20 вересня Міністерство фінансів представило у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2025 рік. Остаточне ухвалення документу заплановане на листопад після подання та опрацювання правок народних депутатів та Рахункової палати.
Важливо, що окрім збільшення видатків на оборону наступного року, уряд заклав кошти на Дорожній фонд. Це викликало обурення опозиційних депутатів та навіть голови бюджетного комітету зі “Слуги народу” Роксолани Підласої. Тому народні обранці обіцяють подати відповідні пропозиції, аби “зрізати” цю статтю.
Емоції депутатів стосувалися не лише фінансування будівництва та ремонту доріг, а й відсутності індексації мінімальних зарплат та пенсій.
Розповідаємо, які параметри бюджету-2025 запропонував уряд і як на них відреагували депутати.
Міністр фінансів Марченко презентує проєкт бюджету на 2025 рік.
Основні макрофінансові показники-2025:
– зростання ВВП на 2,7% (до 8466,3 млрд грн);
– інфляція — 9,5%;
– середньомісячна зарплата — 24389 грн;
– курс гривні до долара — 45 грн за 1 дол.;
– доходи — 2336,3 млрд грн (в т.ч. загальний фонд – 2095,2 млрд грн);
– видатки — 3938,2 млрд грн (3643,6 млрд. грн);
– дефіцит бюджету — 1640,6 млрд грн (1549,5 млрд грн) або 19,4% ВВП.
Олексій Гончаренко
“Сума доходів має зрости на 192 млрд грн, порівняно з 2024 роком. І зробити це планується за рахунок податків (збільшення яких парламент проголосував у першому читанні). На 158 млрд грн збільшать надходження від податків на доходи фізичних осіб та на 21,8 млрд грн – від податку на прибуток”, — пояснив член бюджетного комітету Олексій Гончаренко.
Пріоритетні видатки:
– національна безпека — 2,22 трлн грн;
– охорона здоров’я — 210,7 млрд грн;
– освіта — 169,3 млрд грн;
– культура — 9,6 млрд грн;
– пенсійне забезпечення — 237,9 млрд грн;
– соціальний захист — 414,2 млрд грн;
– підтримка ветеранів війни — 5,8 млрд грн;
– резервний фонд — 43,9 млрд грн;
– підтримка бізнесу — 19,4 млрд грн.
Данило Гетманцев
“В уряду є розуміння, що наступного року ми стикнемось з уповільненням економіки (після +5,3% у 2023 році нині очікується +3,5%, а у 2025 році — +2,7%), збільшенням темпів зростання споживчих цін (до 9,5% проти прогнозованих 7,9% у 2024 році), подальшою прогнозованою девальвацією гривні на 9,3% (до 45,0 грн/дол. у середньому по року проти очікуваних 40,8 грн/дол цього року)”, — написав голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.
Головна мета — оборона
Велика війна продовжує визначати головний пріоритет фінансування — сектор безпеки і оборони. За даними Міністерства фінансів, на відсіч російській агресії спрямують 2223 млрд грн (майже 26,3% ВВП), або 56,4% всіх видатків державного бюджету.
Гроші не лише на армію, а й на дороги
Під час представлення проєкту бюджету в парламенті не обійшлося без жвавих дискусій. Так, перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк звернув увагу на те, що у бюджеті на 2025 рік закладено 43,2 млрд грн на Дорожній фонд.
Правда, голова бюджетного комітету Роксолана Підласа на запитання про доцільність виділення грошей на дороги під час війни запевнила, що не підтримує цю пропозицію уряду. Тому до другого читання ця норма може бути доопрацьована.
Соціальна сфера: без підвищення мінімальних пенсій та зарплат
Соціальний захист, як зазначило Міністерство фінансів, є другим пріоритетом бюджету, на який планується спрямувати 419,2 млрд грн, в т.ч. числі через трансферт Пенсійному фонду — 237,9 млрд грн, підтримку соціально вразливих категорій громадян — 127,9 млрд грн.
Черга до мобільної аптеки в Черкаській області.
Водночас підвищення мінімальних соціальних стандартів (прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та пенсії) на 2025 рік уряд не передбачив.
