31 жовтня Верховна Рада України голосами нардепів «Слуги народу», двох груп колишньої забороненої проросійської партії ОПЗЖ, «Довіри» та «За майбутнє» прийняла у першому читанні проєкт держбюджету на 2025 рік.
До першого читання парламентарі подали понад 2 тисячі своїх правок на майже 6 трлн гривень. Зокрема, депутати пропонували уряду збільшити прожитковий мінімум та створити спецфонд з військового збору на потреби армії. При чому військовий збір заднім числом у податкових змінах хочуть збільшити з 1,5% до 5%. Не обійшлося й без традиційних поправок від нардепів на фінансування доріг, ремонту на округах та сумнівних програм.
Засідання ВРУ 31 жовтня 2024 року.
Врешті, більшість правок була відхилена. Окрім двох ключових змін до першого читання: кошти Дорожнього фонду будуть скеровані на потреби нацбезпеки. Також вдалося «збити» пропозицію уряду та Офісу Генпрокурора про збільшення зарплат прокурорам.
Однак, треба врахувати, що це лише перше читання держбюджету. Тепер документ повернуть Кабміну, який, відповідно до процедури розгляду, має доопрацювати його у 14-денний строк вже для голосування в Раді у другому читанні та в цілому.
Опозиційні фракції розкритикували проєкт бюджету на наступний рік через відсутність зростання соцстандартів.
Що нардепи пропонують змінити в проєкті головного кошторису держави на 2025 рік, — в матеріалі LB.ua.
Основні показники — без змін
20 вересня Рада за процедурою розгляду заслухала представлення Мінфіном проєкту бюджету на 2025 рік. Тоді нардепів з опозиційних фракцій обурила пропозиція виділити 44,2 млрд гривень на Дорожній фонд, в той час як підвищення мінімальної зарплати на наступний рік уряд не передбачив, залишивши її на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум — 2920 гривень.
Міністр фінансів Марченко по суті презентує проєкт бюджету на 2025 рік.
До першого читання депутати обіцяли виправити ці норми, аби спрямувати кошти з будівництва та ремонту доріг на армію,та запропонувати підвищення соцстандартів. Водночас, як і передбачає процедура розгляду, основні макропоказники бюджету залишаються без змін:
— зростання ВВП на 2,7% (до 8466,3 млрд грн);
— інфляція — 9,5%;
— середньомісячна зарплата — 24389 грн;
— курс гривні до долара — 45 грн за 1 дол.;
— доходи — 2336,3 млрд грн (в т.ч. загальний фонд – 2095,2 млрд грн);
— видатки — 3938,2 млрд грн (3643,6 млрд. грн);
— дефіцит бюджету — 1640,6 млрд грн (1549,5 млрд грн) або 19,4% ВВП.
Пріоритетним видатком на наступний рік буде національна безпека та оборона — 2,22 трлн грн — майже 26,3% ВВП, або 56,4% всіх видатків.
Військовослужбовці 154-ї окремої механізованої бригади прикривають маскувальною сіткою САУ 2С1 «Гвоздика» на передовій у Харківській області, 09 жовтня 2024 р.
Побажання депутатів відхилили
До першого читання парламентарії подали на розгляд бюджетного комітету 2098 пропозицій, які в разі врахування потребували б додатково 5,7 трлн грн.
Основну частину правок запропонували члени опозиційних фракцій «Європейської солідарності», «Батьківщини», «Голосу» й групи колишнього спікера Дмитра Разумкова. Всі вони були відхилені.
Зокрема, депутати Олексій Гончаренко («ЄС») та Вадим Івченко («Батьківщина») пропонували встановити з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату в розмірі 10 тис. 905 гривень на місяць із одночасним відповідним підвищенням у погодинному розмірі.
Однак, депутати не лише пропонували правки, що стосуються підвищення соціальних стандартів громадян. Були й традиційні депутатські «хотілки» — гроші на дороги та ремонти у власних округах, фінансування якихось сумнівних стратегій та програм.
Наприклад, той же Вадим Івченко пропонував закласти видатки на субвенцію місцевим бюджетам для реалізації Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року.
