У справі Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ) Ігоря Коломойського проти державного ПриватБанку новий поворот. Юристи олігарха навчилися змінювати незручних суддів. На кону — 1,2 млрд доларів США.
НЗФ VS ПриватБанк
Україна націоналізувала ПриватБанк олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у 2016 році й витратила на порятунок банку близько 5,5 млрд доларів США платників податків. За версією правоохоронців, причиною проблем були схеми колишніх акціонерів банку.
Нове правління тепер уже державного Привату розпочало суди проти компаній Коломойського — Боголюбова. Компанії олігархів також судяться з державним ПриватБанком.
Одна з таких справ № 910/14224/20: Нікопольський завод феросплавів намагається підтвердити законність отриманих раніше кредитів. Попередні розслідування детективів агентства Kroll показали, що ці кредити були частиною великої схеми виведення коштів з ПриватБанку на загальну суму 1,2 млрд доларів США.
Довга шухляда Коломойського. У юристів Нікопольського феросплавного щось пішло не так
Завдання НЗФ — добитися вигідного для себе рішення українського суду, тоді й в іноземних судах справа розвалиться.
Як поміняти незручних суддів
Справа НЗФ проти ПриватБанку тягнеться вже три роки й пройшла коло від суду першої інстанції до Верховного, тепер уже почала друге. Поки що все йшло не на користь НЗФ.
Багато в чому результат справи пояснюється неупередженістю суддів. Завдяки системі автоматичного розподілу справ жодна сторона суду не може обирати суддю на свій смак. Відповідно, рішення буде максимально справедливим.
Саме так і сталося у Верховному Суді під час розгляду справи 910/12559/20. Згідно з автоматичним розподілом, її розглядає колегія суддів під головуванням Інни Берднік. Минулого року ця колегія суддів скасувала рішення на користь НЗФ і відправила справу на повторний розгляд у першу інстанцію.
Суддя Верховного Суду Інна Берднік
Урятувати Коломойського. Справа Нікопольського заводу феросплавів
При цьому судді зробили висновки, з яких випливає, що НЗФ не має в Україні законного інтересу для звернення до суду з таким позовом, тому судовий позов має штучний характер. Також судді ставили представникам НЗФ гострі запитання, які явно демонстрували слабкість правової позиції компанії Коломойського — Боголюбова.
Звісно, це не могло сподобатися юристам олігархів. І, здається, вони придумали, як обійти систему.
У липні інша компанія олігархів — Покровський гірничо-збагачувальний комбінат — оскаржила ухвалу у справі НЗФ проти ПриватБанку у Верховному Суді. Для розгляду скарги Покровського ГЗК сформували нову (!) колегію суддів під головуванням судді Ігоря Бенедисюка.
Тобто справа №910/12559/20, де вже автоматичним розподілом визначена колегія суддів Верховного Суду, раптом отримала іншу колегію суддів.
Суддя Верховного Суду Ігор Бенедисюк
Згідно з чинним законодавством і судовою практикою, одну й ту саму справу в одному й тому самому суді має розглядати один склад суду — це принцип незмінності складу суду. Колегія в касації мала б змінитися, тільки якби справа повернулася на перегляд після ухвалення рішення по суті позовних вимог за результатами нового розгляду. А до цього часу всі касації на проміжні (процесуальні) рішення мала б розглядати та сама колегія, що й направила справу на новий розгляд.
А оскільки порядок визначення суддів порушено, нова колегія суддів мала б узяти самовідвід. Але вона цього не зробила.
Щобільше, коли ПриватБанк заявив новій колегії відвід через порушення порядку визначення складу суду, судді почали аналізувати взагалі інше питання: чи мають вони персональну зацікавленість у результаті розгляду справи. Хоча це була б інша підстава для відводу суддів.
Ціна питання
Яким буде рішення нової колегії суддів за скаргою Покровського гірничо-збагачувального комбінату, невідомо. Але починати розгляд скарги з порушення процедури призначення суддів — погана ознака.
Потенційна перемога НЗФ над ПриватБанком в українських судах може зірвати розгляд справ у США й Ізраїлі проти колишніх акціонерів банку на загальну суму понад 1,2 млрд доларів.