Оборонні закупівлі: у Проєктному офісі МОУ заявляють про успіх реформи
Экономикаwww.ukrinform.ua22 апреля 2020

Оборонні закупівлі: у Проєктному офісі МОУ заявляють про успіх реформи

Ліквідований наказом міністра оборони Проєктний офіс реформ протягом п’яти років працював над реформою оборонних закупівель, зокрема, над створенням законодавчої бази та Центру оборонних закупівель.

Про це на брифінгу в Укрінформі заявив керівник проєктів ліквідованого Проєктного офісу реформ Міноборони Артур Переверзєв.

«Одним із перших проєктів, які ми робили, було приєднання до Агенції НАТО з підтримки та постачання. У 2015 році цей процес було розпочато. Десь близько трьох років тривало укладення угод, необхідних нам, з Агенцією, і близько двох років пішло на вдосконалення нормативно-правової бази України. Перші закупівлі ми змогли зробити наприкінці 2019 року і таким чином можна стверджувати, що після 4 років безпосереднього управління Офісом реформ, цей проєкт передано до Міністерства оборони. Він дає дві дуже важливі речі – це можливість спільних закупівель з країнами НАТО, консолідуючи наші замовлення і отримуючи більшу економію коштів, налагоджуючи взаємну сумісність, і можливість закупляти будь-що для потреб Збройних сил», - розповів Переверзєв.

Крім того, за його словами, у 2017 році у Проєктному офісі почали процес створення системи державного гарантування якості. Як пояснив керівник проєктів, це стандарт НАТО 4107, який дозволяє Україні перейти від постійного вхідного контролю якості оборонної продукції до гарантування, коли можна пересвідчитися, що на виробництві діє система менеджменту якості.

«Ми починали з нуля, ми перекладали всі документи цього стандарту, робоча група оцінювала їх. І за результатом цієї роботи була створена Концепція системи державного гарантування якості, яка була ухвалена попереднім урядом, але зараз потребує перепогодження у зв’язку зі зміною уряду», - повідомив керівник проєктів.

Крім того, за його словами, експерти передбачили низку інструментів гарантування якості у новому законі «Про оборонні закупівлі». Цей проєкт ще не переданий Міністерству оборони, оскільки там немає відповідних фахівців і структур, які мали бути створені в ході реалізації реформи. Наразі його доля «дещо підвішена», заявив керівник проєктів.

Переверзєв нагадав, що в 2018 році розпочалась розробка закону «Про оборонні закупівлі» в рамках міжвідомчої робочої групи, а у вересні 2019-го - більш глобальна робота з написання єдиного закону спільно з Мінекономіки та профільним парламентським комітетом з питань оборони.

«Новий закон є ключовим, оскільки він запроваджує прозорість, конкурентність і професійність у цих закупівлях, істотно знижує засекречення оборонних закупівель і низку пов’язаних з цим корупційних ризиків. Цей закон пройшов перше читання і наразі ми сподіваємось, що найближчим часом він буде проголосований у другому читанні і набуде чинності вже у цьому році. Це дозволить на початку 2021 року мати повністю оновлену систему оборонних закупівель», - наголосив Переверзєв.

Він також відзначив, що вкрай важливим було створення Центру оборонних закупівель Міністерства оборони. Він створювався з метою об’єднання всіх закупівель у рамках однієї структури, щоб позбавити МО невластивих функцій господарської діяльності, укладання контрактів тощо.

Переверзєв пояснив, що Центр мав реалізовувати політику оборонних закупівель, а відповідальним за їх формування мав стати Директорат політики оборонних закупівель. На початку березня 2020 року було затверджено положення про директорат, але Міністерство оборони відмовилось від ідеї його створення і, відповідно, створення політики оборонних закупівель, повідомив Переверзєв. Зараз згаданий центр переданий як проєкт Міністерству оборони для його подальшого набуття спроможностей.

Як повідомляв Укрінформ, Проєктний офіс реформ Міністерства оборони України був ліквідований наказом Міноборони № 120 від 10 квітня 2020 року. Нині в структурі Міноборони створено Директорат політики у сфері оборони.

