Верховна Рада 11 лютого підтримала закупівлю у Болгарії російського обладнання для добудови двох енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції.
Розповідаємо, просувається добудова ХАЕС, чому виник скандал із голосуванням у парламенті та що кажуть про сам проєкт експерти.
Хмельницька АЕС
Атомний довгобуд
Добудова ХАЕС — це проєкт, про який згадують щонайменше раз на десятиліття. Третій енергоблок почали зводити ще у 1985 році, четвертий — через рік. Але у 1990 році проєкт зупинили. Третій блок добудований на 80-85%, четвертий — 25-30%. Згодом добудову анонсували у 2010 році, потім — у 2018-му.
Передостанній раз проєкт вирішили реанімувати ще до повномасштабного вторгнення — у 2020 році. Саме тоді Президент Володимир Зеленський підписав указ, який передбачав, зокрема, добудову третього й четвертого енергоблоків на ХАЕС.
У жовтні 2020 року очільник Енергоатома Петро Котін заявляв, що вартість добудови двох блоків становитиме 73 млрд грн. Планувалося, що обладнання постачатиме чеська компанія Skoda JS, а кредит на будівництво надасть Чеський експортний банк.
На той час компанія Skoda JS знаходилася у власності російської компанії “Об’єднані машинобудівні заводи”, яка пов’язана із Газпромом. Тому після початку повномасштабної війни Енергоатому довелося шукати нового потенційного постачальника обладнання для третього енергоблоку.
Уже у липні 2023 міністр енергетики Герман Галущенко підтвердив, що Україна веде переговори із Болгарією про закупівлю обладнання для добудових двох енергоблоків на ХАЕС. Це обладнання російського виробництва, яке Болгарія придбала для своєї недобудованої АЕС “Белене”, але уряд Болгарії відмовився завершувати це будівництво. Його вартість — щонайменше 600 млн євро.
міністр енергетики Герман Галущенко
Новина про можливу закупівлю російського обладнання викликала неоднозначну реакцію серед експертів. Так, колишній головний інженер Чорнобильської АЕС, ексзаступник міністра палива та енергетики у 2002-2006 роках Микола Штейнберг заявив, що для придбання реакторів Україні доведеться укладати договір не лише із Болгарією, але й з Росією. Крім того, він наголосив на необхідності провести технічний аналіз обладнання, адже воно вже тривалий час зберігається на складі.
Енергоатом тоді заявив, що жодних переговорів з Росією не ведеться, а допомагати у встановленні обладнання буде американська компанія Westinghouse.
Удар по родовищах газу і морози. Ситуація в енергетиці значно погіршилася
У квітні 2024 року Кабінет Міністрів схвалив і направив до Верховної законопроєкт №11146, який передбачав добудову ХАЕС. Як зазначалося в пояснювальній записці до документу, “будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електростанції дозволить збільшити виробництво електроенергії на 16 226 млн кВт·год/рік, а відпуск – на 15 415 млн кВт·год/рік”.
Уже у червні Комітет парламенту з питань енергетики схвалив документ для розгляду у першому читанні. Однак тоді у низки депутатів виникли питання щодо актуальності техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проєкту, яке розробили ще у 2018 році й не оновили, вартості робіт та щодо джерел фінансування будівництва.
Початок підготовки на ХАЕС до зведення двох енергоблоків за технологією Westinghouse АР1000
Хвилювання у залі парламенту
До першого читання законопроєкт так і не дожив. Його неодноразово вносили у порядок денний, але щоразу знімали з розгляду — не вистачало голосів. Оновлене ТЕО так і не надійшло до парламенту.
Й ось у вечірньому зверненні 4 лютого 2025 року добудову ХАЕС підтримав Володимир Зеленський, назвавши цей проєкт ключем до енергонезалежності на енергетичної стабільності України.
От тільки на голосування у сесійній залі винесли зовсім інший документ. Законопроєкт № 11392 про спрощений доступ до мереж для бізнесу, який пройшов перше читання, повністю переписали на засіданні парламентського Комітету з енергетики 16 січня. Усі норми, що пройшли перше читання, з нього були вилучені, натомість у документі з’явилися положення про дозвіл Енергоатому придбати обладнання для добудови третього й четвертого енергоблоків ХАЕС у Болгарії.
Варто зауважити, що безпосередньо дозволу на будівництво законопроєкт не дає. Для цього Енергоатом повинен актуалізувати ТЕО робіт, а Кабінет Міністрів — розробити і подати новий законопроєкт про добудову ХАЕС.
Саме цей, докорінно змінений, законопроєкт й отримав підтримку 269 депутатів. Однак представники опозиції наголошували, що документ проголосували порушенням регламенту саме через повну заміну тексту.
Депутатка Інна Совсун заявила, що за такої ситуації є можливість зробити подання до Конституційного Суду на скасування закону. Водночас вона зауважила, що на розгляд подання потрібен буде час і обладнання вже можуть встигнути купити.
