Экономикаbbc.com26 янв.

Економіка у 2016 році: не прогнози, а сподівання

Економічні експерти, опитані ВВС Україна, зійшлися у тому, що прогнози на 2016 рік не можна розглядати без прив'язки до недороблених справ 2015 року. 2015 рік показав, що в Україні важко робити навіть короткотермінові прогнози. Тому економісти говорять радше про сподівання, а не чіткі розрахунки. Зростання ВВП на 2%, на якому розрахований новий бюджет, називають цілком досяжним, але недостатнім для виходу з кризи. А серед того, що може змусити економіку розвиватися швидше, називають результативну боротьбу із корупцією, справжню судову і податкову реформи. У тому чи іншому контексті вони кажуть про "незавершеність революції" і можливість "третього майдану".

Ірина Клименко, головний радник Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна"

За класичною теорією, факторами розвитку економіки є капітал, трудові та природні ресурси і, напевне, ще й відповідна політика. У випадку з Україною ситуація є дуже складною. Бо трудові ресурси, щоб вони стали драйверами розвитку, мають бути дешевими. Запустити ці дешеві ресурси, особливо після девальвації, мають інвестиції у активи, щоб були якісь помітні зрушення у прирості ВВП. Проте згідно із щойно ухваленим бюджетом, прогнозують просто відновлення після того спаду, який відбувся. Наступного року, якщо буде все спокійно, і ми дотримаємося тих макропоказників, під які одержуємо гроші МВФ, то ВВП може зрости на 2%. Якщо ж будуть зміни в економічній політиці і якимось чином простимульована підприємницька активність, покращиться діловий клімат, будуть значні зрушення у інвестиційному кліматі, щоб до нас зайшли західні інвестиції разом із новими технологіями, то показники зростання можуть бути і вищими. Поки що ж багато реформ залишаються у вигляді підготовлених проектів.

Щодо податкової реформи, то маємо велике розчаруванняІрина Клименко, Інститут стратегічних досліджень "Нова Україна"

Тому, я би сказала, що поки що маємо реформи переважно на папері. Але добре, що вони підготовлені, бо на початку 2015 року їх взагалі не було. Були усі ці розмови про корупцію, що ми чули впродовж минулого року, і у вигляді шоу, і у вигляді протестів, але інститути, які мають боротися з корупцією як із системним явищем, були створені лише наприкінці року. На мій погляд, корупція нині є неподоланним бар’єром для розвитку економіки. Пройшла реформа з дерегуляції, але з місць повідомляють, що її саботують. Чому так відбувається, чому не звільняють того, хто саботує реформу? Щодо податкової реформи, то маємо велике розчарування. І найгірше, що не було досягнуто консенсусу у суспільстві з приводу зниження податкового навантаження для того, щоб запрацювала економіка. Але представники бізнесу кажуть, що і цього недостатньо. Бо їх гнобить не стільки цифра у ставці податку, який вони мають сплачувати, скільки саме адміністрування податків, довільне трактування норм законодавства, махінації зі штрафами. У цьому немає зрушень і, я би сказала, немає надій, що у новому році може відбутися якесь покращення.

Невизначеність не може тривати довго. Складається враження, що у різних владних кабінетах керуються різним баченням програми реформ. Я нагадаю, як було з Януковичем: одні люди сиділи і готували Угоду про асоціацію з ЄС, інші брали бюджетні потоки під контроль і бачили своє майбутнє зовсім не у ЄС. По факту ми маємо Майдан і зміну влади. Втім, зміну влади як осіб, бо про зміну системи влади, на жаль, поки що не йдеться. Найбільшим ризиком є політична криза, тому що через неї можуть зриватися виконання узгоджених з МВФ позицій. А зовнішнє фінансування на сьогодні – це єдиний якір, який тримає більш-менш стабільну ситуацію. Якщо буде якась чергова затримка у зовнішньому фінансуванні, то курс може знову обвалитися. Щодо вільної торгівлі із ЄС, то український бізнес не зможе швидко компенсувати втрати на російському ринку, не в останню чергу через те, що він є дуже консервативним і дуже важко пристосовується до змін у зовнішньому середовищі. Щоб виходити на європейські ринки, треба до цього ретельно готуватися, запроваджувати європейські стандарти, які є дуже дорогі для українського бізнесу. Тому все так повільно відбувається. Але я просто згадую, як лякалися, коли ми вступали до СОТ. На це пішло 14 років, і всі ці 14 років були розмови про те, що ми не готові ще чи не готові вже. А коли угода набула чинності, то нічого страшного не сталося. Зараз найбільша користь від Угоди про асоціацію з ЄС була б від того, якби в Україну прийшли б європейські виробники зі своїми інвестиціями та технологіями, і в Україні виробляли б продукцію, яка могла б експортуватися у всі країни світу.

Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна

2015 рік був у певному сенсі зламом. Бо 2014-й ми фактично пережили як у лихоманці – війна в активній фазі, дуже швидка девальвація. І початок 2015 року, насправді, ще відносився і політично, і економічно до 2014. Стабілізація почалася з весни. Це, мабуть, головне досягнення – стабілізація хоч у якомусь сенсі.

Де буде остаточна битва? Ми говоримо, що судова реформа – це перший Сталінград. Податкова – другий. Але бій іде за кожний будинок і кожний кварталВолодимир Дубровський, CASE-Україна

Впродовж року був більш-менш стабільний курс, більш-менш стабільно на Сході, тією мірою, наскільки це можливо. Бізнес почав адаптуватися, і почалися процеси відновлення, пошуку нових ринків, тим більше, що Росія абсолютно передбачувано і планомірно закривала свої ринки. Але ситуація стабілізувалася на дуже низькому рівні. Падіння у 2014 у нас було рекордним з кризи 2008 року, але у 2009 економіка почала дуже швидко відновлюватися. Зараз ознак швидкого відновлення не видно. Зокрема тому, що зберігається дуже високий податковий тиск, а податкова система працює дуже обтяжливо для бізнесу. Тому дуже гостро постало питання податкової реформи. І тут події розгорталися далеко не найкращим чином. Але певні ідеї вкинуті, за частину цих ідей проголосували у компромісному варіанті бюджету.

Судова реформа для бізнесу є чи не важливішою, ніж податкова. Так само і з судовою реформою, яка насправді є дуже важливою для бізнесу, можливо, навіть більш важливою, ніж податкова, бо вона стосується прав власності, законних інтересів прав бізнесу у відносинах із державою. Весь рік тривали баталії, але реформу так і не впровадили. І знову все відклалося на наступний рік. У 2015 з'являлася амбітна програма дерегуляції. Йшлося навіть про "регуляторну гільйотину". Але тут, здається, наші західні партнери нас не підтримали. Готувалися до приватизації державних підприємств, проте, знову ж таки, і тут процес загальмувався. І, як і решта реформ, це перейшло на 2016 рік. Це викликало величезне розчарування, і найнебезпечніше, що наше громадянське суспільство вже видихається. І цим вже користується стара система, щоб переходити у контрнаступ, який доведеться зупиняти. Де буде остаточна битва? Ми говоримо, що судова реформа – це перший Сталінград. Податкова – другий. Але бій іде за кожний будинок і кожний квартал. Багато чого залежатиме, чи вистоїть громадянське суспільство цю позиційну війну. А це, у свою чергу, багато у чому залежить від позиції наших західних друзів.

Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

Серед позитивів, які можна було б відмітити, це певні кроки вперед у сфері дерегуляції. Відбулося підвищення тарифів на комунальні послуги, що, звичайно, сприймається населенням не дуже позитивно. Але бізнес вважає це правильним кроком, бо приведення наших витрат до ринкових спонукає суспільство до впровадження енергоефективних технологій. Як позитив я би відзначила і нових міністрів, нові обличчя в уряді.

Зараз прогнозувати щось навіть у світі є досить проблемним, а в нашій країні тим більшеАнна Дерев'янко, Європейська Бізнес Асоціація

Багато чого було зроблено, але фундаментальні речі , які треба було б хоча б почати робити, так і не вдалося зсунути. Наприклад, хоч у цьому році ми бачили певні декларації чи побажання боротися з корупцією, але насправді ефективність такої роботи, на жаль, не була високою. Що стосується судової влади, то і вона, на жаль, не продемонструвала якихось результатів. Податкова реформа, яку очікувала бізнес-спільнота, і про яку багато говорили, не була реалізована. У наступному році треба попрацювати над швидкістю та якістю ухвалення рішень, щоб ми, як держава, виглядали пристойніше і були більш передбачуваними. Зараз прогнозувати щось навіть у світі є досить проблемним, а в нашій країні тим більше.

Хаотичний процес ухвалення рішень робить Україну непередбачуваним партнером. Часто бізнесмени змушені ухвалювати рішення, перебуваючи в повному тумані. З одного боку, це зрозуміло, але все ж таки, є кілька умов, за яких можна сподіватися на відновлення і споживчого попиту, і зростання економіки. Якщо ми будемо бачити, що взаємодія з МВФ триватиме, що ми будемо мати доступ до фінансування, проводити реформи і робити це якісно, щоб вони давали ефект для суспільства і були помічені нашими міжнародними партнерами, це стимулюватиме стабілізацію у фінансовому секторі і загалом макроекономічну стабільність. Але ще раз наголошую: все це можливо лише тоді, коли всі ці умови будуть виконані. І я тільки можу висловити сподівання, що так воно і буде.

