Вартість електроенергії зростає від початку літа, і є об’єктивні причини цього. З одного боку, ціни на конкурентному ринку в Україні у певні дні справді найвищі у Європі. Але з іншого, проблема може критися в помилкових розрахунках і порівняннях.
Реальну ситуацію на ринку повинен розуміти не лише бізнес, а й побутові споживачі. Хоч для них тариф і залишається фіксованим, однак подорожчання електроенергії підприємці закладають у ціни товарів і послуг.
Тим часом Україна, схоже, таки знайшла гроші на імпорт газу. З огляду на темпи закачування, держава таки встигне накопичити достатньо газу на зиму.
Чому зростають ціни і чи доречні порівняння
Вартість електроенергії в Україні зростає із середини травня. За останні три місяці — ще майже на чверть, і ситуація поки що не ліпшає. Йдеться про показники ринку на добу наперед (РДН), де електроенергію купують бізнес і промисловість. Тарифи для населення залишаються незмінними, бо їх держава регулює в ручному режимі.
З початку серпня упродовж кількох днів електроенергія на РДН в Україні була найдорожчою у Європі, свідчать дані Європейської мережі операторів передачі (ENTSO-E).
Скажімо, 10 серпня електроенергію на українському ринку торгували на рівні 110 євро за МВт-год. Тоді як, наприклад, у Швейцарії ціна становила 53 євро, у Франції — 33 євро, а у Швеції — узагалі 7 євро.
Причин для такої великої цінової різниці може бути кілька. По-перше, Україна залежить від генерації електроенергії на АЕС, де виробляють кожен другий кіловат. А зараз частина блоків станцій на планових ремонтах.
До того ж через маловоддя практично втричі знизилося виробництво світла на ГЕС. Тому ці два відносно дешевші види генерації доводиться замінювати значно дорожчими альтернативами, скажімо, тепловою, що використовує газ.
Також у державі виникає дефіцит, особливо у вечірні години. Впливати на ситуацію з цінами можуть і обмеження України в обсягах імпорту електроенергії з ЄС.
«Удень в нас профіцит сонячної електроенергії, а вночі атомний надлишок. А от у вечірні години генерація СЕС скорочується, а попит зростає. Через втрати генерації від обстрілів ми використовуємо імпорт потужністю 1,5-2 ГВт. І ця електроенергія, зрозуміло, є найдорожчою. У цьому аспекті ми стаємо цілком залежними від Європи», — розповів фахівець енергетичної галузі Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
фахівець енергетичної галузі Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп
Наприкінці липня Нацкомісія з регулювання ринку компослуг (НКРЕКП) на 60 % підвищила прайскепи на імпорт електроенергії у вечірній пік споживання (з 17:00 до 22:00). Йдеться про граничні ціни, за якими компанії можуть купувати електроенергію на європейському ринку. Цифри змінили, щоб Україна могла повноцінно використовувати ліміти імпорту світла.
«Перегляд верхньої межі прайскепу дозволив збільшити обсяг імпорту з ЄС у 2,3 раза та покрити дефіцит. Це рішення НКРЕКП ухвалила з єдиною метою — не допустити відключень споживачів через можливий дефіцит в енергосистемі у вечірній пік споживання та забезпечити надійність поставок для промисловості. Зміна прайскепів не означає автоматичного підвищення цін», — пояснив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Але доречність порівняння цін на ринку на добу наперед в Україні й інших європейських державах викликає низку запитань.
По-перше, влітку через активність СЕС ціни на ринку Європи традиційно просідають. Та й структура генерації держав континенту може сильно відрізнятися, що безумовно впливає на вартість. Скажімо, в Іспанії велика частка сонячної генерації, Франція покладається на АЕС, натомість Норвегія виробляє більшість світла на гідростанціях.
По-друге, ринок на добу наперед в Україні є основним майданчиком для бізнес-торгів, натомість більшість держав Європи віддають перевагу довгостроковим контрактам. У них РДН це радше допоміжний механізм функціонування енергосистеми.
директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко
По-третє, статистика цін електроенергії на РДН не враховує додаткові витрати на передачу, розподіл, постачання й оподаткування. Тому в підсумку ціни для бізнесу в Україні не є найвищими на континенті, свідчать дані Євростату за перше півріччя цього року.
«Кінцева ціна електроенергії для промисловості в Україні становить 164 євро, що відповідає середньому значенню по ЄС. Це при тому, що, на відміну від України, жодна енергосистема країн ЄС не була зруйнована російськими атаками. Для порівняння: кінцева ціна в Німеччині складає 257 євро, у Румунії — 195 євро, а в Польщі — 194 євро», — додав Володимир Омельченко.
Імпорт електроенергії зростає
На початку серпня Україна значно збільшила закупівлі світла з-за кордону. Це передбачуваний крок: споживання електроенергії через спеку зростало. Крім того, на плановому ремонті зараз три блоки АЕС. Незабаром один повернеться до роботи, що дозволить суттєво скоротити дефіцит.
Фактично кожен третій кіловат імпортної електроенергії до України постачають через Угорщину. Така залежність створює ризики. Українські дрони атакували дві перекачувальні станції трубопроводу «Дружба». У понеділок, 18 серпня, прогін нафти зупинився, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Угорська влада погрожує зупинити постачання електроенергії в Україну.
