Тарифи на електроенергію для населення є збитковими. По суті, держава пропонує всім споживачам, навіть заможним, пільговий тариф. Через що Україна щороку втрачає понад 100 мільярдів гривень.
Торішнє підвищення тарифу на електроенергію проблеми не вирішило. А змінювати плату ще раз уряд не хоче, принаймні до кінця опалювального сезону. Хоча в парламенті вже заговорили про зростання тарифу вдвічі.
З чого все знову почалося?
Нові тарифні дискусії спровокувала заява депутата від партії «Слуга народу», члена комітету з питань енергетики Сергія Нагорняка. Він заявив: уже цього року електроенергія для населення подорожчає вдвічі, додавши, що, ймовірно, станеться це влітку.
«Ціна буде трохи меншою, ніж 6 гривень. Утім важливо залишити субсидіювання для тих категорій осіб, які не мають можливості сплачувати. Держава разом з нашими партнерами мають у такому випадку підставити плече людям! Але ми маємо розуміти, що держава не може дотувати всіх без виключення», — заявив Сергій Нагорняк в інтерв’ю виданню «Телеграф».
Депутат переконаний: якщо держава перестане дотувати населення, то вдасться зекономити мільярди. І ці кошти можна витратити, скажімо, на добудову двох атомних блоків на ХАЕС чи розпочати зводити гідроелектростанцію в Каневі. Підвищення тарифів для населення до ринкових — це вимога західних партнерів України, уточнив він.
Сергій Нагорняк
Але чи справді це так?
Торік восени Сполучені Штати надали Україні список пріоритетних реформ, серед яких є лібералізація тарифів для населення, тобто підвищення їх до ринкових. Йдеться про вартість газу й електроенергії. Водночас у документі сказано: паралельно з підвищенням тарифів Україна має потурбуватися про пільги для незаможних споживачів. Реалізувати цю умову потрібно впродовж року, тобто до вересня 2024-го.
На 2024 рік уряд заклав у бюджеті на чверть більше грошей на субсидії: мова про 50 мільярдів гривень. Кабмін очікує, що пільгами цього року скористаються три мільйони родин.
Про тарифи для населення згадували й у меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Однак зрештою документ змінили і наприкінці 2023-го програму співпраці успішно переглянули. Україна очікує отримати наступний транш на 900 мільйонів доларів.
«Зараз у нас програма МВФ, на відміну від багатьох попередніх, не передбачає підвищення тарифів за житлово-комунальні послуги. І це дуже сильно відрізняє поточну програму», — пояснила провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій.
Олександра Бетлій
Як реагує уряд?
Питання тарифів порушили під час засідання Кабінету Міністрів. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив: вартість електроенергії залишатиметься незмінною — кіловат і надалі коштуватиме 2,64. Щоправда, про стабільність ціни глава уряду говорив лише на цей опалювальний сезон.
«Урядові комунікації — це біда. Достатньо невизначеності і з об’єктивних причин, а уряд свідомо створює інтриги, можливо, тестуючи настрої. Про що це повідомлення? Що у квітні тарифи зростуть? На скільки? Людям потрібно розуміти і готуватися. Міжнародні донори більше не хочуть оплачувати “банкет”, а в самої країни є купа інших пріоритетів», — зазначила координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Натомість міністр енергетики розмови про підвищення тарифів вважає маніпуляціями. Герман Галущенко зазначив: справді, урядова постанова, яка стримує ціни на електроенергію для населення, чинна до кінця квітня. Йдеться про покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на державні компанії, які виробляють світло. Їхню дію Кабмін уже неодноразово продовжував.
«На сьогодні ніяких дискусій, драфтів, обговорень підняття тарифу після закінчення опалювального сезону немає», — наголосив міністр.
Минулого літа вартість електроенергії вже підвищили. І оголосили про таке рішення за день до зміни тарифу. Прибрали і градацію в ціні — раніше перші 100 кіловатів коштували дешевше. Підвищення тарифу на світло (вкупі з поверненням довоєнних акцизів) вплинуло і на рівень інфляції — збільшило її на 0,7%, йдеться у звіті Національного банку. «Говорити про підвищення вартості завчасно. Ми чекаємо завершення опалювального сезону. І за його результатом буде ухвалюватися рішення. Та ціна, яку було встановлено в попередній період Кабінетом Міністрів, вона зараз дозволяє учасникам ринку виконувати свої зобов’язання», — розповіла членкиня Нацкомісії з регулювання ринку компослуг (НКРЕКП) Ольга Бабій.
Голова Укренерго Володимир Кудрицький: «Хай у ворога не буде сумнівів: ми знаємо слабкі місця його енергосистеми»
Подорожчання електроенергії завжди тягне за собою підвищення цін і на інші комунальні послуги. Улітку 2023-го була спроба змінити ціну на воду. Про таке рішення оголосила НКРЕКП, про це просили самі водоканали. Однак фактично процес заблокував президент.
У новому році за підвищення вартості послуг водоканалів взялися знову. НКРЕКП схвалила зміну тарифів. Переважно платитимуть більше мешканці міст на заході України.
