Рівень виробництва, інвестицій, зарплат та зайнятості: бізнес про перспективи для українців
Экономикаua.news20 октября 2020

Рівень виробництва, інвестицій, зарплат та зайнятості: бізнес про перспективи для українців

Негативні очікування бізнесу послабилися щодо подальшого економічного зростання в Україні на тлі продовження адаптивного карантину, повідомляє Національний банк України.

В підсумку опитування, регулятор з’ясував, що  бізнес очікує інфляцію, яка перевищує верхню межу коридору цілі Нацбанку, та посилення девальвації національної валюти. Проте поліпшилися водночас очікування щодо розвитку власних підприємств.

Отже, ми вирішили висвітлити, яким є  економічне майбутнє в найближчій перспективі очима бізнесу.

Індекс ділових очікувань

Респонденти очікують пожвавлення ділової активності. Наразі бізнес більш оптимістично налаштований щодо майбутнього розвитку своїх підприємств. Індекс ділових очікувань (ІДО) зріс до 100.8% (у II кварталі 2020 року – 90.8).

Рисунок 1 – Індекс ділових очікувань підприємств України в наступні 12 місяців, %

Джерело: розрахунки НБУ за результатами опитувань підприємств.

Пожвавлення ділової активності очікують підприємства добувної та переробної промисловості, а також торгівлі (ІДО – 103.0%, 107.0% та 104.9% відповідно). Найпесимістичніше налаштовані підприємства будівництва (ІДО – 94.5%).

Таблиця 1 – ІДО підприємств України та його складові

Джерело: розрахунки НБУ за результатами опитувань підприємств.

Отже, оцінки за більшістю складових індексу позитивні. Підвищення рівня ділової активності відбулося завдяки поліпшенню оцінок щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також фінансово-економічного стану підприємств.

Разом з тим респонденти продовжують очікувати зменшення кількості працівників на своїх підприємствах, а також зменшення інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт.

Варто зазначити, в регіональному розрізі очікування істотно відрізняються. Респонденти 11 областей очікують пожвавлення економічної активності, тоді як респонденти інших 11 областей очікують зниження економічної активності. Найоптимістичніше налаштовані респонденти Тернопільської та Черкаської областей (ІДО – 119.3% та 113.2% відповідно), найпесимістичніше – Кіровоградської області (74.7%).

Очікування змін фінансово-економічного стану підприємств

Поліпшились очікування респондентів щодо змін фінансово-економічного стану своїх підприємств, зазначають в НБУ.

Рисунок 2 – Динаміка очікувань щодо зміни фінансово-економічного стану підприємств у наступні 12 місяців, відсоток відповідей

Джерело: НБУ.

Динаміка очікувань щодо зміни фінансово-економічного стану підприємств у наступні 12 місяців становить баланс відповідей – 4.4% (у II кварталі 2020 року – «мінус» 1.8%). Поліпшення фінансово-економічного стану очікують респонденти торгівлі, переробної промисловості, сільського господарства та інші. Найвищі очікування в підприємств торгівлі (баланс відповідей – 10.6%). Негативні очікування в підприємств енерго- та водопостачання, будівництва та транспорту.

Зростання загальних обсягів реалізації продукції

З позитивних очікувань опитування відображають прогнози щодо зростання загальних обсягів реалізації продукції. Бізнес очікує зростання загальних обсягів реалізації продукції як в Україні, так і на зовнішньому ринку.

Рисунок 3 – Динаміка очікувань щодо змін обсягів реалізації продукції в наступні 12 місяців, баланс відповідей

Джерело: НБУ.

Респонденти всіх ВЕД, крім енерго- та водопостачання, очікують зростання загальних обсягів реалізації продукції своїх підприємств: баланс відповідей – 9.8% (у II кварталі 2020 року – «мінус» 0.1%). Найвищі оцінки – у підприємств переробної промисловості (22.1%).  На зовнішньому ринку також очікується збільшення обсягів реалізації продукції (послуг), найбільше – у підприємств переробної промисловості та транспорту (баланс відповідей – по 9.3%).