Інна Совсун також наголосила, що частина депутатів вважає пропоновану Енергоатомом угоду корупційною. Власне, антикорупційний комітет парламенту у своєму висновку називає корупціогенним фактором непрозорість визначення для закупівлі саме обладнання з АЕС “Белене”.
Інна Совсун
“Відсутні відомості щодо запитів до виробників реакторних установок в інших країнах, аналіз та порівняння наданих ними пропозицій, зокрема, щодо вартості будівництва, технологій, які застосовуються у їхніх установках, можливості адаптації інших реакторних установок з уже наявними спорудами, а також відповідності вимогам щодо рівня безпеки”, — йдеться у висновку комітету.
Володимир Зеленський натомість заявив, що добудовані енергоблоки дозволять Україні проходити зиму без імпорту електроенергії.
Чи справді ми отримаємо нові гігавати?
Партнери у питанні добудови ХАЕС зайняли, загалом, нейтральну позицію. Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова раніше наголосила, що добудова атомних електростанцій — це виключно рішення України.
“Ми не брали участі в підготовці цього законопроєкту. Але це рішення повністю в компетенції української влади — чи буде Україна будувати АЕС, чи ні”, — сказала вона.
Матернова також повідомила, що ЄС не фінансуватиме добудову ХАЕС, зокрема, через різну позицію своїх членів щодо атомної енергетики.
Водночас, Міжнародне агентство з атомної безпеки надає Україні технічну підтримку та проводить консультації щодо ядерної безпеки при добудові ХАЕС. Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі під час останнього візиту до України обговорив проєкт із Володимиром Зеленським, Германом Галущенком та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
Президент України Володимир Зеленський і генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі під час зустрічі в Києві
Енергоатом також заявляє, що добудовувати третій та четвертий енергоблоки ХАЕС допомагатиме Westinghouse. У системі електронних закупівель можна знайти інформацію, що оператор українських АЕС у 2023 році замовляв у американської компанії аналіз варіантів добудови згаданих енергоблоків. Однак на сайті самого Westinghouse не вдалося знайти згадок про допомогу Енергоатому у добудові саме третього та четвертого енергоблоків ХАЕС.
Додаткові проблемні питання
Ключові запитання до проєкту стосуються обладнання, яке планує використати Енергоатом, та джерел фінансування добудови.
Герман Галущенко заявляв, що на будівельні роботи планується витратити як власні кошти Енергоатому, так і залучати кредити. Проте Енергоатом несе основне навантаження із забезпечення доступної ціни електрики для населення (ПСО). Про що регулярно нагадує пресслужба компанії: тільки минулого року на покриття ПСО було спрямовано 116,3 млрд грн без врахування ПДВ. А це — 58% чистого доходу компанії.
Про досягнуті домовленості з банками про залучення кредитування невідомо, а покладатися на міжнародні організації — марно.
“Джерела фінансування — власні кошти Енергоатому та комерційні кредити. Міжнародні фінансові організації не мають права фінансувати атомні проєкти”, — каже співзасновник Асоціації фахівців атомної промисловості Максим Пишний.
Він наголошує, що остаточна вартість будівництва залежатиме від ТЕО та проєкту робіт, а також від наявності повного комплекту обладнання.
Інше питання — строки будівництва. Герман Галущенко обіцяє, що третій енергоблок можна буде звести за 3,5 роки, четвертий — за 4 роки.
“Дуже сумнівно. Після ТЕО потрібно буде ще розробити проєкт — це, десь, рік. Крім того, невідомо, чи є повна номенклатура обладнання, яке потрібно буде ще чи розробляти та виробляти (а це — декілька років), чи купляти російське на «чорному ринку»”, — вважає Пишний.
Крім того, під питанням передача Україні парогенераторів, необхідних для роботи двох енергоблоків.
Ольга Кошарна
Експертка з питань ядерної енергетики Ольга Кошарна зауважує, що із восьми необхідних для роботи двох енергоблоків парогенераторів Болгарія має лише чотири. Й ті ще не відомо, чи продадуть Україні.
“Тому що у болгар на АЕС “Козлодуй” теж — радянські реактори. І деякі парогенератори там потребують заміни, бо течуть”, — каже Кошарна.
А якщо парогенератори не віддадуть, то Енергоатому доведеться замовляти генератори деінде і постане питання до кошторису покупки.
“Нам повідомляють, що планують витратити близько 600 млн доларів. Також відомо, що болгари закупили у Росії обладнання за ті ж 600-660 млн доларів. Якщо парогенератори і обладнання до них залишається в Болгарії, то вартість того, що ми хочемо купити, не повинна перевищувати 320 млн доларів”, — зазначає колишній радник президента НАЕК «Енергоатом» Георгій Балакан.
За його словами, вартість парогенераторів складає 48-49% від загального комплекту обладнання.
У Міненерго та Енергоатомі неодноразово наголошували, що конструкції під третій енергоблок готові на 85%. Однак питання в тому, чи підходять вони під той тип обладнання, яке планується купити. Адже при одному й тому принципу роботи існують різні модифікації реакторів ВВЕР. І якщо оновлене ТЕО міститиме рекомендації щодо зміни будівельних конструкцій — це подовжить час робіт і збільшить бюджет.