Трубопровід «Дружба»
Ще краще, ніж удари по НПЗ. Україна знайшла вразливе місце російської нафтопереробки
Однак такий варіант малоймовірний з кількох причин. Зокрема, угорський оператор системи передачі діє незалежно від позиції уряду. У разі тиску на компанію влада Угорщини може наразитися на нові проблеми з Європейською комісією.
«На цих поставках Угорщина досить добре заробляє. Оскільки навіть у разі залучення не імпорту, а аварійної допомоги ця електроенергія оплачується в повному обсязі, за дуже хорошими цінами. Відмовлятися від суттєвої статті доходу і паралельно від загальноєвропейських правил функціонування ринків нерозумно. Але, на мій погляд, ризик політичного впливу на ситуацію все ж не є нульовим», — вважає член наглядової ради Укренерго Юрій Бойко.
У І півріччі Україна заплатила за імпортну електроенергію понад 160 млн євро, порахували аналітики консалтингової компанії ExPro. Найбільші обсяги з-за кордону держава закуповує ввечері.
У певні години Україна також експортує світло. Але ці доходи не можуть перекрити витрати на імпорт електроенергії. Ситуація може поліпшитися у вересні. По-перше, саме тоді завершиться ремонтна кампанія на АЕС. По-друге, дещо вгамується попит: спека спаде, а опалювальний сезон ще не розпочнеться.
Гроші на закупівлі газу таки знайшли
Україна вже накопичила 10.5 млрд кубів газу в підземних сховищах. Закачування триває на максимальних потужностях: понад 50 млн кубів на добу. Ціни на європейському ринку сприяють закупівлям. Вартість газу знизилася до рівня 380 доларів, що ще на 10 % дешевше.
Ціни падають через загалом стабільну ситуацію на ринку. Країни Європи перевиконують плани закачуванням запасів газу на зиму. Норвегія збільшує постачання трубопровідного газу. А США відправляють усе більше танкерів зі скрапленим паливом.
«Здійснюється активний імпорт, він більш ніж у півтора раза більший, ніж за аналогічний період минулого року. Обсяги імпорту відповідають графікам, які були розроблені ще у квітні», — повідомив заступник міністра енергетики України Микола Колісник.
Заступник міністра енергетики Микола Колісник
Україна скорочує дефіцит палива на зиму, і за теперішніх темпів держава зможе накопичити понад 13 млрд кубів газу. Таке завдання Нафтогазу дав уряд. І, схоже, кошти для закупівлі газу таки вдалося знайти. Здебільшого це кредити, зокрема, Україна отримає ще пів мільярда доларів від ЄБРР.
Поручителем у цій угоді стала Європейська комісія. Письмові гарантії ЄС покривають приблизно 90 % від суми кредиту. У Єврокомісії пояснили: так реагують на дії Росії, яка на початку року здійснила масштабні удари по газовій інфраструктурі України.
«Поповнення виснажених запасів газу України завдяки цьому пакету фінансування стане ключовим для забезпечення доступу населення та об’єктів критичної інфраструктури до енергоресурсів узимку. Нафтогаз закуповуватиме природний газ на конкурентних засадах», — йдеться в заяві Представництва ЄС в Україні.
Крім того, ще 100 млн доларів на закупівлі газу для України виділила Норвегія. Це вже другий транш допомоги від цієї скандинавської країни.
«І фінансові, і технічні можливості, скоріше за все, дозволять досягти торішнього рівня накопичення. На 13.2 млрд кубів ми вийдемо. Інше питання, чи є ця цифра такою, щоб ми могли впевнено дивитися на проходження наступного опалювального сезону. На мою думку, це спірно», — вважає Юрій Бойко.
Член наглядової Ради ‘Укренерго’ Юрій Бойко
З одного боку, минула зима не була аномально холодною, що дозволило уникнути надмірних витрат газу, додав фахівець. Водночас масовані російські обстріли по інфраструктурі родовищ на початку року знизили видобуток чи не на половину. Відтак Україна мусила екстрено купувати газ з-за кордону.
«Під оптимістичний сценарій ця цифра є достатньою. Середньостатистична зима — і всім всього вистачить. Якщо ж врахувати, що військові ризики спричинятимуть зниження на певний час внутрішнього видобутку, безумовно, його треба буде компенсовувати додатковим імпортом», — зазначив член наглядової ради Укренерго».
У Міністерстві енергетики не виключають, що за потреби газ можуть закуповувати з-за кордону і після початку опалювального сезону. Нічого катастрофічного в цьому справді немає. Крім того, що взимку газ на європейському ринку значно дорожчий.
За розрахунками фахівців аналітичного центру DiXi Group, щоб добре підготуватися до зими, Україні варто накопичити до 15 млрд кубів газу. Такий сценарій називають оптимістичним. Це дозволило б впевнено і без значних ризиків пройти опалювальний сезон. Натомість урядовий план зможе покрити базові потреби, додають фахівці. Однак під час кризових ситуацій він «залишає менше простору для маневру».
