Аграрна супер-країна чи ілюзія зростання
Экономикаepravda.com.ua31 июля 2017

Аграрна супер-країна чи ілюзія зростання

Сектор захопився вирощуванням та експортом зерна і не помічає зростання залежності від імпорту техніки. Тимчасом аграрні барони багатшають, а дрібні господарства занепадають.

Наведені дані свідчать про негативні тенденції розвитку аграрного сектору України, які полягають у його "латифундації", посиленні спеціалізації на вирощуванні та експорті зерна, зростанні імпортної залежності у матеріально-технічному забезпеченні. У секторі формується модель, коли агрохолдинги під експортні контракти зерна отримують кредити на закупівлю іноземної техніки та матеріально-технічні ресурси. За такої моделі основна додана вартість утворюється за межами нашої держави. Це не дозволяє повною мірою реалізувати в Україні синергії природної ренти (сприятливі агрокліматичні умови) та зростання світового попиту на продукти харчування. Аграрний сектор України потребує продуманого реформування і зміни моделі функціонування, включаючи проведення земельної реформи. Слід пам'ятати, що економічний успіх післявоєнної Японії та Південної Кореї пов'язаний із земельною реформою, автором якої був американець українського походження В. Ладежинський. В основі його реформи було розукрупнення землевласників. Він вважав, що побудувати успішну економіку зможуть суспільства власників середнього достатку, а не мільйони безземельних селян і купка аграрних баронів. Разом з кредитуванням фермерів, запровадженням навчальних програм з агрономії та механізму ринкової конкуренції це сформувало новий тип ринку. Ладежинський виступив проти нав'язуваних американцями плантаційних господарств великих землевласників, наголошуючи на вищій результативності малих ферм. Земельна реформа Ладежинського стала базою наступних економічних і політичних змін. Фермерські родини сформували початковий капітал, змогли дати своїм дітям освіту і стали першими інвесторами у промисловість через попит на їхню продукцію. Автор південнокорейського економічного дива президент Пак Чон Хі був сином фермера, як і засновник корпорації Hundai Чон Чжу. Інші азійські країни, які не повною мірою дослухалися до порад Ладежинського (Філіппіни, Малайзія, Індонезія), не досягли значних економічних успіхів. Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.Сільське господарство України протягом 2010-2016 років демонструвало позитивну динаміку. Виробництво зросло на 34%, експорт у вартісному вираженні — на 54%, частка сектора у ВВП країни збільшилася з 7,5% у 2010 році до 11,6% у 2016 році. Однак за цими, на перший погляд, позитивними цифрами приховуються негативні тенденції у структурі сільськогогоподарського виробництва, небезпечні для економіки країни. Виробництво аграрної продукції Протягом 2010-2017 років в Україні відбувалося найбільше зростання виробництва соєвих бобів, удвічі — насіння соняшнику, в 1,75 разу — зернових і зернобобових. Вирощування іншої рослинницької продукції, в тому числі працемісткої овочевої та плодово-ягідної, зросло менш суттєво. У тваринництві збільшилося виробництво м'яса — винятково завдяки птахівництву, а виробництво молока та яєць — незначно знизилося. Обсяги виробництва основних видів аграрної продукції в Україні* Продукція Одиниця виміру 2010* 2016* Зміна, % Зернові і бобові млн тонн 37,8 66,1 +75 Насіння соняшнику 6,7 13,6 +103 Соєві боби 1,5 4,3 +187 Цукрові буряки 13,7 14,0 +2 Овочі 7,7 9,4 +22 Плодово-ягідні 1,6 2,0 +25 М'ясо 1,9 2,3 +21 Молоко 10,9 10,4 -5 Яйця млрд штук 16,2 15,1 -7 * - без урахування тимчасово окупованої АРК і зони проведення АТО Джерело: Держстат Тваринництво споживає рослинницьку продукцію і є продовженням ланцюга створення доданої вартості. Продукція тваринництва є сировиною для харчової промисловості. Про негативні тенденції у тваринництві свідчить значне зменшення