Україна вже накопичила понад 3 млн тонн вугілля. Склади переповнені, такого не було навіть у період до повномасштабного вторгнення. Однак тверде паливо ніде спалювати, 90% потужностей теплових станцій пошкоджені чи зруйновані.
З газом ситуація протилежна: накопичення дещо відстає від урядового графіку. Водночас в уряді переконують: блакитного палива країні вистачить.
Вугілля занадто багато і це також проблема
Цьогоріч Україна має рекордно великі запаси твердого палива. Склади переповнені вугіллям. Точні цифри Кабінет міністрів не озвучує, дані про накопичення палива на зиму закрили одразу після початку повномасштабного вторгнення.
За даними колишньої міністерки енергетики Ольги Буславець, на склади вже завезли понад 3 млн тонн вугілля. І поповнення запасів ще триває. Таких резервів країні вже вистачить одразу на два опалювальних сезону. У середньому на зиму Україна потрібно близько 1.8 млн тонн.
“Якщо говорити про запаси вугілля, то вже станом навіть на квітень 2024 року, Міненерго звітувало, що на складах ТЕС і ТЕЦ було 1.2 млн тонн. І ці запаси призначалися опалювальний сезон 2024-2025 років. Зараз ресурсів більш, ніж достатньо. Питання в іншому: де це вугілля спалювати? Загальна потужність теплової генерації у нас залишилася на рівні 10 % від того, що було до початку повномасштабної війни”, — розповіла виконавча директорка Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Оксана Іщук.
виконавча директорка Центру глобалістики ‘Стратегія ХХІ’ Оксана Іщук
Росіяни зруйнували або захопили усі державні теплові станції. Бомбили і приватну генерацію ДТЕК, яка володіє більшістю ТЕС в Україні. У компанії повідомили: втратили 90% генерації. Росіяни атакувати українські теплові станції понад дві сотні разів.
У ДТЕК повідомили: їхні об’єкти можливо відновити, але це коштовний і тривалий процес. Збитки оцінюють у мільярди. Уряд також намагається відновити державну теплову генерацію. Але з міркувань безпеки не оприлюднюють детальну інформацію. Ще у травні Кабінет міністрів виділив 1.5 млрд грн на відновлення критично важливих теплових станцій.
“Щороку перед опалювальним сезоном ми чуємо дивні звіти від уряду про готовність до опалювального сезону. От кажуть, що ми готові до зими на 82%, це остання цифра, яку назвав прем’єр-міністр. Я не розумію, що вони вкладають у ці цифри, які саме критерії. Запаси пального — це лише одна із складових проходження зими, хоча й дуже важлива. Запаси вугілля — це не так тепер стратегічно”, — вважає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Газу вистачить
До 1 листопада країна планує закачати у підземні сховища понад 13 млрд кубометрів газу. Цього має вистачити на зиму, переконують у “Нафтогазі”. У компанії переконують: план виконати встигнуть. Хоча й додають: найбільший ризик все ще залишається — це російські обстріли. Кремль вже неодноразово атакував ракетами як український газовидобуток, так і наземне обладнання сховищ на заході країни.
На одному із газосховищ України.
Олексій Чернишов: «Транзит має працювати, але без Газпрому»
“Темпи закачування газу відстають від планових. Але, на мій погляд, його вистачить. І не він стане кричним, коли ми говоримо про надійність та безперебійність забезпечення теплом та електроенергією цієї зими. Куди важливішими є темпи відновлення зруйнованого генерувального обладнання”, — зазначив радник прем’єр-міністра України Юрій Бойко.
Минулий опалювальний сезон Україна прошла без імпорту блактичного палива, заявляли у “Нафтогазі”. Планували обійтися лише внутрішнім видобутком і цього року. Втім закупівлі газу з-за кордону таки почали. Втім в уряді вперто не хочуть назвати торги імпортом і на те є формальна причина.
“Нафтогаз спрогнозував видобуток, вони бачать, що таки накопичать 13 млрд. І у них баланс більш-менш зійдеться. Але, можливо, не буде видобутку у певний момент, будуть якісь екстрені ситуації. Наприклад, обстріли. Чому ж “Нафтогаз” не вважає такі закупівлі імпортом? Тому що вони його не розмитнюватимуть. Газ просто закачають у сховища у режимі митного складу. Якщо пальне не знадобиться, то його можна швидко продати”, — пояснила експертка з енергетичної безпеки DiXi Group Олена Лапенко.
На одному із газосховищ України.
