго Андрій Гота.
Не функціонує також і ДніпроГЕС. Її потужність — понад 1500 МВт, що дорівнює, скажімо, роботі півтора блока атомної станції. Лише для того, щоб дослідити всі руйнування на ДніпроГЕС, знадобляться місяці. Водночас у Запорізькій ОВА зазначили: загрози руйнування дамби немає.
ДніпроГЕС після атак
Чи не найпотужніша атака на українську енергетику збіглася з початком планових ремонтів на АЕС. У п’ятницю, 5 квітня, вивели в ремонт блок атомної станції. Лагодити обіцяють у пришвидшеному режимі, але з дотриманням усіх правил безпеки, заявили в Енергоатомі. Один блок Хмельницької АЕС планово вже припиняв роботу, а відновив її на два тижні раніше, ніж очікували.
Харківщина: подвійна загроза
Найскладнішою ситуація залишається в Харкові й області. Росія систематично нищить місто: обстрілює його і дронами, і ракетами. Електроенергію там подають усе ще за графіком — відключення тривають по кілька годин, не лише у вечірній пік споживання. Загалом без стабільного електропостачання понад пів мільйона людей. У п’ятницю, 5 квітня, у Харкові зупиняли метрополітен.
«Ми мали одну з наймасштабніших атак “шахедами” по Харкову й області. На прицілі були енергетичні об’єкти. У нас погіршилася ситуація з енергопостачанням. Є дефіцит електроенергії. Наразі ми переглядаємо графіки відключень і вживаємо необхідних заходів, щоб стабілізувати ситуацію», — пояснив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
голова Харківської ОВА Олег Синєгубов
Харківщина може отримати ще одну серйозну проблему: залишитися без газопостачання. Але причина не у воєнних діях. Ще в середині грудня зупинило роботу Сахалінське газове родовище, яке є одним із найбільших в Україні. Досліджені запаси складають понад 15 млрд кубометрів палива. Причина зупинки родовища – це багаторічна судова тяганина між колишніми власниками (Ігорем Коломойським, Геннадієм Боголюбовим, Павлом Фуксом та Віталієм Хомутинніком) та державою.
“Втрати місцевого та державного бюджету України від недоотримання надходжень через зупинку видобувної діяльності ПрАТ “Укрнафтобуріння” без урахування ПДФО, ЄСВ та військового збору становлять 410 млн грн щомісячно. Також зупинка видобутку на Сахалінському родовищі може призвести до того, що громадяни Харківської області в умовах повномасштабної війни можуть залишитися без газопостачання”, – заявило Агентство з розшуку та управління арештованими активами.
АРМА уже попросило РНБО втрутитися у ситуацію, аби відновити видобуток газу на Сахалінському родовищі. Особливо на тлі планів уряду ще більше наростити внутрішній видобуток газу, аби і в наступному опалювальному сезоні відмовитися від імпорту.
Яку стратегію обере Україна?
З початку повномасштабного вторгнення Кабінет міністрів просуває ідею децентралізації української енергетики. Тобто спорудження малих об’єктів генерації чи не у кожному населеному пункті. Таким чином можна повністю зруйнувати плани ворога “погасити” усю країну.
Знищений обстрілами окупантів інфраструктурний об’єкт ‘Укренерго’
Скажімо, Закарпаття робить ставку на сонячну енергетику. Обласна влада переконана, що за рахунок СЕС регіон може стати енергетично самодостатнім. У області вже працює близько 5 тисяч таких установок.
“Сумарна потужність генерувальних установок приватних домогосподарств становить 138 МВт. Водночас на території Закарпатської області функціонують підприємства, на яких експлуатується 65 генерувальних установок, сумарною потужністю 244 мегават. Таким чином, приватні домогосподарства та підприємства краю, які генерують електроенергію від сонця, здатні повністю забезпечити потреби нашої області”, – розповів голова Закарпатської ОВА Віктор Микита.
Сонячні електростанції планують встановлювати і у Кривому Розі. Але поки йдеться лише про обладнання такими установками об’єктів соціальної сфери. Виділять кошти і для закупівлі генераторів, що безумовно є лише тимчасовим рішенням, адже Криворіжжя – це великий та густонаселений промисловий регіон з високим рівнем споживання електроенергії.
голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул
“Блекаути, що відбуваються через удари росіян по великих електростанціях і мережах, показали, що необхідно створювати місцеві невеликі джерела електроенергії. Ми почали це робити в Кривому Розі, перш за все, для лікарень”, – зазначив голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул.
Часу для того, аби децентралізувати енергетику й уникнути масових відключень світла, обмаль. Річ у тім, що споживання суттєво зросте вже у перші по-справжньому спекотні дні, коли температура зросте до +30 С. За таких умов влітку Україна використовує приблизно стільки ж електроенергії, як й у мороз. Тому вже у липні-серпні запровадження графіків відключення електроенергії є дуже ймовірним.