Олександр Жолудь, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень

Зростання на рівні 2-3% у 2016 році в принципі є цілком імовірним. Але треба розуміти, що існують і ризики. За останні роки суттєво знизилися ціни на головні товари українського експорту. Наприклад, ціни на чорні метали, які приносять до чверті експортних надходжень, є найнижчими за останні 15 років. Якщо подивитися на зерно та іншу аграрну продукцію, то вона також є дешевшою, ніж була рік тому. Якщо цей тренд продовжиться і наступного року, то він може дещо загальмувати українське зростання.

Третій майдан" може знову зруйнувати стабільність гривні. За певними категоріями імпорту ми в плюсах через зниження цін на нафту та газ, а для нас це третина імпорту. Але коли ми дивимося на наш експорт, то бачимо, що разом зі зниженням цін на нафту, є і значне зниження цін на чорні метали, які становлять чверть нашого експорту. Ще чверть – це товари сільського господарства та харчової промисловості. Там поки що також ніхто не очікує підвищення цін. Відповідно, ми не можемо очікувати значного притоку валюти від наших головних експортних товарів. Попри те, що у нас з’явився доступ до європейського ринку, попри значне ослаблення гривні, що полегшує експорт, ситуація поки що складається таким чином, що не можна гарантувати, що курс у 24 грн за долар збережеться. Треба зрозуміти, що зростання на 2-3% порівняно із падінням, яке цього року (2015) буде більшим за 11%, означає, що нам знадобиться кілька років, аби вийти хоча б на той рівень, що був до кризи.

Нам потрібно не просто відновлення, нам потрібні швидкі темпи зростання, якщо ми хочемо вийти хоча б на рівень, що був до кризи, яка, до речі, почалася з другої половини 2012 року, тобто задовго до Майдану.

Що можна зробити для пришвидшення економічного зростання? Покращити умови для ведення бізнесу.

Дуже великою проблемою залишається якість нашої судової системи. Податкова реформа також, безумовно, важлива, але під час останніх дебатів сторони зосереджувалися переважно на ставках, хоча не менш важливим є адміністрування податків. Що відбувається із стягненням податків зараз? Якщо якесь підприємство не сплачує певний план по податках, до нього приходить перевірка, головна ідея якої – нарахувати штрафні санкції на ті суми, які мали б надійти як податки. Щоб не відбувалося з економікою - зростала вона чи скорочувалася, - збір податків залишається більш-менш однаковим. Негативно можуть позначитися на економіці активізація боїв на Сході. Крім того, значним негативом може бути спроба перейти до якоїсь більш популістської політики або ж спроба зробити різки зміни, які умовно називають "третім Майданом".

💬 Последние комментарии
Весёлый Роджер
Расскажи про мудрую Ленинскую политику по уничтожению русского шовинизма и назначению местных кадров! Ну давай ТВАРЬ жидярная!
Весёлый Роджер
Ну а шо я писал тебе ТВАРЬ Шмуля! Елбасы на какой должности обожрался колбасы? Член ПолитБюро ЦК КПСС!!! ОФУЕТЬ!!! Эбаный националист! ЭЙ ТВАРЬ, вот отсюда начинай! Расскажи нам про Турчинова и Фарион?
Елена
То не Луночка написала дурень,то здешний пародист от её имени,ты зоть соображай иногда.
Весёлый Роджер
Там ещё добавить надо про Шмулю - жертва ректальных, пидзаборных родов! «Гость-08 декабря 2018 Вы Елена , или обдолбышь, или алкашка, но во всяком случае тебя родила подстилка подзаборная, от того ты по жизни тварина шипящая...» «Елена – 29 июля 2020- А психушки не лечат чтоб ты знал…»
Елена
Шо Токаев сказал недавно?что 32 казахстанских роджера имели богатства больше чем большая часть населения Казахстана,это же хорошо по твоему,да?
Весёлый Роджер
«Елена -07 января 2022 - А мне и в ней хорошо,в маладой и красивой Леночке,сижу демоном, высказываниями плююсь,да со ядовитой желчью,так вот мне лучше,под прикрытием.понимаешь….»
Елена
Не лепи горбатого.,я насчёт бандеровцев писала .