10 жовтня парламент ухвалив закон про збільшення податків. На всьому шляху — від розробки проєкту в Мінфіні й до прийняття документа в сесійній залі — його супроводжували запеклі дискусії, депутати подали до другого читання понад 1300 правок. На одній шальці — гостра потреба збільшити фінансовий ресурс для оборони на 500 млрд грн. На іншій — крихка економічна стійкість, яку і в мирні часи не просто було забезпечувати.
Тож які податки збільшили в підсумку, щоб акумулювати кошти для армії?
Непопулярне рішення давно назріло
Для розуміння кілька слів про контекст цього історичного, як називають його депутати, законопроєкту.
Україна витрачає на потреби Сил оборони (зарплати, купівля та виготовлення озброєння, техніки, будівництво фортифікаційних споруд тощо) виключно власні кошти й вільні внутрішні ресурси, накопичення. Тобто це гроші, які надходять до бюджету від економічної діяльності як податки й мита, а також від громадян і бізнесу як вкладення на внутрішньому борговому ринку через механізм облігацій внутрішньої державної позики.
Гроші ж, що їх надають нам партнери як пряму бюджетну підтримку — а сьогодні це майже 40 % загального бюджету — Україна, за домовленістю, має право витрачати лише на соціалку: пенсії, соціальні виплати та зарплати в бюджетній сфері.
Тому оборону фінансують в основному податками й залученими державою позиками від громадян і бізнесу.
«Усі зібрані податки в держбюджеті спрямовують на сектор безпеки й оборони. Проте навіть їх не вистачає, тому залишок покривається з інших джерел, у тому числі неподаткових доходів і внутрішніх запозичень», —- нещодавно пояснював Мінфін.
І так уже три роки поспіль. За цей час Україна оборонялася й навіть наступала, перенесла бойові дії на територію ворога, а ставок податків, як зазначили в Мінфіні, попри зростання витрат, не змінювали з початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році уряд навіть запровадив податкові пільги.
Джерело: Міністерство фінансів.
На жаль, війна триває, і на критичні витрати для оборони у 2024–2025 роках не вистачає загалом ще 500 млрд грн.
Тому вперше за час великого вторгнення й виникла необхідність у такому непопулярному кроці, як підвищення податків. Мінфін розробив пропозиції, які після численних дискусій лягли в основу законопроєкту № 11416 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування в умовах дії воєнного стану».
Основними ресурсними джерелами визначили:
— військовий збір (платиться із зарплат найманих працівників);
— податок на прибуток для фінансового сектору;
— внутрішні запозичення та збільшення доходів бюджету через детінізацію.
Урядові пропозиції викликали шквал критики з боку бізнесу й не лише. Українці апріорі ніколи не згодні з підвищенням податків на тлі традиційно кривого їх адміністрування. Основний докір стосувався принципового небажання Мінфіну навіть обговорювати підвищення також непрямих податків — як-от податок на додану вартість (ПДВ), хоч як до цього не закликали бізнес-асоціації.
Зокрема й на останньому дискусійному майданчику LB.ua у проєкті «Нова країна».
Діалог між автопілотом і автовідповідачем, або Чесно про податки
Сергій Марченко, очільник Міністерства фінансів
Але в Мінфіні, за словами міністра Сергія Марченка, намагалися пройти, як кажуть, між крапельками. Щодо ПДВ, то аргумент Мінфіну зводився до проблеми соціальної захищеності. «Це дійсно непопулярний крок. Ми вже третій рік живемо у стані повномасштабної війни, а вітаються широким загалом лише пільги бізнесу. Попри все, збільшення ставки ПДВ — це опція, яка завжди присутня, але вона, скажімо так, дуже проста і водночас болюча для громадян, які захищені найменше», — пояснював Марченко. Можна, звісно, зрозуміти міністра, який мав гарантовано в короткі терміни забезпечити потрібні пів трильйона. І не чекати, поки їх дадуть довготривалі реформи й детінізація, які, на переконання голови профільного комітету ВР Данила Гетманцева, також здатні забезпечити додаткові бюджетні надходження 500 млрд грн на рік. Не факт, що Українська держава дочекалася б цього світлого майбутнього в умовах, коли ворог посилює тиск у рази. Отже, заплатимо тут і зараз.
Отже, скільки й чого заплатимо
1. Військовий збір
— Загальну ставку збору збільшують з 1,5 % до 5 % для всіх, крім військових, для яких вона залишається на старому рівні — 1,5 %. Причому ця норма діятиме з дня набрання законом чинності. Наймані працівники, які звільнятимуться в жовтні, отримають розрахунок з військовим збором за старою ставкою. Інші доходи фізичних осіб (не зарплата) оподатковуватимуть підвищеним ВЗ вже з 1 січня 2025 року.
— Упроваджують військовий збір для ФОПів.
ФОП 1, 2 та 4-ї груп платитимуть 10 % від розміру мінімальної заробітної плати станом на початок року (зараз це 7100 грн, відповідно, фіксована сума військового збору становитиме 710 гривень). При цьому якщо ФОП закриють у жовтні, тобто до набрання чинності законом, нарахувань військового збору не буде.
– ФОПи 3-ї групи в жовтні мають сплатити 1 % військового збору від обороту на додачу до звичних 5 % ЄСВ (єдиний соціальний внесок). Відповідно, у своєму річному звіті вони повинні відобразити інформацію про сплату військового збору за четвертий квартал 2024 року.
