Кремль спрямував десятки дронів по одній із компресорних станцій на півдні Одещини. Вибух був настільки потужним, що стовп вогню виднівся навіть з території Румунії. Обладнання зазнало значних пошкоджень.
Це ще один доказ того, що Росія прагне зірвати підготовку України до опалювального сезону. Саме зараз держава активно закачує газ до підземних сховищ. І близько половини обсягів — імпортне паливо. Втім, атака на газовий об’єкт на Одещині може створити куди дужчі проблеми для сусідньої Молдови.
Росія атакувала українські газові об’єкти у той час, коли з’явилася загроза нових американських санкцій. У п’ятницю, 8 серпня, завершується дедлайн, який Росії висунув президент США. Дональд Трамп може вдарити у найболючіше для Москви місце — доходи від продажу нафти. Це і є головне джерело фінансування війни Росії проти України.
Пожежа внаслідку удару по Орлівці 6 серпня.
Наслідки атаки по півдню Одещини
Десятки російських ударних безпілотників, потужний вибух та кількаметровий стовп диму. У середу, 5 серпня, росіяни атакували Ізмаїльський район Одещини. Дрони розбомбили компресорну станцію — обладнання зазнало значних пошкоджень. Точні збитки рахують, фахівці ще оцінюють, скільки часу піде на відновлення об’єкта.
Компресорна станція біля Орлівки є частиною інфраструктури Трансбалканського коридору. Це мережа газопроводів, завдяки яким Україна зуміла диверсифікувати імпорт газу. Цим маршрутом держава отримувала скраплений газ зі США — його танкерами завозили до балканських портів і вже звідти перекачувала у трубопроводи.
А ще — з кінця липня Україна почала імпорт газу з Азербайджану. Це були пробні партії, точний обсяг «Нафтогаз» не оприлюднював. За оцінками аналітиків Центру Разумкова, йшлося не більше ніж про 1 % від імпорту загалом.
Росія продовжує намагання зірвати підготовку України до опалювального сезону. Тривають атаки на газовидобуток, і це у той час, коли держава активно закачує паливо у підземні сховища. Наразі вже вдалося накопичити понад 10 млрд кубів, до листопада уряд планує закачати ще понад 3 млрд.
Але водночас у Міністерстві енергетики вважають, що російська удар по компресорній станції — це не лише атака проти України.
«Це чіткий і зрозумілий сигнал для всієї Європи, яка планує у 2027 році повністю відмовитися від російського природного газу», — вважає міністерка енергетики України Світлана Гринчук.
Міністерка енергетики України Світлана Гринчук
Вона закликала західних партнерів покарати Росію. Адже мета Кремля зрозуміла: позбавити і Україну, і ЄС альтернативних шляхів постачання газу.
Україна значно пришвидшила темпи закачування газу з початку літа. Скажімо, у липні вдалося накопичити майже 1,7 млрд кубів (що майже удвічі більше, ніж цього ж місяця торік), порахували аналітики ExPro. Щодоби Україна закачує у сховища понад 50 млн кубів, приблизно половина від цього обсягу — це імпортний газ.
«Атака на компресорну станцію на півдні Одещини значно не вплине на імпорт газу. Цей маршрут не є суттєвим, тому це точно не стане фізичною загрозою для постачання. Це звичайна терористична тактика росіян», — розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Водночас фахівець додав, удар по газовій інфраструктурі біля Орлівки може зашкодити Молдові. Це один із шляхів постачання до сусідньої країни.
Прокачування палива через південь Одещини зупинилося, підтвердили у Міністерстві енергетики Молдови. Але водночас там заявили: ситуація з газопостачанням все ж залишається стабільною, бо поставки відбуваються іншим трубопроводом з Румунії. Цим ж шляхом отримує газ і сепаратистське Придністров’я.
Будівля Moldovagaz у Кишиневі.
Молдова припинила купувати газ у Росії, країна повністю покладається на імпорт з ЄС. Виключенням є лише Придністровський регіон, який Кишинів не контролює. Режим у Тирасполі досі співпрацює з «Газпромом».
На початку тижня Національне агентство з регулювання енергетики Молдови позбавило ліцензії на роботу компанію «Молдовагаз». Її основними власниками є Росія та представники самопроголошеної влади Придністровського регіону. Останніми роками компанія «Молдовагаз» не займалася імпортом, але відповідала за постачання палива споживачам. А також підприємство було власнисником газових мереж. Його функції передали іншій компанії «Energocom» — Росія не має на неї жодного впливу.
Кремль мститься не лише Україні
З липня Росія заборонила іноземним нафтовим танкерам вільно заходити у порти на Чорному морі. Тепер для перевантаження та стоянки судна мають отримувати спеціальний дозвіл від ФСБ. Офіційно російська влада так і не пояснила таке рішення. Але найдужче воно вдарило по експорту нафти з Казахстану — РФ фактично заблокувала поставки.
