Міністерство фінансів пропонувало різні варіанти підвищення податків для наповнення бюджету, але зрештою депутати обрали той, який проголосували у першому читанні. Про це очільник Мінфіну Сергій Марченко розповів під час тематичної дискусії, що проходила в рамках спільного з EFI Group проєкту LB.ua «Нова країна». Під час свого виступу він розповів про деталі нового оподаткування, особливості наповнення бюджету під час війни, причини відсутності ефективних податкової та митної реформ, оцінив перспективи економічного бронювання і виклав своє бачення можливого суспільного договору між державою і бізнесом. Публікуємо основні тези міністра.
Сергій Марченко, очільник Міністерства фінансів
Підвищення податків— кроки вимушені і швидкі
«У нас було досить багато цікавих і непопулярних речей. Своїми пропозиціями ми знайшли собі ворогів, де тільки можна», — говорить Сергій Марченко, розповідаючи про ініціативи міністерства щодо підвищення податків. І кожна з них наштовхувалася на спротив бізнесу, якого це стосувалося. Як, наприклад, з оподаткуванням посилок.
«Ми проти себе сформували коаліцію. Мені закидають (представники бізнесу. — Ред.), чому ми це з ними не проговорювали. Але в таких дискусіях, на жаль, істини не народжується. Немає її. Результатів не вийде. Тому що є думки, і кожен залишиться при своїх. А треба приймати рішення. І часу іноді на них немає», — додає міністр.
Він наголошує: підвищення податків — вимушений крок. Уряд розуміє наслідки, розуміє, як це вплине на бізнес, але інші опції наповнення бюджету вичерпані.
«З початку війни ми суттєво наростили обсяг внутрішніх запозичень. А зараз ми наблизилися до, скажімо так, граничної межі, за якою будь-які нові запозичення, не створюють нових видатків. Вони просто підживлюють наявну систему. І все, що ми запозичуємо, — це тільки для того, щоб погасити вже зроблені виплати і обслуговувати ці виплати. Тобто це має певний обмежений ефект і певний ліміт.
Плюс ми в програмі МВФ, у нас є необхідність утримувати боргову стійкість в межах програми. Це передбачає у тому числі стабільність боргового ринку запозичень. Тобто можна сказати, що ця опція на даний момент досить колосально напружена. Я тут дякую Національному банку, який нам допомагає створювати умови, за яких ринок є привабливим. Але в цілому вона є вичерпною, вона не є нескінченною»,— заявив Марченко.
Ще однією опцією, за його словами, є зовнішнє запозичення — кошти, які ми залучаємо від наших партнерів. Цього року це 41,3 млрд доларів США, наступного очікується 38,4 млрд доларів США, але ґарантувати їх ніхто не може.
«Це не даність. Ніхто нікому нічого не обіцяє. Я пам’ятаю перший квартал цього року, коли через неритмічне фінансування у нас було лише 10% від необхідного обсягу зовнішньої допомоги. І це той факт, на який теж треба зважати. Ніхто не обіцяє, що нас будуть фінансувати постійно і вдовгу. І те, що в нас зараз є ці опції — це результат певної роботи і розуміння того, що без допомоги Україні буде надзвичайно складно», — заявив очільник Мінфіну.
Наступна опція, яку часто закидають Мінфіну щодо оптимізації бюджету — скорочення видатків.
«Хочу нагадати, що у нас 23 трильйони видатків — це військові видатки. Можливості для їх оптимізації якщо і є, але я хочу побачити ту людину, яка зараз готова оптимізовувати військові видатки і рухати це в правильному напрямку.
Створені відповідні організації, на кшталт Агенції оборонних закупівель, там проводиться робота Міністерством оборони, але на даному етапі, скажімо так, у Міністерства фінансів, як фіскального органу, є можливості працювати з усіма головними розпорядниками, … і будь-які їхні додаткові запити ми не обговорюємо. Можна я так скажу? Ми їх не обговорюємо. У нас немає можливості виконати їх всі, тому що є іноді міфічні запити про трильйони трильйонів, але практичні запити ми виконуємо завжди. І останні зміни бюджету — це наслідок того, що в нас є війна»,— додає Марченко.
За його словами, скорочення торкнулося соціальних видатків — на 50 мільярдів гривень, і цей крок теж розкритикували.