в Україні протягом досліджуваного періоду поголів'я ВРХ (-15%), молочного стада (-18%) і свиней (-14%). Динаміка поголів'я худоби і птиці в Україні* Показник Одиниця виміру 1 січня 2011 1 січня 2017 Зміна, % ВРХ тис голів 4 351 3 682 -15 в т. ч. корови 2 557 2 109 -18 Свині 7 775 6 669 -14 Птиця млн голів 192 202 +5 * - без урахування тимчасово окупованої АРК і зони проведення АТО Джерело: Держстат Це свідчить про посилення спеціалізації вітчизняного агросектору на вирощуванні зерна та насіння олійних, а також про поступову деградацію тваринництва. Одна з головних причин — укрупнення аграрних виробників. Сумарний земельний банк найбільших агрохолдингів з банком землі понад 10 тис га зріс із 6,1 млн га (32% посівної площі) у 2010 році до 7,3 млн га (39% посівної площі) у 2016 році. Аграрні холдинги зацікавлені у виробництві значних обсягів товарного зерна та олійних культур, на які є постійний попит на світових ринках. Вирощування цих культур порівняно з овочівництвом, садівництвом і тваринництвом вимагає менше інвестицій і робочих рук, забезпечує швидший оборот капіталу. Подвоєння за цей час використання мінеральних добрив та пестицидів посилило навантаження на екосистему. Внесення органічних добрив знизилося з 0,6 тонн на га до 0,48 тонн на га, головним чином — переважно через зменшення поголів'я ВРХ та свиней. Експорт аграрної продукції Український експорт аграрної продукції протягом 2010-2106 років збільшився на 5,4 млрд дол (+54%) з 9,9 млрд дол до 15,3 млрд дол за рік. Однак це зростання забезпечила в основному первинна продукція: пшениця (+1,8 млрд дол), кукурудза (+1,9 млрд дол) та соєві боби (+0,8 млрд дол). У кількісному вираженні експорт зерна і соєвих бобів зріс утричі: з 13 млн тонн до 38 млн тонн. Водночас, суттєво знизився експорт сирів (-0,4 млрд дол), кондитерських та хлібобулочних виробів (-0,7 млрд дол). Серед продукції аграрної переробки домінує експорт соняшникової олії, макухи та шроту: у 2016 році майже 4,6 млрд дол або 69% всього експорту продуктів харчування і харчових інгредієнтів. Поштовх розвитку національної олійної промисловості надало запровадження у 1999 році експортного мита на насіння соняшнику. До того часу основна частина вирощеного соняшнику експортувалася в Туреччину та країни ЄС. Пригадую, як знайомий турецький бізнесмен у 1990-ті роки переробляв на своєму заводі в Туреччині імпортоване з України насіння соняшнику і частину виробленої олії постачав назад до України. Його переробний завод розташовувався біля порту і працював у режимі вільної економічної зони — фактично без сплати податків. Відсутність податків робило переробку сировини вигіднішою, ніж в Україні, навіть з урахуванням додаткових витрат на доставку сировини. Запровадження 23-відсоткового експортного мита дало преференції українським переробникам. Вони інвестували значні кошти в модернізацію, що підвищило конкурентоздатність галузі і дозволило їй пережити зниження мита з 23% до 10%. Цей приклад свідчить, що cировинні преференції повинні супроводжуватися зворотними зобов'язаннями та інвестиційними діями вітчизняних промисловців. Через стрімке нарощування вивезення зерна і соєвих бобів протягом 2010-2016 років частка первинної продукції зросла із 41% у 2010 році до 56% у 2016 році. Все більше культур експортується, а не переробляється в Україні. Так, частка експорту у виробництві первинної сільськогосподарської продукції зросла з 25% у 2010 році до 33% у 2016 році. Для порівняння: у США, які теж є крупним експортером аграрної продукції, частка експорту первинної продукції становить близько 5% від вирощеного. Ми нарощуємо експорт не продуктів харчування чи інгредієнтів, а сировини для їх виробництва. Країни-імпортери її переробляють та експортують продукти переробки. Показовим прикладом є Туреччина, яка є крупним імпортером українських соєвих бобів (756 тис