Грантове фінансування науки через Національний фонд досліджень розпочнеться наступного року

10.11.2019 22:36 www.golos.com.ua
«Наша наука справді є недофінансованою. Але від фінансування «стін» і ставок треба переходити до грантового фінансування наукових досліджень». Таку думку висловив голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак під час його розширеного засідання. Обговорювали стан реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». До дискусії було запрошено народних депутатів, представників виконавчої влади, Національної і галузевих академій наук, Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

«Наукова і науково-технічна сфера в державі перебувають у критичному стані, — констатував Сергій Бабак. — Чинників кризового стану багато: з одного боку, це хронічне недофінансування державою наукової галузі, а з другого — застаріла система фінансування та управління наукою, зокрема Національною і галузевими академіями». Дається взнаки також відсутність довгострокового планування і прогнозування розвитку держави. Ніхто не визначив, де можуть бути «точки зростання» нашої економіки, а відповідно, куди науковці мають спрямовувати свої зусилля.

«Перезавантажити» систему фінансування та управління наукою мав би Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ухвалений 2015 року. Проте негативні тенденції не подолано.

— Причина слабкого позитивного впливу закону не тільки в його прорахунках у системному врахуванні особливостей наукової та науково-технічної сфери держави, а передусім у тому, що ціла низка норм ще не імплементована, — пояснює голова підкомітету з питань науки та інновацій Валерій Колюх. — Більшість основних, визначальних положень залишаються декларативними. Насамперед це стосується законодавчих норм щодо фінансування науки, стимулювання вкладення коштів у наукову та науково-технічну діяльність бізнесом. Жодна норма щодо фінансування науки і науковців ніколи не виконувалась. А системи стимулювання притоку в науку позабюджетних коштів уже багато років в Україні не існує.

Низка положень закону суперечить іншим нормативним актам. Хоча центральні органи виконавчої влади мали ще 2016 року виконати доручення з його імплементації — зокрема, розробити і подати до парламенту проекти нових документів та зміни до чинних. Станом на листопад 2019-го розроблено лише частину з них. Загалом із 43 доручень щодо імплементації закону шість не виконано, три виконано частково.

У рамках імплементації Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» Міністерством освіти і науки було подано до Кабміну 34 нові нормативно-правові акти (їх уже затвердив уряд). До речі, МОН вважає за потрібне підкоригувати деякі положення закону, що хронічно не виконуються, а саме статтю 36 про визначення ставки (окладу) наукового співробітника на рівні подвійної середньої зарплати в промисловості. І підтримує поданий народними депутатами проект закону (№ 0898 від 29.08.2019 р.), який встановлює оклад молодшого наукового співробітника на рівні семи мінімальних зарплат.

На жаль, в Україні зберігається тенденція до зменшення кількості наукових працівників та критичного «старіння» науки. «Щоб хоча б стабілізувати ситуацію, потрібно забезпечити притік не менш як 15 відсотків молодих дослідників щороку», — стверджує Валерій Колюх. А для цього треба створити умови, підвищити престиж наукової праці.

На жаль, уряд не поспішає втілювати положення закону про фінансування наукової галузі на рівні не менш як 1,7 відсотка ВВП. За розрахунками Мінфіну, забезпечення відповідного обсягу фінансування наступного року потребувало б додатково майже 70 мільярдів гривень. Оскільки неінфляційних джерел покриття таких видатків нині відомство не бачить, ця вимога й надалі залишатиметься суто декларативною.

За даними Держстату, загальні витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в Україні протягом 2015—2018 років скоротилися з 0,62 відсотка ВВП до 0,24. Витрати з держбюджету на наукову та науково-технічну діяльність за цей час зменшилися з 0,2 відсотка ВВП до 0,17. Цього року видатки на науку із загального фонду державного бюджету обмежаться 0,17 відсотками ВВП. За даними Мінфіну, в абсолютних цифрах вони навіть зросли: порівняно з 2016 роком — на
3 172,4 мільйона гривень. Проте вони все одно не забезпечують мінімально необхідних потреб галузі.

Із доповіді першого заступника міністра освіти і науки Юрія Полюховича стало зрозуміло, що запровадження передбаченої законом грантової системи фінансування досліджень відтерміновується до наступного року. Хоча відповідні кошти (понад 262 мільйони гривень) було закладено в державному кошторисі на нинішній рік, та використати їх до січня навряд чи встигнуть. У проекті державного бюджету-2020 на грантову підтримку науки через Нацфонд досліджень передбачено вдвічі більшу суму — 526 мільйонів гривень. Проте доки його діяльність остаточно не врегулюють на рівні підзаконних актів, фонд не видасть жодної копійки. Нині розробляється порядок формування та використання коштів Національного фонду досліджень та порядок конкурсного відбору та фінансування фондом наукових проектів. Крім того, МОН розробило проект змін до Бюджетного кодексу, які закріплюють його особливий статус.

Під час дискусії представники наукової спільноти говорили про «геноцид науки», нарікали на нерозуміння з боку влади (і нинішньої, і попередньої) та хронічне недофінансування галузі, яке спонукає переводити колективи академічних інститутів на скорочений робочий тиждень і призводить до «втечі мізків». Наступного тижня в Києві вчені вийдуть на акцію протесту, яку анонсував під час засідання комітету голова профспілки НАНУ Анатолій Широков.

За результатами обговорення комітет визнав стан реалізації Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» незадовільним і таким, що не забезпечує досягнення основних цілей державної політики у цій сфері. Така ситуація призвела до погіршення стану вітчизняної науки та негативно позначилася на соціально-економічному розвитку держави, вважають парламентарії.

Комментарии

Добавить комментарий

АВТОРСКИЕ СТАТЬИ