«Будь-які скорочення видатків передбачають певні наслідки, і за цим стоять або конкретні люди, або конкретні організації, які втратять роботу або треба їм просто сказати: все, ви не можете бути цій державі корисними. І це непросто»,— зауважив міністр.
При цьому зменшення бюджету на ветеранську політику він пояснив нерозподіленням інвестиційних видатків. Ветеранська політика, відзначає голова Мінфіну, отримає свої кошти між першим і другим читанням, коли впроваджуватиметься новий розподіл інвестиційних видатків.
А от появу Дорожнього фонду в проєкті бюджету він пояснив так:
«Логіка дуже проста, вона не підтримується ніким, але нам здається зрозумілою. 50% цих коштів — це обслуговування боргів. Інша частина — це утримання і ремонт автомобільних доріг. Некомфортно утримування і ремонт автомобільних робіт здійснювати з Резервного фонду. Якщо ви думаєте, що їх ніхто не ремонтує або їх не потрібно ремонтувати, то це не так. Постійно є звернення, особливо в прифронтових регіонах, де є потреба навіть перевозити поранених військових, і треба нормальні дороги. І ми це також маємо забезпечувати.
Нам, як Міністерству фінансів, комфортніше, щоб був справедливий розподіл, щоб було розуміння пріоритизації доріг і був орган, який за це відповідає — Дорожній фонд. Тому ми частково відновлюємо його в бюджеті на 2025 рік»,— каже міністр.
Отже, акцентує міністр, податковий план Мінфіну зумовлений тим, що «в державі зараз одна конкретна проблема, яку треба вирішити, — безпекова. Всі інші — вторинні». І саме тому Мінфін готує «прості» рішення.
«Вони не прості з точки зору політичного розуміння, з точки зору згоди в суспільстві, бізнес не готовий підтримати. Але з нашої точки зору, як Міністерства фінансів, все дуже просто. Не сходиться математика, давайте думати, як зробити, щоб вона зійшлася. Зійшлася, все добре, якось пропетляли, рік прожили, два прожили, а там, може, війна закінчиться. Це проста логіка, — відзначає Марченко. — І вона виникає, в принципі, не через те, що ми свої функції не виконуємо якісно, не думаємо про перспективу або думаємо не про виживання, а про кращі часи після війни. Це просто тому, що я пам’ятаю 22-й рік. Це був, відверто, жах».
Сергій Марченко, очільник Міністерства фінансів
Марченко нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення потрібно було знаходити 5 млрд доларів щомісяця, і це не завжди вдавалося, бо партнери не готові були надавати допомогу навіть на пів року вперед.
Під час дискусії головна баталія серед спікерів розгорнулася навколо того, що краще підвищувати — військовий збір до 5 % з 1,5 % чи ПДВ на 2 %. У першому випадку податки зростуть лише для тих, хто отримує «білі» зарплати. У другому — для усіх.
Позиція міністра: «Правильно те, що дає 226 голосів (за ухвалення законопроєкту у Верховній Раді. — Ред.). Все інше — про ілюзію. Якщо ми не збираємо 226, значить не допрацювали. Тому будь-який формат, будь-які комбінації, але щоб було 226».
Чому немає системних реформ
Правильні системні реформи завжди дають позитивний результат, але вони можливі лише за лідерської позиції профільних відомств та сильної команди міністрів, говорить Сергій Марченко. Але, крім того, вони передбачають болючі кроки і комунікаційні ризики. І на цьому етапі, як правило, все завершується.
«Критика завжди буде, це нормально. От ви нас критикуєте за податкову реформу. Окей, я до цього нормально ставлюсь, тому що, в принципі, в цій кислоті ми живемо. Якщо нас хтось не критикує, це значить, що ми нічого не робимо. Тому мені окей бути в кислотному середовищі, але більшості міністрів, які прийшли реалізувати позитивну адженду, їм не окей. Їм не окей, тому що це досить некомфортно, коли тебе постійно критикують Мені теж некомфортно, відверто скажу, але якось переживаю це», — розповідає міністр.
«Скажу відверто, що з початку війни я 90% часу займаюся тільки зовнішніми питаннями, тому що вони дають результат. Ви можете дорікнути, що ти не займаєшся митницею, не займаєшся податковою, це справедливі закиди, я їх приймаю. Я дійсно не можу знайти часу…», — говорить Марченко.
Водночас він закликав критиків і лобістів «великих красивих змін» іти працювати в уряд, бо тільки так можна бути дотичним до їх втілення.