Інвестиційна активність

Очікується незначне зростання інвестиційної активності. Очікування щодо інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар зросли: баланс відповідей – 5.2% (в II кварталі 2020 року – «мінус» 10.5%). Оцінки щодо видатків на проведення будівельних робіт у наступні 12 місяців залишилися негативні: баланс відповідей – «мінус» 4.7% (у II кварталі 2020 року – «мінус» 16.1%).

Рисунок 4 – Динаміка очікувань щодо змін рівня інвестиційних видатків у наступні 12 місяців, баланс відповідей

Джерело: НБУ.

Збільшення інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар на своїх підприємствах у наступні 12 місяців очікують респонденти майже всіх видів економічної діяльності, найбільше – підприємства переробної та добувної промисловості, транспорту, а також будівництва (баланс відповідей – 9.8%, 9.5%, 9.5% та 9.1% відповідно).

Респонденти менш песимістичні у своїх оцінках щодо інвестицій у будівельні роботи в наступні 12 місяців. Позитивно налаштовані підприємства добувної промисловості, енерго- та водопостачання, транспорту та переробної промисловості (баланс очікувань – 16.7%, 6.9%, 6.3% та 0.8% відповідно).

Підприємства, які залучають іноземні інвестиції, очікують збільшення їх обсягів: баланс відповідей – 5.9% (в II кварталі 2020 року – 2.4%). Зростання очікують респонденти більшості видів економічної діяльності. Песимістичні оцінки мають лише підприємства будівництва та торгівлі. Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планує залучати іноземні інвестиції, становить 24.6% (у попередньому опитуванні – 24.8%).

Прогноз зменшення кількості працівників на підприємствах

Респонденти та надалі прогнозують зменшення кількості працівників на своїх підприємствах, зазначають в НБУ.

Рисунок 5 – Динаміка очікувань респондентів щодо зміни кількості працівників у наступні 12 місяців, баланс відповідей

Джерело: НБУ.

Четвертий квартал поспіль респонденти прогнозують зменшення кількості працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців: баланс відповідей – «мінус» 10.8% (у II кварталі 2020 року – «мінус» 17.3%).

Рисунок 6 – Очікування респондентів щодо зміни кількості працівників у наступні 12 місяців за видами економічної діяльності, баланс відповідей

Джерело: НБУ.

Зменшення кількості працівників прогнозують респонденти всіх видів економічної діяльності, крім торгівлі, де не очікується змін. За регіонами зменшення кількості працівників очікують підприємства в 17 областях, найбільше – у Кіровоградській і Хмельницькій областях (баланс відповідей – по «мінус» 33.3%).

На тлі прогнозів щодо скорочення працівників спостерігається суттєве посилення очікувань щодо зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника. Баланс відповідей – 52.1% (у II кварталі 2020 року – 26.8%).

Найвищі очікування: за видами економічної діяльності – у підприємств енерго- та водопостачання; за розміром – у великих підприємств; за напрямом діяльності – у підприємств, що не здійснюють лише імпортних операцій; за регіонами – у підприємств Чернівецької області.

Найнижчі очікування: за видами економічної діяльності – у підприємств добувної промисловості; за розміром – у малих підприємств; за напрямом діяльності – у підприємств, що здійснюють лише експортні операції; за регіонами – у підприємств Чернігівської області.

Інфляція та девальвація

Очікування на покупні товари та послуги зросли: баланс відповідей – 81.1% (у II кварталі 2020 року – 71.9%). Також посилились очікування щодо зростання цін на продукцію власного виробництва: баланс відповідей – 51.2% (у попередньому кварталі – 37.1%).  Найвищі очікування щодо зростання цін на покупну продукцію в респондентів переробної промисловості (баланс відповідей – 87.1%), на продукцію власного виробництва – у респондентів торгівлі (баланс відповідей – 71.6%).

Ціни на сировину та матеріали, а також курс гривні до іноземних валют залишаються найвагомішими чинниками, що впливатимуть на рівень відпускних цін (баланс відповідей – 50.1% та 49.9% відповідно). Очікується суттєве посилення впливу від вартості трудових ресурсів (на 9.6 п. п.). Найменший вплив на відпускні ціни матиме рівень процентної ставки за кредитами (8.8%).

Варто зазначити, коронакриза продовжує пригнічувати вітчизняний бізнес — недостатній попит – основний чинник впливу на спроможність підприємств нарощувати обсяги виробництва.

Написать комментарий
Авторские статьи