Перші партії європейського газу до України надійдуть вже цього місяця. Обсяги закупівель не розголошують. Але, переконують у “Нафтогазі”, пальне якщо й використовуватимуть, то лише для потреб бізнесу. 200 млн євро на закупівлі виділив Європейський банк реконструкції та розвитку. Якою ж є вартість пального — “Нафтогаз” не розголошує, мовляв, це комерційна таємниця, а ціна газу під час закупівель у ЄС відрізняється від ринкових показників. Зокрема, від вартості пального на нідерландському хабі (ТТF).
Неохоче закачують газ до підземних сховищ і нерезиденти, тобто іноземні компанії. Головна причина — воєнні ризики, адже ще торік Росія не атакувала газову інфраструктури. Але навесні 2024 ситуація змінилася і це неабияк налякало іноземців.
Українські сховища чекають на європейський газ
Українські підземні сховища — одні із найбільших на континенті. Потенційно держава може запропонувати іноземцям зберігати до 14-15 млрд кубів газу.
Торік іноземні компанії зберігали в українських сховищах 2.5 млрд кубометрів газу. Україна пропонує одні з найнижчих цін на континенті. Але цьогоріч процес закачування значно сповільнився. Натепер цей обсяг дуже малий — близько 500 млн кубів. У “Нафтогазі” сподіваються на активізацію іноземних компаній найближчими тижнями. Адже європейські сховища газу забиті майже під зав’язку. Рівень їхньої заповненості вже сягнув 93%.
Закачування та відбір газу іноземними трейдерами здійснюється в штатному режимі, — Чернишов
На одному із газосховищ України.
Україна не може розпоряджати газом нерезидентів. Це — приватна власність і компанії не зобов’язані продавати пальне державі. Водночас що більше у сховищах “чужого” газу, то краще для держави з двох причин.
Перша — це доходи для “Нафтогазу”. Друга причина технічна: що більше газу під землею, то легше його піднімати на поверхню у опалювальний сезон. Надто у найважчі місяці — лютий та березень, коли запаси пального найменші.
Ситуація у енергосистемі дуже хитка
Минулого четверга вся країна знову жила за графіками знеструмлень. Цей випадок добре ілюструє нестабільну ситуацію у енергетичній мережі. Відключення повернулися не через нові обстріли чи великі поломки обладнання, а головно через хмарну погоду. Внаслідок чого генерація електроенергії сонячними станціями різко знизилася.
“Це вчергове показує крихкість балансу між виробництвом і споживанням електроенергії. Думаю читачі чудово розуміють, що взимку сонячних годин дуже мало і, як наслідок, генерація СЕС буде низькою, а споживання навпаки значно більше поточного рівня”, — пояснила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Відновлення на об’єкті енергетичної інфраструктури у Черкасах
У прогнозах на зиму варто враховувати ймовірність аварій на енергооб’єктах. Свіжий приклад — ситуація на Південноукраїнській АЕС, де виникла проблема з одним із насосів. Це не спричинило загрози ядерній безпеці, проте через поломку довелося знизити потужність видачі електроенергії на одному із блоків. У “Енергоатомі” зрештою визнали факт інциденту, зазначили, що знайшли “зауваження” у роботі одного із блоків. Додали, ніяких аварій на ПАЕС не ставалося.
“Атомна генерація є ключовою в енергобалансі. Вона складає частку від 55 до 70% загальногенераційних потужностей, залежно від споживання”, — зауважила Оксана Іщук.
Росіяни поки не атакували українські АЕС. Проте намагаються знищити підстанції довкола них. Кремль не просто хоче спровокувати в Україні тотальний блекаут, а й наражає на небезпеку весь континент.
“Коли втрачається зв’язок (між атомною станцію та мережею), то у вас є дуже мало часу. Секунди для рішення, хвилини для увімкнення дизельних генераторів. Тому що сам реактор потребує дуже багато електрики. Для роботи насосів, які перекачують воду для охолодження реактора”, — зауважив фахівець з питань ядерної енергетики Greenpeace Шон Берні.
Росіяни почали обстрілювати українську енергетику ракетами з касетними зарядами. Моніторити підстанції довкола АЕС погодилася місія Міжнародного агентства з ядерної енергії (МАГАТЕ). Її фахівці вже відвідали один із об’єктів, який атакували росіяни.