«Ви думаєте, що в цих умовах стоїть черга з охочих працювати? Міністерство фінансів — одне із системних, неідеальних, але я вважаю, що інституційно ми в принципі достатньо сильні, немає таких людей. Ба більше, є постійний відтік кадрів— інтелектуальних, які знають англійську мову. …Він іде постійно.
….Я, знову ж таки, порекомендую всім піти попрацювати в будь-яких урядових структурах і зрозуміти, що будь-які рішення, які можуть з боку виявлятися прекрасними і реформаторськими, на практиці передбачають певні наслідки за дії і бездіяльність і відповідальність персональну, політичну, перед членами своєї родини, перед громадянами України. І це такий трошки протверезний наслідок цих всіх дискусій», — резюмував Марченко.
Мінфін проти «пільгових режимів»
Позиція Міністерства фінансів щодо будь-яких податкових пільгових режимів, які діють, наприклад, для резидентів «Дія.Cіті» проста і ніколи не змінювалася: відомство проти, зазначає Сергій Марченко. Та іноді питання набирає необхідної політичної підтримки, і воно проходить.
Сергій Марченко, очільник Міністерства фінансів
«Хтось з 10 тисяч гривень платить всі податки, а хтось з 5 тисяч доларів або 10 тисяч доларів не платить податки, і вважає, що це окей і нормально, тому що я суперінтелект. …У нас є бажання вирівняти цю систему. Але якщо ви думаєте, що коли ми пропонували підвищити військовий збір для всіх ФОПів, включно з «Дія.Сіті», ми отримали тільки позитивні відгуки, то ви помиляєтесь.
На засіданні уряду це жваво обговорювалось, і, знаєте, мій голос, на жаль, був один, який казав, що це ж все-таки про справедливість. Були різні думки, здебільшого позитивні. Ми ж все-таки правила гри створили. Так давайте «Дію.Сіті» виведемо за дужки. Але, знову ж таки, я не хочу казати, правильно чи неправильно, тому що створені певні умови, можливо, в майбутньому це дасть свої позитивні переваги. Мені важко сказати. Зараз поки що не про це. Поки що немає особливих бенефітів для держави від цієї системи. Але в майбутньому потенційно можуть бути», — зазначив міністр.
Суспільний договір
«У нас немає суспільного договору, тому ми намагаємося знайти, хто перший має розпочати цей процес. Або держава, яка повинна сказати, що ми зробили правильні кроки, у нас зрозуміла прозора система вирішення, гідні заробітні плати, і тепер ми вважаємо, що бізнес має це оцінити і заплатити податки.
Або, навпаки, бізнес каже: дивіться, ми вирішили, що нарешті хочемо іншу систему влади і хочемо платити податки чесно. Але, відповідно, будемо вимагати від влади, яку фінансуємо, інших рішень і іншої системи якості. Поки що такої дискусії немає, ніхто її не почав», — описав чинні взаємини держави і бізнесу міністр фінансів.
А поки такої комунікації немає, міністерство послуговується швидкими рішеннями.
Перспективи економічного бронювання
На думку Сергія Марченка, такий крок давно треба було запровадити, оскільки втрачено багато часу, натомість воно досі дискутується через свою складність.
«Коли ви спілкуєтесь із військовими, ви їх ніколи не переконаєте, що це потрібно робити. Ніколи. Вони кажуть: давайте ми теж зараз 35 тисяч заплатимо і підемо трошки відпочинемо. І на це питання я не знаю відповіді. Хоча я розумію прекрасно, що відбувається. Оскільки, умовно кажучи, ми бачимо корупцію в ВЛК, ТЦК, кордони. Люди ж всі розумні. Вони всі шукають спосіб, як не зробити.
Знову ж таки, бронювання, воно ж у нас є. Мільйон чоловіків заброньовано. Тому якби це був дійсно прозорий спосіб, коли ти платиш податки, реєструєшся, і це тобі дозволяє як мінімум бути гарантованим, що тебе не спіймають, відразу не «запакують» і не відправлять кудись без твого відома, було б краще. Але дискусія непроста, тому що має поєднуватись з планами мобілізації, з розумінням того, що там відбувається, які є потреби, і чи вони повністю закриті. Наскільки я розумію, вони не повністю закриті, тому питання економічного бронювання досі дискутується», — зазначив Марченко.
