Кожна сторона взяла на себе певні зобов’язання.
перший віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко підписує заяву з українським бізнесом. Київ, 26 лютого 2024 року
26 лютого Кабмін і представники українського бізнесу підписали заяву про поглиблення співпраці між державою і підприємцями для покращення бізнес-клімату в Україні.
Документ підписали під час презентації Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», йдеться на урядовому порталі.
Від уряду заяву підписала перший віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко, від бізнесу — представники бізнес-асоціацій, серед яких голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова, голова Ради директорів Американської торгівельної палати в Україні Олена Кошарна, президент Торгово-промислової палати Геннадій Чижиков, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО Сергій Позняк, голова Ради CEO Club Ukraine Ігор Кабузенко, член ради представників Асоціації IT Ukraine Тарас Кицмей і виконавчий директор ГС «Український фуд-ритейл альянс» Наталія Петрівська.
Сторони задекларували наміри спільно працювати над створенням в Україні сприятливих умов для ведення бізнесу, а також відзначили необхідність сплати податків підприємцями.
Сторони домовилися, що держава зобов’язується:
- створювати умови для унеможливлення неправомірного тиску силовиків на бізнес;
- зменшувати адміністративне навантаження та підвищувати прозорість системи оподаткування;
- підвищувати прозорість роботи митниці;
- формувати сприятливий бізнес-клімат;
- продовжувати дерегуляцію економічних відносин, де це можливо і доцільно;
- впроваджувати програми розвитку українських виробників, в тому числі шляхом доступу до публічних закупівель і стимулювання попиту на українські товари;
- сприяти інвестиціям через доступ до дешевого фінансового ресурсу, розвитку промислової інфраструктури і спрощення приєднання до мереж, доступу до сировини, страхування інвестицій;
- відкривати зовнішні ринки для українських товарів і забезпечувати підтримку українського несировинного експорту.
Представники бізнесу задекларували свої зобов’язання:
- сплачувати податки у передбаченому законодавством обсязі;
- офіційно працевлаштовувати працівників та офіційно виплачувати повну заробітну плату;
- не співпрацювати із Росією;
- інвестувати у виробництво та розвиток бізнесу в Україні;
- забезпечувати гідне повернення ветеранів у робоче середовище.
Пріоритетними першочерговими напрямками для співпраці між державою і підприємцями назвали:
- напрацювання практичних рішень для зменшення тиску на підприємців зі сторони правоохоронних органів, зокрема напрацювання відповідних змін в КПК;
- перезавантаження Бюро економічної безпеки;
- визначення критеріїв віднесення бізнесу до категорії «білого» та переліку переваг для такого бізнесу;
- створення платформи для отримання зворотнього зв’язку від підприємців;
- напрацювання ініціатив для підтримки розвитку українських виробників;
- напрацювання рішень для вдосконалення та діджиталізації системи бронювання та відряджень.
Робота над розробкою рішень триватиме на базі Ради з підтримки підприємництва, а також на платформі «Зроблено в Україні» та майданчиках українських бізнес-об’єднань.
Тиск на бізнес в Україні: як його намагаються зменшити
- Президент Зеленський утворив Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану як консультативно-дорадчий орган при президентові.
- Нещодавно глава держави провів зустріч із представниками Ради. Під час зустрічі учасники обговорили питання зменшення тиску правоохоронців на легальний бізнес, оновлення принципів роботи Бюро економічної безпеки, а також необхідність підтримки підприємств ВПК.
- Згодом посол США в Україні Бріджит Брінк на брифінгу в Києві, коментуючи запитання журналістів про тиск на українських бізнес, заявила, що Штати чули про ці проблеми й відзначила кроки української влади, спрямовані на його усунення.
- Партнери наполягають, зокрема, на перезавантаженні Бюро економічної безпеки. Особливу стурбованість викликали спроби української влади проштовхнути через Раду законопроєкт, який дями схвалили два профільні комітети парламенту. Документ у такому вигляді передбачав, що БЕБ залишається під впливом заступника глави ОПУ Олега Татарова.
- На це відреагували посли країн «Групи семи» і надіслали лист спікеру Русланові Стефанчуку, прем’єру Денису Шмигалю, голові Офісу Президента Андрію Єрмаку, а також декільком урядовцям і парламентарям із правоохоронного і фінансового комітетів Ради. У ньому перелічили ключові положення, які мають бути у законі про БЕБ.