Росія контролює трубопровід, яким перекачують нафту від Казахстану до чорноморських портів, пояснив експерт галузі міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар. Фахівець додав: зараз Кремль шантажує і казахстанську владу, і великі американські компанії, що також займаються експортом нафти цим маршрутом. Це і є головна причина, чому ФСБ прискіпливо перевіряє танкери у Чорному морі.
Михайло Гончар
«Кремль спробує захистити свій експорт в Індію, змусивши США відмовитись від санкцій в обмін на збереження статус-кво трубопроводу КТК “Тенгіз-Новоросійськ”», — сказав Михайло Гончар.
Казахстан робить перші спроби якщо не витіснити Росію з певних ринків, то скласти Москві конкуренцію. Минулого тижня перші партії казахстанського ресурсу отримала, скажімо, Угорщина. Тобто з одного боку, режим Віктора Орбана всіляко клянеться у вірності Росії. Але з іншого — займається диверсифікацією поставок. До речі, перша партія нафти з Казахстану склала 85 тис. тонн.
На тлі загострення відносин між Москвою та Баку, азербайджанська нафтова галузь зазнала колосального удару. У чорному золоті, що експортує Азербайджан, виявили шкідливі домішки: органічні хлориди. Вони небезпечні тим, що псують обладнання на нафтопереробних заводах.
Про шкідливі домішки повідомили одразу кілька дилерів, зокрема, із Румунії, Великої Британії та Італії. Це не лише колосальний іміджевий удар по Баку, а ще й значні збитки.
«Більше половини ВВП Азербайджану формується за рахунок експорту нафти. Три десятки років нафта нормально йшла, а тут вона виявляється зіпсованою — виникає багато запитань», — сказав Михайло Гончар.
Робітник бере сиру нафту для аналізу на нафтовій платформі «Нефть Дасларі» на Каспійському морі, 100 км від Баку, Азербайджан, 6 вересня 2023 року.
Скажімо, у Румунії через забруднену азербайджанську нафту оголосили надзвичайний стан у енергетиці. Імпортери забракували майже 200 тис. тонн ресурсу. Це могло спровокувати дефіцит пального на румунських заправках. Переробні заводи мусили звернутися по допомогу до уряду. Влада виділила нафту із державних резервів, найгіршого сценарію вдалося уникнути завдяки хуткому реагуванню.
ОПЕК і США проти Кремля
Російський уряд вдруге за рік переписує федеральний бюджет, його дефіцит уже складає щонайменше 40 млрд доларів. По-перше, через війну зростають видатки на оборонну галузь. По-друге, доходи Росії за останні місяці значно скоротилися, найперше через зниження цін на нафту, та й загалом скорочення обсягів продажу.
І цей процес триватиме далі — ринок нафти перенасичений пропозицією, а попит на ресурс значно не зростає: конкуренція серед продавців занадто висока.
У липні доходи РФ від продажу нафти та газу знизилися одразу на 40 % і склали майже 9 млрд доларів. Але це досі означає, що Москві вдосталь коштів на ведення війни. Що ж доводиться урізати, то це витрати на соціальну сферу: субсидії, виплати бюджетникам тощо.
Причин для скорочення російських нафтових доходів кілька. По-перше, країни ОПЕК знову домовилися збільшити обсяги видобутку чорного золота. Саудівська Аравія та інші держави вирішили заробляти не на високій вартості нафти, а за рахунок збільшення обсягів продажів.
Держави ОПЕК збільшать видобуток у вересні на понад 500 тис. барелів на день. І для Росії це поганий варіант: її ресурс менш якісний. Здебільшого Москва пропонує покупцям солідні знижки.
Нафтове родовищі Хурайс – супергігантське нафтове родовище у Східній провінції Саудівської Аравії, приблизно за 160 км від Ер-Ріяда, Саудівська Аравія.
«Якщо вони реалізують свої плани зі збільшення видобутку і скасування квот, я думаю, що ціна зменшиться до 50 доларів за барель марки Brent. А російська буде ще дешевша», — зазначив фахівець енергетичної галузі Геннадій Рябцев.
По-друге, на початку вересня запрацює нова стеля ціни на російську нафту, яку у 18-му пакеті санкцій запровадив ЄС. Єврокомісія запропонувала, а всі держави спілки підтримали, заборонити РФ продавати ресурс дорожче 47.6 доларів за барель.
Трамп має шанс добити російську економіку
Уже сьогодні, 8 серпня, США обіцяють накласти на Росію нові вторинні санкції. Ймовірно, під обмеження може потрапити тіньовий флот Кремля — це сотні танкерів, якими росіяни перевозять мільйони тонн пального. І до цього процесу безумовно мають підключитися і європейські партнери України. Бо 70 % тіньового флоту Росії ходить Балтійським морем, повідомили в українському уряді. Скажімо, Велика Британія минулого місяця запровадила санкції проти 137 танкерів, що допомогли Кремлю перевезти вантажів на десятки мільярдів доларів.
США взялися за головних покупців російської нафти. Дональд Трамп завдав болючого удару по Індії, запровадивши додаткові 25% мита на індійські товари. У Вашингтоні не приховують, так карають Нью-Делі за закупівлі російської нафти. Поки влада Індії називає це звичайним бізнесом, у США вважають такі покупки фінансуванням війни проти України.