Дмитро Кисилевський («Слуга народу») подав правку про «збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» для реалізації житлової політики держави шляхом забезпечення громадян житлом». Також Кисилевский наполягав на виділенні коштів міжнародних донорів на завершення будівництва метрополітену в Дніпрі.
Сергій Козир («Слуга народу») просив фінансування на ремонт автомобільних доріг Миколаївської області на суму 3,5 млрд грн.
Очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко з усією фракцією наполягала на «новій бюджетній програмі для Міністерства внутрішніх справ України — «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на впровадження місцевих автоматизованих систем оповіщення населення» з обсягом бюджетних призначень 3,23 млрд грн.
Фігурант антикорупційних розслідувань Сергій Лабазюк («За майбутнє») просив на нову бюджетну програму «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів» у розмірі 500 млн грн. І це за рахунок зменшення фінансування кадрів закладам вищої освіти на ті ж 500 млн грн.
Сергій Мовчан («Слуга народу») теж просив субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг на 1 млрд грн. Джерелом для покриття вказаних видатків депутат визначив «надходження від приватизації державного майна».
Микола Тищенко та Георгій Мазурашу («Слуга народу») пропонували збільшити видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» для Міністерства у справах ветеранів України на 500 млн грн.
Гроші на дороги спрямують на нацбезпеку
Однак, до першого читання все ж вдалося врахувати декілька важливих правок від депутатів. За словами голови Бюджетного комітету Роксолани Підласої («Слуга народу»), парламентарі запропонували уряду до другого читання врахувати наступні ключові зміни до держбюджету:
— усі джерела наповнення Дорожнього фонду (це 43,2 млрд грн в наступному році) спрямувати в загальний фонд бюджету – на першочергові потреби, насамперед, потреби національної безпеки та оборони;
— щонайменше 2 млрд грн спрямувати на гуманітарне розмінування;
— виключити пропозицію перевести рахунки в банках лікарень до Держказначейства. За оцінками Ольги Стефанишиної («Голос»), це «допоможе врятувати незалежність українських лікарень»;
— так звану «чорнобильську пенсію»/доплату непрацюючим пенсіонерам у зоні відселення виплачувати лише тим, хто дійсно жив у зоні відчуження з 1986 по 1993 рік (ціна питання виплати пенсій новим «поселенцям» — близько 15 млрд грн);
— переглянути ідею запровадження у 2025 році преміювання суддів місцевих судів і відповідно переглянути видатки на їх забезпечення;
— розглянути можливість виділення фінансування (4,8 млрд грн) на нові пасажирські вагони;
— розглянути можливість спрямувати 4% ПДФО до бюджетів до ОТГ і одночасно відмовитись від субвенції з державного бюджету обласним бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на комунальні послуги;
— залишити 12,9 млрд грн бюджетам органів місцевого самоврядування.
Прокурорів залишили без підвищення зарплат
Під час розгляду правок до першого читання більшість членів бюджетного комітету підтримали пропозицію виконувача обов`язків генпрокурора Олексія Хоменка про підвищення зарплат прокурорам у 2025 році аж на 37%.
Ефект МСЕК: хто замінить Костіна в кріслі генпрокурора?
Врешті, після суспільного розголосу депутати відмовилися від підвищення зарплат прокурорам.
Телемарафон на 1,5 млрд грн
Без змін залишилося фінансування телемарафону «Єдині новини» у розмірі 1,5 млрд гривень.
Телемарафон ‘Єдині новини’
Європейська Комісія розкритикувала телемарафон у своєму звіті, що є частиною щорічної оцінки країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин («Голос») вважає, що такі оцінки Європейської Комісії — вкрай негативний дзвіночок.
«У Брюсселі висловили сумніви щодо об’єктивності телемарафону та зауважили, що він фінансується з держбюджету. Також розкритикували роботу телеканалу «Рада», — додав Ярослав Юрчишин.
Отже, до першого читання по суті врахували дві речі: гроші на дороги направлять на оборону, а прокурорам «збили» підвищення зарплат.
«Тепер чекаємо на повернення тексту назад в Раду від уряду», — констатував перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос»).