в.о голови правління ‘Укренерго’ Олексій Брехт
“Присутність моніторингової місії МАГАТЕ на ключових електропідстанціях має стати додатковим фактором стримування росії від ударів по об’єктах системи передачі. Увага міжнародної спільноти є запорукою нашої підтримки у протидії енергетичному терору”, —- заявив в.о голови правління “Укренерго” Олексій Брехт.
Атаки на енергетику відбуваються фактично щодня. Скажімо, у понеділок росіяни обстріляли цивільні енергетичні об’єкти у п’ятьох областях України. Загалом ж Кремль цілить ракетами та дронами по системах передавання електроенергії. Україна зуміла ефективно пристосуватися до такої ситуації. Ліквідація наслідків масованої атаки триває не більше двох тижні. Як це було, скажімо, після найдужчого обстрілу наприкінці серпня, коли росіяни використали понад 200 ракет та дронів. Але взимку Москва ймовірно обере для обстрілів інші цілі — об’єкти генерації світла. А це вже куди серйозніший виклик для України.
“Наші західні партнери вже публічно приділяють дуже значну увагу до проходження нами цієї зими і кажуть, що вона буде надзвичайно складною для нас. Відновлення пошкодженого обладнання та посилення ППО є пріоритетом номер один”, — зауважила Ольга Буславець.
Вже третій рік українська енергетика постійно перебуває під прицілом росіян. 11 вересня 2022 року Росія вперше масовано атакувати об’єкти виробництва та постачання електроенергії. Тоді без світла залишилися сотні тисяч українців. Далі удари ставали все дужчими. Такого масштабу руйнувань генерації не переживала жодна країна Європи з часів Другої світової війни. Лище з весни росіяни знищили понад 9 ГВт генерації світла. Це половина від обсягу споживання минулої зими.
Під час блекауту в центрі Харкові, 24 березня 2024 р.
Що вдалося відновити
Зведення нових об’єктів генерації та відбудова пошкоджених триває за планом, переконують у Міністерстві енергетики. Але точних цифр не називають з міркувань безпеки. Відомими є лише плани. Будівництво “гігавату Зеленського” стає дедалі примарнішою.
Президент ще на початку літа переконував, що Україна зведе до кінця року 1 ГВт нової маневрувальної газової генерації. Минуло три місяці і поки результати виглядяють надто скромними. Вдалося побудувати лишень 60 МВт, тобто менше десятої частини від потужності, яку обіцяв президент. Такі цифри назвав колишній керівник Укренерго Володимир Кудрицький. Водночас міністр енергетики ці дані не підтвердив, але назвати точні цифри відмовся.
“Встановлені (ред. нові генерувальні потужності) у сотнях мегават. Профінансовано обладнання десь на 600 МВт. Яке вже є частково в Україні, частина у дорогі. Є чіткий план”, — повідомив Герман Галущенко.
Разом з тим у Міненерго оприлюднювали ще одну цифру: до кінця року планували відновити 3 ГВт потужностей. Ймовірно йдеться саме про відбудову пошкоджених росіянами об’єктів.
“Навіть за умови, якщо ми отримаємо ці гігавати, то все ж таки в пікові години у нас буде дефіцит”, — зазначила Олена Лапенко.
У Центрі протидії дезінформації спрогнозували, наскільки тривалими будуть відключення світла взимку. Вважають, що знеструмлення можуть продовжуватися від 12 до 20 годин на добу. Тривалість залежить від багатьох факторів: нових руйнувань, посилення ППО, темпів відновлення, погоди.
Гендиректор YASNO Сергій Коваленко
“Насправді, ніхто не може зараз дати точних прогнозів, просто тому, що завжди залишається невизначеним фактор атак ворога та їх наслідків. Насправді ремонтна кампанія триває за планом, але нашаровуються додаткові роботи через постійні обстріли”, — зауважив генеральний директор компанії-постачальниці YASNO Сергій Коваленко.
Рівень споживання світла у вересні наближається до річного мінімуму. Однак із зниженням температури він збільшуватиметься. За даними Центру протидії дезінформації, зараз Україна генерує 11.5 ГВт електроенергію, тоді як потребує 13 ГВт. І взимку ця цифра значно зросте: орієнтовно ще на 5 ГВт.
У певні тижні опалювального сезону Україна має всі шанс мінімально запроваджувати графіки відключення. Однак за умови теплої погоди та ефективно відбивання російських атак. Такий варіант розвитку подій не варто виключати, однак поки що він виглядає радше утопічним.
“Не треба жити в ілюзіях: відключення будуть. Це — аксіома на опалювальний сезон. Питання лише у тривалості”, — констатував Олег Попенко.