тонн) і сирої олії (151 тис тонн). У 2016 році ця країна експортувала 600 тис тонн рафінованої олії та 34 тис тонн соєвого масла. Туреччина є крупним імпортером пшениці (5 млн тонн на рік) і найбільшим світовим експортером борошна (3,5 млн тонн на рік, 25% світової торгівлі). Експортуючи сировину, ми втрачаємо додану вартість. Переробка тонни пшениці у борошно створює 50 дол доданої вартості, тонни соєвих бобів — 100 дол. Переробка 5 млн тонн пшениці і 2 млн тонн соєвих бобів з подальшим експортом виробленої продукції створить 450 млн дол доданої вартості — 0,5% ВВП України у 2016 році. Глибока переробка зерна у глютен, цукрові сиропи, амінокислоти та органічні кислоти створює до 300 дол доданої вартості в розрахунку на тонну зерна. Глибока переробка сої у білкові продукти формує 600 дол за тонну соєвих бобів. Тобто глибока переробка 1 млн тонн зерна і 1 млн тонн бобів створюють до 900 млн дол, це 1% ВВП України. Слід зазначити, що Україна у значних обсягах імпортує продукти глибокої переробки зерна, зокрема лізин та лимонну кислоту. Лізин — незамінна амінокислота, яка отримується під час глибокої переробки зерна з використанням біотехнологій. Використовується у тваринництві, насамперед птахівництві, для забезпечення швидкого і стійкого приросту тварин і птиці. Україна щорічно імпортує 12-15 тис тонн лізину на 17-25 млн дол. Лимонна кислота незамінна у харчовій промисловості. Вона використовується при виробництві напоїв, желе, карамелі, входить до складу деяких косметичних засобів. Щорічний імпорт в Україну цього продукту становить 8-10 тис тонн на 7-9 млн дол. Основний постачальник в Україну лізину і лимонної кислоти — Китай, який у значних обсягах імпортує зерно з України. Тобто ми поставляємо в Китай зерно, з нього виробляються лізин та лимонна кислота, які потім імпортуються в Україну. Основна додана вартість при цьому формується в Китаї. Донедавна в Україні було виробництво кормового лізину ("Стилролбіотех") та лимонної кислоти (Смілянський цукровий завод), однак обидва заводи збанкрутували. Цукровий завод постраждав від демпінгового імпорту з Китаю і відсутності реакції з боку держави. Обсяги українського експорту аграрної продукції Продукція Вартість, млн дол Вага, тис тонн 2010 2016 Зміна, % 2010 2016 Зміна, % Аграрна продукція Пшениця 906 2 718 200 4 860 17 922 269 Кукурудза 786 2 654 238 4 052 17 286 327 Соєві боби 174 986 466 449 2 736 509 Ячмінь 740 666 -10 4 785 4 802 0 Насіння ріпаку 631 392 -38 1 509 994 -34 М'ясо, субпродукти птиці 41 293 607 32 240 640 Овочі бобові сушені 44 118 170 158 381 141 Мед натуральний 20 97 388 7 57 709 Інші горіхи 102 79 -22 39 40 1 Насіння соняшнику 188 75 -60 410 197 -52 Плоди та горіхи 54 51 -6 22 41 91 М'ясо ВРХ* морожене 45 46 3 13 19 45 Яйця птиці в шкаралупі 28 45 61 20 51 148 М'ясо ВРХ* 1 36 4 942 0 16 7 868 Насіння олійних культур 28 33 18 54 44 -20 Яйця птиці без шкаралупи 57 30 -48 3 4 11 ВРХ*, жива 1 26 3 149 0 17 11 989 Інші рослині матеріали 0 26 40 018 0 656 251 204 Насіння для сівби 36 19 -47 17 18 5 Помідори 40 17 -56 59 35 -40 Інші 218 187 -14 531 511 -4 Всього аграрна продукція 4 141 8 596 108 17 023 46 065 171 Продукти харчування і харчові інгредієнти Олії соняшникова 2 370 3 705 56 2 701 4 842 79 Макуха від олій 413 751 82 2 659 4 105 54 Сигари, сигарети, цигарки 174 261 50 13 29 133 Цукор з тростини або буряків 0 230 105 597 0 466 148 263 Шоколад 576 134 -77 200 59 -71 Макуха від соєвої олії 2 116 6 598 5 335 7 137 Хлібобулочні вироби 216 112 -48 136 83 -39 Олія соєва 40 111 181 46 153 229 Кондвироби з цукру без какао 180 104 -42 101 77 -23 Спирт етиловий 198 78 -60 144 55 -62 Борошно пшеничне 22 74 236 84 369 342 Висівки, кормове борошно 38 69 84 307 605 97 Олії свиріпова, ріпакова 0 69 27 942 0 92 34 597 Екстракти солодові 16 67 307 11 43 282 Сири 427 24 -94 79 8 -90 Молоко та вершки, згущені 