— Підприємства з наступного року мають щомісячно подавати звітність про податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Депутати пропонували зробити деякі винятки. Наприклад, щоб ФОПи, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, у районах активних (чи можливих) бойових дій, або ті, хто більш як 30 календарних днів перебував на лікарняному чи у відпустці, могли не платити військовий збір. Була ідея звільнити від військового збору е-резидентів. Але відповідну правку відхилили під час голосування.
Магазин у звільненому Херсоні.
2. Податок на прибуток
— Банки знову, як і минулого року, заплатять 50 % річного податку на прибуток. Також 25 % податку на прибуток замість 18 % заплатять фінансові компанії (окрім страхових).
— АЗС повинні внести авансові внески на прибуток: 30, 45 чи 60 тисяч гривень (залежно від типу заправки) за кожне місце продажу пального.
— Сплату податку на прибуток з обмінників валют прив’яжуть до розрахунків у євро. Розмір внеску з обмінників у столиці становитиме еквівалент 700 євро, у містах з населенням понад 50 тисяч осіб — 600 євро, в інших населених пунктах — 200 євро на місяць.
3. Податкове зобов’язання для сільгоспземель
Відтепер мінімальний розмір податку на землю не може бути меншим ніж 700 гривень за гектар. Для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менш як 50 %, податок становитиме 1400 гривень за один гектар на рік.
4. Рента
Запроваджують ренту на видобуток щебеню. Сьогодні ставка рентної плати для нерудних і неенергетичних копалин становить 5 %. Раніше виробники щебеню не платили ренти, оскільки, за законом, щебінь не природна копалина у прямому сенсі, а результат цілеспрямованого механічного подрібнення породи.
5. Ціни
Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої підвищать на 50 %.
6. Пільги й винятки
— Звільняють від оподаткування кошти, отримані громадянами за національною програмою кешбеку «Зроблено в Україні».
— Не обкладатимуть податком благодійну допомогу, яка надійшла громадянам в Україні чи за кордоном, зокрема, це стосується й іноземної допомоги біженцям, що перебувають за кордоном.
Рішення ухвалене. Суперечки тривають
У підсумку всі ці податкові зміни, як очікують, додатково принесуть 58 млрд грн до бюджету вже цього року та 137 млрд грн до бюджету наступного. Це, нагадаємо, лише частина з необхідних 500 млрд грн. Решту збиратимуть на ринку запозичень і через детінізацію.
Водночас економічні експерти, які виступають за системні реформи, скептично оцінюють цей крок влади. Так, голова міжнародної бізнес-спільноти Board, професор економіки, засновник групи компаній Advanter Group Андрій Длігач, коментуючи підвищення податків, прогнозує збільшення тінізації економіки та, як наслідок, зменшення доходів бюджету.
«Ключове питання — підняття військового збору. За нашими підрахунками, такі дії держави призведуть до тінізації заробітних плат. І ми вже це спостерігаємо: з 1 жовтня деякі компанії скорочують офіційні зарплати й офіційне працевлаштування, — зазначив він. — Відповідно, часто ухвалюють не оптимальні зміни. Якщо зараз тінізація зарплат на рівні 35 %, то за нових умов у найближчому майбутньому варто очікувати 44 %. Держава недорахується майже 40 млрд грн наступного року».
Андрій Длігач
За його словами, і наші міжнародні партнери, і українські аналітичні центри пропонували більш оптимальні рішення: «Підняття ПДВ на 2 % дало б майже 80 млрд грн надходжень до державного бюджету і не призвело б до суттєвої тінізації економіки. Потрібно проводити митну й податкову реформи, бо у 2025 році знову буде проблема з надходженнями до бюджету. Це питання ми порушували й рік тому й отримували відповідь про “не на часі”».
Андрій Длігач: «Без системних змін через рік нам знову доведеться підвищувати податки»
Зазначимо, що аналітики, деякі депутати та бізнес-спільнота під час обговорення законопроєкту критикували підходи уряду й озвучували альтернативні пропозиції наповнення бюджету.
Однак як сказав міністр фінансів Марченко, «правильно те, що дає 226 голосів (за ухвалення законопроєкту у Верховній Раді. — Ред.). Усе інше — про ілюзію…».
Цього разу голоси знайшли — закон підтримали загалом 247 депутатів.
За підвищення податків проголосували 247 народних депутатів.
Хоча загалом те, як змінювався податковий законопроєкт протягом обговорення й особливо як голосувався у другому читанні, свідчить не так про історичність документа, як про його «істеричність».
Навіть після фінального голосування з’ясували, що внесені й відхилені правки суперечать одна одній (йдеться про 10-сторінкову комплексну правку Бюджетного комітету № 988, яку депутати збили в залі), через що вся конструкція сиплеться. Натомість голова профільного комітету Гетманцев категорично заявив: «Багато хто з журналістів запитує, чи треба буде вносити зміни до податкового законопроєкту, усувати неузгодженості і чи не вдалося опозиції “розібрати” проєкт, збивши правку? Відповідаю всім одразу — ні, законопроект є завершеним, неузгодженостей немає».
Однак не виключено, що згодом, коли політичні пристрасті довкола нинішнього підвищення податків ущухнуть, парламент повернеться й до ідеї паралельного підвищення ПДВ. Наприклад, на 1 % або на 2 %. За розрахунками, це допоможе збільшити бюджетні надходження, відповідно, на 45 чи 90 млрд грн. Можливо, Мінфін приберіг цей інструмент про всяк пожежний випадок, але поки що нікому про це не каже.