Написать комментарий
💬 Последние комментарии
кипчак
Сколько себя помню, русские до последнего времени думать не думали, знать не знали, что украинские "патриоты" способны на такое саморазрушение. Они совсем не попадали в поле зрения нормальных людей и точка. Зато теперь понимаю, почему в каждом реалити-шоу затесывался украинский "патриот" и нес дикую чушь, веселя и забавляя остальных участников . Видимо уже тогда издалека заходили, засылали "патриотов" со спецзаданиями -сеять рознь, провоцировать, тыкать в нос украинством и т.п. Так что русские без украинских "патриотов" спали спокойно и жили не подозревая о существовании этих существ. Зато украинские "патриоты" жить без русских не могут, они и есть смысл их жизни, часто их заработок, источник дохода от заокеанских панов. Последствия "патриотизма" этих, так называемых украинцев, их мало волнует, живут по принципу - после нас, хоть потоп. Вот и ты "а как", и тебе подобные жить без русских не можете, толчетесь там, куда вас никто не приглашает и гадите в меру своих убогих возможностей.
гость
Точно также, как российская пропагандистика упёрлась в слово "майдан", так и автор упёрся в "диктатуру". Как слово, а не явление. Видимо таким образом Ищенко проще локализовать проблемы - есть конкретный человек есть проблемы, нет "диктатора" нет проблем? Для Украины это системная ошибка, а для автора это незнание предмета обсуждения - люди сменяются, проблемы остаются. Нет УССР и Кравчука - проблемы есть, нет кучмы-януковича-порошенко и ющенко - проблема есть, не будет зеленского-авакова и прочих коломойских-соросов-байденов-трампов - проблемы остаются. А делать из Авакова аналог "всесильного всесоюзного Берии - единственного силового ресурса олигархата на Украине" - это расписываться Ищенко в исторической глупости. Не единственного, и даже не самого мощного, и совсем не уникального ставленика каких-то там "демократов-республиканцев-еврокомиссаров-еврейской диаспоры-акционеров спонсоров майдана- тд". Там, где есть "майдан" - там априори нет "диктатуры", это очевидно. Причём "майдан и руина" (в многолетней концепции Ищенко) также разные вещи. К "руине" приводит безответственные по отношению к населению страны политические и экономические решения власти, а отнюдь не "майданы". От непонимания смысла "майдана" истекает ложная авторская аналитика. Шо таке майдан? Майдан (укр. и старорусское) по совр.русскому означает "торговую площадь", по турецки "базар", по польски "рынек" (откуда было заимствовано в русский язык со времён первых Романовых для московских торговых рядов), по немецки "ринк" (центральное кольцо), по латински "форум", по английски "трейд маркет" - одно из типов общественного пространства в торговой и политической жизнедеятельности в центре любого города. Майдан - центральная городская площадь, где проходила городская торговая жизнь, а оппозицией и полит.группировками устраивались массовые выступления горожан, бунты-восстания-пикеты-демонстрации перед окнами власти, заключались сделки, велись переговоры, споры, судилища, казни и прочий мордобой. Должно же в городе быть место, захват которого означает победу в стычке за власть? - вот это и есть майдан. Вон, пересичный немецкий бизнесмен Кличко домайданился и стал мэром Киева, не говоря за прочих президентов Украины, от Кравчука до Зеленского. Если к примеру в США, у демократов и республиканцев есть сейчас где-то реальный "майдан", то он находится только в одном месте, называется Уол-стрит - всё остальное это обычный для Америки местный полицейский расизм и междусобойчик. Отличный образец американского "майдана" показан в фильме Скорзесе "Банды Нью-Йорка" - там было такое место на площади, где устраивали стычки за власть над городом коренные и мигранты. И в России т.н. "красная площадь" в Москве тоже в некотором роде "червоный майдан" - историко-культурное и публичное место торговли и разборок кандидатов на власть, получившее статус "майдана" ещё со времён средневекового завоевания Москвы поляками, литовцами и прочими кОзаками. Сейчас на этой площади есть даже прикольный памятник двум "майданщикам" - Минину и Пожарскому; и ещё одному - забальзамированному в Мавзолее "справжнему трибуну-майдановцу". И наконец - старорусская поговорка (по Далю) "талан на майдан" означает пожелание удачи на деньги держащей масть компании - в картах, кости, в настольных и прочих азартных играх противников и их групп поддержки. В общем, итого: майдан это майдан, руина сама по себе, гетьманщина и диктатура отдельно - а всем активным и пассивным участникам процесса азартной игры за Украину (Сша-Россия-Европа-Израиль-тд - и даже Китаю) можно пожелать только одно - "Талан на Майдан!".
Кот Матроскин
Дурацкий заголовок. Вы чё там курите?
гость
Завод-гигант им не нужен, там у станка и на автоматизированной линии надо было работать. Завод был классный, и автобусы хорошие были, не то что теперешние разваливающиеся козлики -"Богданы". Разворовали-растащили - это по менталитету. И по полям ползать, на пана работать - тоже устраивает. Только этот супермовнюк в активистах бегает, афёрами деньги шибает, и не едет с львовским ридным народом на заробитки в Эуропу.
гость
Да. Он и его бабуля из ЛЬвова? Вперёд, к полякам! Там ляхи его быстро научат уважать пана. А "собачьи" земли-области, подаренные краине собаками-комуняками во главе с Лениным,- будь ласка, согласно закону о декомунизации верните прежнему Хозяину - России.
гость
У Зе на это талант. Места видимо знает. По Фомке и шапка.
гость
Именно от пошлой продажности появляются такие говнюки и говнючки