“Єдиний шлях убезпечення енергосистеми від такого масованого ракетного терору полягає в децентралізації генеруючих потужностей. Тобто замість 15-20 великих електростанцій, необхідно побудувати сотні маленьких: від 5 до 30 МВт потужності. Вони будуть більш стійкими до цих атак в силу своєї зосередженості”, – пояснив голова “Укренерго” Володимир Кудрицький.
голова ‘Укренерго’ Володимир Кудрицький
Та одними лише сонячними станціями у такому випадку не обійтися. Країна потребує маневрувальної генерації. Тобто тієї, яка може відносно швидко підвищувати чи знижувати виробництво світла. Таку роль відігравали теплові та гідроелектростанції, які є постійними цілями для російських атак. Один із варіантів – це встановлення по областях високоманеврових газових електростанцій.
“Ситуація настільки складна, що нам треба готувати якийсь план “Збережемо енергетику України”. Торік нам йшла допомога від наших партнерів. Але що ми отримували: якісь дроти і трансформатори. Тобто продукцію, яка допомагала нам відбудовувати нашу мережу. Але що нам потрібно зараз? Нам потрібна газова генерація, яка зможе швидко замінити хоча б частково те, що було пошкоджено. Тобто газ — це саме той ресурс, який зможе замінити вугілля”, – розповіла експертка з енергетичної безпеки DiXi Group Олена Лапенко.
експертка з енергетичної безпеки аналітичного центру Dixi group Олена Лапенко
Попри заяви про децентралізацію енергетики, Кабінет міністрів у довготривалих планах робить ставку на розвиток атомної генерації. Уряд погодив законопроєкт про будівництво двох нових блоків на Хмельницькій АЕС. У документі прописали усі технічні параметри: розміщення блоків, кількість та тип реакторів та інше.
Звідки брати кошти на відновлення?
Поки енергетичні компанії оцінюють збитки і рівень пошкодження об’єктів. А у заявах щодо відновлення, скажімо, теплових станцій, вони дуже обережні. Фінансувати відбудову ТЕС, які працюють на вугіллі, наші закордонні партнери не зацікавлені. Та й Україна взяла на себе зобов’язання відмовитися від використання вугілля у енергетиці до 2035 року.
“Теплова генерація зруйнована, на мій погляд, остаточно і не може йтися про відновлення, фактично – це нове будівництво. Зважаючи на курс “озеленення” економіки та енергетики в ЄС, США, Японії, фінансування звідти отримати не вдасться, а власних ресурсів ані власникам генерації, ані державі Україна не вистачить. Будувати такі обʼєкти не доцільно, ефективніше зробити фокус на розподіленій генерації за принципом приватно-державного партнерства”, – переконаний енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв.
Станіслав Ігнатьєв
Закуповувати газові пікери для України закордонні партнери готові. Перемовини про їхнє постачання вже тривають. Потужність таких установок може складати, скажімо, 20 МВт. Тобто десяток газових турбін цілком може замінити один блок теплової станції.
“Інвестицій у відновлення теплової енергетики точно не буде. Але під створення мережі малих станцій наші партнери готові давати гроші. Ці об’єкти будуть значно складнішими з точки зору можливості влучання ракетами агресора. Під це є фонд у 40 млн євро”, – розповів економіст, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Попри допомогу з-за кордону Україна шукає і внутрішні ресурси для відновлення пошкоджених об’єктів. І з цим є проблеми, бо грошей не вистачає. Один із варіантів – підвищення тарифу на електроенергію для населення, який не є ринковим. Ціну електроенергії уряд стримує за рахунок механізмів ПСО (покладання спеціальних обов’язків). Різницю між ринковою вартістю (5-6 грн) та чинною (2.64 грн) покривають за рахунок доходів здебільшого державного “Енергоатому”.
Глава НКРЕКУ Валерій Тарасюк
“Будуть або зміни, або продовження ПСО щодо населення в наявному варіанті. Якщо зміни, то, можливо, вони будуть важкими, але точно зваженими. Конкретніше можна буде сказати пізніше”, – заявив голова НКРЕКП Валерій Тарасюк.
Пізніше у Нацкомісії пояснили, що роботу над зміною чинних тарифів для населення не ведуть. А механізм ПСО діє до кінця квітня і чи знову продовжити його – це вже повноваження Кабінету міністрів.
Збитки від атак на українську енергетику вже складають колосальні суми. За підрахунками лише державного “Центренерго” йдеться про понад мільярд гривень. І ця сума ще не враховує наслідків останніх масованих атак, які і завдали генерації найбільшої шкоди. Росія має у запасі ще 950 високоточних ракет різних типів – такі підрахунки Головного управління розвідки Міністерства оборони. Тобто Кремль має можливість навесні здійснити ще ряд масованих атак, вважають у розвідці. І Україні варто бути готовою до такого розвитку подій. А те, що серед цілей знову будуть об’єкти енергетики – сумніву немає.