Щодо прогнозів Уряду та проекту бюджету на 2025 р.
“Мінімальна зарплата залишається на рівні 8 тисяч грн. А прожитковий мінімум — 2920 грн. Це абсурд та просто знущання”, — зазначив член бюджетного комітету ВРУ Олексій Гончаренко.
За пропозицією Кабміну, видатки на охорону здоров’я мають скласти 210,7 млрд грн. Зокрема, фінансування програми державних гарантій медичного обслуговування населення має зрости зі 158,8 млрд грн до 175,0 млрд грн), на сферу освіти заклали 169,3 млрд грн.
Яким міністерствам та відомствам збільшать фінансування?
– Міноборони — 1568,105 млрд грн.
Винищувачі F-16 в небі України.
– Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості — 54,755 млрд грн.
Міністерство розвитку громад та територій — 46,109 млрд грн.
Фінансування збільшено за рахунок таких програм, як:
– компенсація за знищене житло (HOME) — 0,462 млрд грн;
– розвиток міського водопостачання — 2,236 млрд грн.
– програма розвитку муніципальної інфраструктури — 9,411 млрд грн.
“Бюджет Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України збільшили до 50,469 млрд грн, а у 2024 році було 35,134 млрд грн”, — додав член бюджетного комітету Олексій Гончаренко.
Прем’єр Денис Шмигаль під час перевірки будівництва захисту енергооб’єктів Волинської та Львівської областей, квітень 2024 року.
– Міністерство енергетики — 10,478 млрд грн;
– БЕБ — 1,944 млрд грн;
– Міністерство цифрової трансформації — 4,161 млрд грн;
– ГУР — 24,854 млрд грн;
– Органи системи МВС — 438,271 млрд грн;
– Офіс Генпрокурора —18,151 млрд грн;
– Державна митна служба — 7,920 млрд грн;
– Державна податкова служба — 15,276 млрд грн;
– ДУС — 3,67 млрд грн;
– НАБУ — 2,179 млрд грн;
– НАЗК — 1,339 млрд грн.
Кому скоротять фінансування?
– Міністерство соціальної політики — з 470,313 млрд до 420,670 млрд грн.
– Міністерство економіки — з 34,186 млрд до 23,708 млрд грн. Зменшення відбудеться через відсутність фінансування за такими програмами:
– за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення — 1 млрд грн;
– “національний кешбек”. У 2024 році було виділено 3 млрд грн.
– Міністерство у справах ветеранів —
з 13,554 млрд зменшено до 5,783 млрд грн.
– Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій
— з 1,811 млрд до 1,672 млрд грн.
– ДБР — 3,769 млрд грн (як і було в 2024 році).
Член бюджетного комітету Павло Фролов також додав, що витрати на ВПО уряд пропонує зменшити з 57 млрд грн у поточному році до 48 млрд грн у наступному.
Коли ухвалять бюджет в цілому?
За Регламентом, народні депутати не пізніше 1 жовтня будуть подавати свої правки до урядового проєкту. 1 жовтня Рахункова палата має провести експертизу і подати свої висновки Верховній Раді. Бюджетний комітет не пізніше 15 жовтня року має розглянути всі правки, висновки Рахункової палати і підготувати документ до розгляду.
Далі, не пізніше 20 жовтня, Рада має розглянути держбюджет у першому читанні. У 14-денний строк, але не пізніше 3 листопада, уряд подає до Верховної Ради проєкт бюджету, підготовлений до 2 читання. А вже фінальне голосування у другому читанні має відбутися не пізніше 20 листопада.
За результатами розгляду Верховна Рада може одразу проголосувати проєкт закону про держбюджет у другому читанні та в цілому. Якщо ж далі будуть виникати суперечності, то розгляд переноситься на третє читання. Проте, згідно з процедурою, держбюджет має бути ухвалений до 1 грудня.
Перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк прогнозує, що бюджет на 25 рік буде ухвалений вчасно та без “бюджетної ночі”, як неодноразово було у попередніх скликаннях.
“Цього року буде все дуже стабільно. Всі голосування за бюджет отримають голоси, всі строки будуть дотримані і вже у листопаді бюджет приймемо”, — впевнений він.