«Зараз арабські компанії можуть надавати Індії значно більші знижки, ніж Росія. Тому що собівартість видобутку у ОАЕ, Кувейті чи Саудівській Аравії у декілька разів нижча», — пояснив Геннадій Рябцев.
Геннадій Рябцев
Індійська влада нервово відреагувала на нові американські мита, назвавши їх несправедливими і необґрунтованими. Індія обіцяє дії у відповідь. Але насправді для Нью-Делі не є проблемою перестати купувати нафту з РФ, головне політична воля. Йдеться про частку у 30-35 % від загального імпорту, на світовому ринку вдосталь ресурсу, щоби перекрити цю цифру сповна. Тим паче найпотужніші індійські НПЗ ще минулого тижня почали замовляти нові пробні партії нафти у країн Перської затоки.
США також тиснуть на Бразилію та Туреччину, які купують бензини та солярку з Росії на сотні мільйонів доларів щомісяця. Ці країни можуть отримати до 100 % мит на експорт до США.
Подібні погрози Білий дім адресує і найбільшому покупцеві російської нафти — Китаю. Дональд Трамп обіцяє запровадити нові мита і проти Пекіну. Однак китайське керівництво непохитне: нафту з РФ й надалі купуватимуть, вважає це справою національної безпеки.
«Без Індії у Росії виникає питання: куди везти такий обсяг нафти? А головне за якою ціною тепер купуватимуть? Тому що всі розумітимуть, що цієї нафти у Росії багато, продавати її нікуди і вона зацікавлена у будь-якій можливості і ціні. І це суттєво позначиться на доходах Москви», — сказала директорка з розвитку партнерств ГО «Рада економічної безпеки України» Агія Загребельська.
Нафтовий танкер Achilles. Один з чотирьох танкерів з російською нафтою, які дрейфують біля західного узбережжя Індії, оскільки влада країни побоюється закуповувати «чорне золото» у Кремля на тлі тиску з боку США та країн ЄС.
Купити ще більше нафти у Росії і перекрити зупинку індійських поставок Китай не зможе з двох причин. По-перше, Пекіну не потрібна така кількість нафти. По-друге, постраждати може інший авторитарний режим — у Тегерані. Китай є основним покупцем іранської нафти, пальне звідти через тисячі санкцій наважуються купувати лічені країни.
Катаклізми всередині Росії
Ціни на пальне на російських заправках значно зросли з початку серпня. Ціна тонни палива наближається до тисячі доларів — це новий історичний рекорд. Ситуація максимально нетипова для країни, яка є одним із найбільших у світі видобувачів нафти.
Російська влада продовжує називати ситуацію стабільною, але при цьому заборонила експорт бензину. Але це поки не дає ефекту, і ціни ще дужче зростають. Ймовірно, на російському ринку серйозний дефіцит. І цьому є пояснення — удари українськими безпілотниками по нафтопереробних заводах. За даними агенції Reuters, НПЗ у Рязані вдвічі скоротив потужності виробництва. Натомість завод у Новокуйбишевську й узагалі зупинився. Обидва підприємства належать корпорації корпорації «Роснафта».
У російській газовій галузі ситуація не краща. З початку року Росія спалила на факелах понад 10 млрд кубів пального. Приблизно таким є річне постачання російського газу до країн Європи. Але Кремль поступово витісняють з регіональних ринків. Тому вибору у Москви немає: або зупиняти родовища, або спалювати газ на факелах.
«У Росії погано розвинені технології уловлювання та переробки газу. Тому вони втрачають великі кошти. З цього газу можна було б робити, наприклад, нафтопродукти, конденсат і продавати», — пояснив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Загалом з початку року видобуток палива у РФ знизився ще на 3 %. За останніх шість місяців Росія продала до Європи менше 10 млрд кубів газу, і це найменший показник за півстоліття. У Кремля залишився лише один шлях прокачування до ЄС — Турецьким потоком. Водночас Єврокомісія ухвалила рішення: до 2027 року ЄС має повністю відмовитися від газу та нафти з РФ. Натомість ресурси хочуть купувати у США.
Газова компресорна станція «Російська»,Краснодарський край.
Поки у одній частині Росії газ спалюють на факелах, інші регіони країни-агресора досі залежать від імпорту палива. У Волгоградській області на початку серпня сталися вибухи на магістральному трубопроводі, яким постачають газ із Туркменістану. Прокачування пального зупинилося на невизначений термін. Ця труба забезпечувала паливом стратегічні російські підприємства: Російську літакобудівельну корпорацію МіГ та один із великих заводів з виготовлення набоїв.
Вугільна галузь — ще один важливий елемент російської енергетики, і там також назріває колапс. До кінця року збитки шахт досягнуть показника у 4 млрд доларів, повідомила Служба зовнішньої розвідки України. Під загрозою закриття півтори сотні копалень. У 2022 році ЄС запровадив ембарго на імпорт вугілля з ЄС.