77 74 -4 33 52 56 Масло вершкове 5 38 605 1 12 935 Інший тютюн 30 60 104 5 9 83 Соки плодів без спирту 78 58 -26 86 71 -17 Маргарин 79 51 -36 69 40 -43 Інші 837 500 -40 1 414 995 -30 Всього продукти харчування 5 778 6 688 16 8 095 12 500 54 Всього 9 919 15 284 54 25 118 58 565 133 Таким чином, в українському експорті аграрної продукції протягом 2010-2016 років суттєво зросла частка первинної сільськогосподарської продукції (з 41% до 56%), насамперед зерна і соєвих бобів. Це свідчить про посилення спеціалізації України як постачальника сировини, а не продуктів харчування чи харчових інгредієнтів. Імпорт товарів для агробізнесу В Україну для потреб сільськогосподарського виробництва в значній кількості імпортуються мінеральні добрива, пестициди, техніка, нафтопродукти і насіннєвий матеріал. Сумарні обсяги імпорту цієї продукції протягом досліджуваного періоду зросли майже вдвічі, з 2,6 млрд дол у 2010 році до 4,8 млрд дол у 2016 році. Слід відзначити високі темпи зростання імпорту продукції, яка виробляється в Україні – азотних добрив (+121%) та ґрунтообробної техніки (+112%). Частка імпорту в матеріально-технічному забезпеченні сектора зросла з 19% у 2010 році до 36% у 2016 році. Тобто попит виробників все більше орієнтується на іноземних виробників. Обсяги імпорту товарів для потреб сільського господарства, млн дол Група Продукція 2010 2016 Приріст млн дол % Мінеральні Добрива Комплексні міндобрива 267,5 567,4 299,9 112 Добрива азотні 97,9 216,1 118,2 121 Добрива калійні 51,1 37 -14,1 -28 Добрива фосфатні 0,4 1,9 1,5 375 Добрива інші 0,8 0,5 -0,3 -38 Всього 417,7 822,9 405,2 97 Машини для сільського господарства Трактори 233,2 400,6 167,4 72 Комбайни 209,5 378,6 169,1 81 Машини для оранки 115,3 244,5 129,2 112 Інші аграрні машини 76,9 115 38,1 50 Всього 634,9 1138,7 503,8 79 Пестициди 449,8 803 353,2 79 Продукти нафтопереробки* Дизельне пальне 589,6 1 257,80 668,2 113 Бензин 325,6 455,62 130,02 40 Всього 915,2 1713,42 798,22 87 Насіння зернових та олійних культур Соняшник 58,4 206 147,6 253 Кукурудза 108,8 114,7 5,9 5 Ріпак 23,1 22,8 -0,3 -1 Соя 1,5 4,9 3,4 227 Жито 0,2 2,5 2,3 1 150 Пшениця 0,9 2,1 1,2 133 Ячмінь 1,7 1,1 -0,6 -35 Овес 0 0 0 - Всього 194,6 354,1 159,5 82 Всього 2 612,20 4 832,12 2 219,92 85 * - обсяги імпорту нафтопродуктів для потреб сільськогосподарського виробництва Джерело: Держстат Через погіршення товарної структури аграрного експорту відношення обсягів імпорту продукції, необхідної для сільськогосподарського виробництва, до експорту аграрної продукції зросло з 26% у 2010 році до 32%. Тобто значна частина приросту експорту аграрної продукції була направлена на імпорт товарів для аграрного виробництва. Висновки

СЕРГІЙ ПОВАЖНЮК заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза"

Написать комментарий
💬 Последние комментарии
Весёлый Роджер
Отбрасывая все твои Шмуля фекальные нечистоты тут, иными словами, ты де-факто признал, шо до 1939 года никакого Пьемонта не було, а пидли Львыва быдло рагульное жило? И тильки при советской власти это дерьмо запизденское запанувало? ТакЪ? А дай ссылки на мои выражения про воровство коммунистов? Шо опять ныма? Шой то ты попутал с керивниками коммуняками с Куева? Шо ридну мати за долляры продали!
Dirhem
Тихо сам с собою я веду беседу.
Весёлый Роджер
Ну прекрати Шмуля! У такой страшно младой дивчины як ты, нима морды! У тебя же , у запизденской пацриотки, щиросвидомая харя, ча-ча-ча, вона просит кирпича!
е
вот когда будут убивать и жечь тебя не удивляйся)) ты ж сам призываешь к этому...
----------
Ведущие галюцинации зрительные.
-----------
алкогольный делирий-вербальные галюцинации.
Возмездие
Не люблю сюрпризы ! Поэтому раскрою секрет , Байден не изменит Украину ! Это Украина изменит Америку !!! Ещё древние люди знали, не тронь говно... !!! Ну теперь себя и вините! Распад на Штаты гарантирован !