Підготовка до зведення енергоблоків на ХАЕС
Георгій Балакан застерігає, що у самій Болгарії при спробі побудувати блоки моделі В466 на АЕС “Белене” (а саме цю модель планує придбати Енергоатом) довелося зносити конструкції, які встигли побудувати під модель реакторів В320.
При цьому, як пишуть “Наші гроші”, тендер вартістю 86 млн грн на обстеження двох російських реакторів ВВЕР-1000, які лежать на складі у Болгарії, Енергоатом запланував лише на липень 2025 року. Купуємо кота в мішку?
Збільшити строки будівництва можуть і політичні чинники: дозвіл на продаж реакторів з боку Болгарії діє до 13 березня, але 14 лютого Герман Галущенко на брифінгу повідомив, що у тамтешньому парламенті зареєстровано законопроєкт про скасування дозволу продавати обладнання Україні.
То чи не доцільніше було не створювати скандалу й починати будувати з нуля блоки за американською технологією?
Максим Пишний вважає, що такий варіант можливий, однак він також впирається у кошти й час. ”АР-1000 коштує 7-8 млрд доларів. Крім того, ця технологія хоча і схожа на ВВЕР, але — інша, тому, необхідний час на її ліцензування в Україні”, — прокоментував експерт.
Але ж чи обов’язково купувати саме те обладнання, яке є у Болгарії?
“Якщо не у Болгарії (купувати — Ред.), то обладнання треба замовляти. Є декілька опцій, ми надсилали запити. Але строк на виготовлення одного корпусу реактора — 5 років”, — аргументує Герман Галущенко. При цьому він у спілкуванні із журналістами повідомив, що решту обладнання для енергоблоків Україна нібито має.
Однак, така наполегливість у придбанні реакторів з АЕС “Белене” викликає в експертів, зокрема, в Ольги Кошарної, побоювання, що таким чином посадовці, дотичні до проєкту, планують отримати корупційний дохід за рахунок різниці між реальною ціною обладнання та офіційною вартістю покупки.
Георгій Балакан не відкидає ймовірності, що кошти на придбання обладнання будуть виведені на акредитив (це один зі способів бронювання коштів на оплату тієї чи іншої операції). А згодом, коли акредитив розкриють за певних умов (наприклад, скасування воєнного стану) — почнуться суди.
Виникли зауваження і щодо палива для нових енергоблоків. Так, Ольга Кошарна заявила, що для реакторів моделі ВВЕР-1000/В466 наразі паливо виготовляє тільки російська компанія ТВЕЛ. За її словами, через технічні особливості тепловиділяючої збірки для цієї моделі реактора Westingouse має розробити нове паливо.
Енергоатом, у свою чергу, заявив, що американська компанія своїм листом поінформувала про готовність розробити паливо, сумісне із реакторами В466. Westinghouse, виходячи із заяви, рекомендує якомога швидше розпочати обговорення технічних деталей для такої розробки.
“Я не маю сумнівів, що Westinghouse здатний розробити конструкцію тепловидільної збірки, яка буде сумісна для В466, але для цього йому потрібний час та гроші, а також оригінали креслень реактора”, — наголосила Ольга Кошарна.
Чи будуть вирішені проблеми з електропостачанням лівобережжя України?
При цьому добудова ХАЕС навряд зможе вирішити проблеми з електропостачанням лівобережжя України.
“За останній рік суттєво зріс перекіс у балансі генерація-попит по обидва береги Дніпра. На правому березі знаходяться три АЕС та підстанції, що забезпечують імпорт з ЄС, тобто — регіон профіцитний. А на лівобережжі суттєва частина генерації втрачена і регіон дефіцитний”, — пояснює експерт програми “Енергетика” аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Адріан Прокіп.
За його словами, наявні мережі не спроектовані для того, щоб передавати необхідний нині лівобережжю обсяг електрики із правого берега. Тому періодично в областях на лівому березі вимикають світло тоді, коли у правобережних областях відключень немає.
Експерт також зауважує, що у воєнних умовах великі обʼєкти вразливі до повітряних атак.
“Тому для виправлення ситуації варто думати не лише про збільшення спроможності перетоку через Дніпро, але й будувати децентралізовану генерацію на лівому березі”, — вважає експерт.
Хмельницька АЕС
***
Атомна енергетика залишається сьогодні та залишатиметься надалі базовою у виробництві електрики в Україні. Нині — це понад 60% генерації. Якщо врахувати, що з часом частину нинішніх атомних блоків доведеться виводити з експлуатації, то нові блоки нам рано чи пізно стануть у нагоді.
І найбільше питань викликає не так доцільність будівництва, як методи, якими проєкт поволі втілюється у життя. Йдеться як про підміну законопроекту для голосування у Раді, так і про низку ризиків придбання обладнання російського виробництва із АЕС “Белене”.