«Нас очікує масове підвищення тарифів у 2024 році. Я впевнений, що тарифи й надалі зростатимуть. Піднімуть тарифи на електроенергію», — переконаний голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Звідки взялася вартість 6 гривень за кіловат?
Близько 6 гривень за кіловат — це ринкова ціна електроенергії, вважає народний депутат Сергій Нагорняк. На чому базується вартість, він не пояснив. Водночас колеги обранця по профільному комітету з такими розрахунками не погоджуються.
«Цій історії з ринковими тарифами на газ й електроенергію вже 10 років. Собівартість електроенергії десь на рівні 3,6–3,7 гривні. До ціни додається ще транзит від Укренерго, а це державна компанія. І постачання обленерго, а цей тариф також встановлює національний регулятор. Я не лякав би зараз населення», — повідомив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексій Кучеренко.
Олексій Кучеренко
Пільгова вартість світла для побутових споживачів дорого коштує державі. Різницю між ринковою та ціною, яку платить населення, з власних доходів покривають Енергоатом й Укргідроенерго. А ці кошти точно були б не зайвими, приміром, у бюджеті країни, де половина доходів — закордонна допомога.
«У 2023 році ці компанії профінансували низькі тарифи на 152 млрд грн. Чи це багато? Для порівняння, Світовий банк проаналізував, що до 2026 року на відновлення об’єктів електроенергетики потрібно близько 110 млрд грн. Варто чітко розуміти, що відбудова не відбувається лише за рахунок грантів. Найчастіше нам надають кредити, хай навіть пільгові, але які потрібно повертати», — зазначила членкиня комітету Верховної Ради з питань енергетики Інна Совсун.
Інна Совсун
Натомість сам Енергоатом грузне в боргах, йдеться вже про 18 мільярдів гривень, додала народна депутатка. Своєю чергою постачальники недоплатити Укренерго 12 мільярдів. Тобто виникає цілий ланцюжок боргів. З ними має розібратися спеціальні робоча група, яку наприкінці січня створили при Міненерго.
«Для оплати електроенергії із зелених джерел Укренерго бере кредит за кордоном. При тому піднімати тариф для населення, дотування якого з’їдає вагому частку всіх кроссубсидій, ми не збираємося, хоча ще у вересні і президент, і прем’єр обіцяли у Вашингтоні припинити «тирити» гроші самі в себе. І це називається державною політикою у сфері енергетики, стратегії, проєктів, виконання законів України і сотого міжнародного зобов’язання. А при тому Україна збирається будувати два нові атомні блоки, а про те, де візьме гроші, якось сором’язливо мовчить», — зазначив виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
Святослав Павлюк
Проблему недофінансування галузі за рахунок побутових споживачів не вирішити, переконані фахівці Центру досліджень енергетики. А загальні борги ринку електроенергії вже можуть сягати сотні мільярдів гривень. І накопичуються вони здебільшого не через населення.
«Виходять депутати і кажуть: давайте підвищувати тариф для населення. Чому для населення? Тарифи для населення в загальній картині боргів займають 10%. Вони така незначна частина загальної проблеми, що казати про те, що для населення потрібно підвищувати тарифи — це просто абсурд», — пояснив директор Центру Олександр Харченко.
Борги населення за електроенергію з початку повномасштабного вторгнення зросли на понад 40%. За даними радника міністра енергетики Юрія Бойка, йдеться про додаткові 15 мільярдів гривень. Це головна причина скасування мораторію на відключення боржників.
Або плати, або сиди в темряві: уряд скасував мораторій на відключення боржників
Дискусії про тарифи на тлі відключень боржників
Перерізати дроти за несплату рахунків уже розпочали в кількох регіонах. Скажімо, у Вінницькій області населення заборгувало 130 мільйонів гривень. Відключають найзатятіших винуватців — їх письмово попереджали кілька разів, розповіли енергетики. Боржникам пропонують розтермінування, тобто весь борг одразу можна й не оплачувати.
«Близько 160 тисяч боржників з різним рівнем заборгованості. Починаємо з найбільших, у яких є і по 100 тисяч заборгованості. Цих боржників відключаємо. Скажімо, у нас одного дня було 50 заявок на відключення, і по 20 з них були відмови, тому що споживачі вже оплатили», — пояснив комерційний директор Вінницяобленерго Олексій Таракара. Вінницькі енергетики розповіли, що планують вийти на рівень 300 відключень на день. Додавши: значна частина боржників є заможними, але платити за світло вони не хочуть.
«Кожен споживач — це індивідуальний підхід. Деякі борги реструктурують, пропонують платити поточне споживання й частину боргу. Ця робота не буде такою одночасною: ухвалили рішення — і відразу всіх залишили без електроенергії. Але посилиться платіжна дисципліна і залишаться тільки ті споживачі, які справді не можуть платити. Енергетики із цим розберуться», — переконаний ексміністр енергетики Іван Плачков.
Іван Плачков
Найбільше боржників — у Києві й області, а також на Дніпропетровщині та Харківщині. Водночас дроти всім не перерізатимуть. Попри скасування мораторію на відключення, уряд зробив єдиний виняток: на прифронтових й окупованих територіях боржників не каратимуть.
