Ціни в Україні: чому подорожчання продуктів обумовлює надмірне зростання інфляції
Экономикаua.news28 апреля 2021

Ціни в Україні: чому подорожчання продуктів обумовлює надмірне зростання інфляції

УI кварталі 2021 року споживча інфляція прогнозовано перетнула верхню межу цільового діапазону 5% ± 1 в. п.. Проте пришвидшення було біль істотним, ніж очікувалося. Про це повідомляє Нацбанк.

Оскільки витрати населення України на харчові продукти мають високу питому вагу в споживчому кошику й становлять понад 41%, пришвидшення інфляції пояснюється насамперед подорожчанням окремих продуктів та енергії, а також стійким споживчим попитом, що відобразилося в посиленні фундаментального інфляційного тиску.

На тлі стрімкого зростання цін на товари щоденного вжитку, інфляційні очікування погіршилися.

Ми вирішили висвітлити, як ціни на харчові продукти обумовлюють зростання інфляції, а також які продукти будуть дорожчати надалі.

Споживча інфляція

Упродовж I кварталу 2021 року споживча інфляція пришвидшувалася (до 8.5% р/р з 5.0% р/р у грудні 2020 року), очікувано перевищивши верхню межу цільового діапазону 5% ± 1 в. п., зазначають в НБУ.

Рисунок 1 – Основний інфляційний тренд, % р/р

Джерело: НБУ.

Водночас фактичні темпи зростання ІСЦ в Україні перевищили прогноз Нацбанку на початку року. Інфляція пришвидшилася передусім внаслідок подорожчання харчових продуктів.

Це стало наслідком як складної ситуації у вітчизняному тваринництві, так і стрімким зростанням світових цін на продовольчі товари через нижчі урожаї та значний попит. Зокрема, індекс цін на харчові продукти FAO у березні 2021 року перебував на найвищому рівні з 2014 року.

Рисунок 2 – Внески компонентів до річної зміни ІСЦ, в. п.

Джерело: НБУ.

Попри менші, ніж минулі роки, урожаї зернових та соняшнику в Україні у 2020 році, їх обсяг був на рівні середніх за останні сім років показників. Обсяги їх виробництва суттєво перевищують внутрішнє споживання, тож пропозиції цих культур достатньо для задоволення внутрішніх потреб. Водночас ці товари є одними з найбільш торгуємих Україною з іншим світом – на зернові, олію та олійні припадало майже 38% вітчизняного експорту товарів у 2020 році.

Україна є малою економікою, відтак не має суттєвого впливу на світові ціни (price-taker). Ураховуючи відкритість економіки, високі зовнішні ціни призводять до зростання цін і на внутрішньому ринку (рис. 3).

Рисунок 3 – Ціни на сирі продукти, продукти з високим ступенем оброблення, у харчовій промисловості та с/г, % р/р

Джерело: ДССУ, НБУ.

Спроби адміністративного впливу на внутрішні ціни можуть призвести до виникнення дефіциту товарів на внутрішньому ринку (у разі регулювання цін) або до репутаційних втрат через порушення міжнародних торгових зобов’язань (у разі встановлення експортних обмежень).

Водночас високі зовнішні ціни мають і зворотний позитивний ефект на внутрішні ціни через канал обмінного курсу: збільшення експортних надходжень підтримує обмінний курс гривні та відповідно стримує подорожчання імпорту.

Посилився тиск і виробничих витрат на продовольчу інфляцію. Про це свідчило пришвидшення зростання сукупного індексу витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, передусім через подорожчання кормів та енергоресурсів. Це разом зі скороченням виробництва зумовило стрімке зростання цін на продукцію тваринництва (яйця, м’ясо, молоко).

Подорожчання продовольчої сировини та високі зовнішні ціни позначилися на зростанні вартості продукції харчової промисловості та, відповідно, цін на оброблені харчові продукти. Стрімко дорожчали соняшникова олія та продукти її перероблювання (маргарин, спреди, майонез), цукор, борошно, макарони та хліб, молочні продукти. Вартість енергетичних ресурсів та сировини залишається найвагомішим чинником формування цін і згідно з результатами опитувань щодо ділових очікувань підприємств.

Натомість в останні роки послабився вплив зміни обмінного курсу на формування інфляційних очікувань населення. Якщо до кінця 2018 року кореляція між цими показниками перевищувала 70%, то за останні два роки знизилася до нуля. Швидше зростали ціни й на фрукти, зокрема яблука, а ціни на банани відновили зростання унаслідок за підвищення імпортних цін через неврожай в основних країнах-виробниках. Уповільнилося здешевлення овочів борщового набору через поступове скорочення запасів.

Утім, розширення пропозиції окремих товарів (молочної продукції завдяки імпорту, а огірків та помідорів – шляхом як імпортованої, так і вітчизняної тепличної продукції) дещо стримувало загальне зростання цін. Зросли ціни на алкогольні напої передусім через підвищення мінімальних цін на ігристі вина.

Фундаментальний інфляційний тиск

Базова інфляція пришвидшилась до 5.9% р/р (з 4.5% р/р у грудні 2020 року), дещо перевищивши прогноз Нацбанку. Крім подорожчання оброблених харчових продуктів, швидше дорожчали послуги (до 7.3% р/р).

Рисунок 4 – Внески компонентів у зміну цін на ринкові послуги, в. п.

Джерело: ДССУ, НБУ.

Це зумовлювалося як зростанням виробничих витрат, у тому числі на оплату праці та дотримання карантинних обмежень, так і споживчим попитом, який залишався стійким навіть під час локдауну в січні та карантину «червоних зон» у березні.

Зокрема завдяки пристосуванню бізнесу до роботи в умовах карантину та подальшому збільшенню реальних заробітних плат зростала роздрібна торгівля. Продовжувала збільшуватися вартість послуг закладів громадського харчування, туристичних, фінансових та медичних послуг, оренди житла і водійських курсів.

Натомість темпи зростання цін на непродовольчі товари знизилися (до 1.8% р/р). Це може пояснюватися вичерпанням ефектів від послаблення гривні торік, а також впливом ажіотажного попиту на початку пандемії у березні 2020 року.

У результаті, повільніше дорожчала фармацевтична продукція, автомобілі та поглибилося падіння цін на товари для особистого догляду, засоби для чищення, іграшки. Одяг та взуття й надалі залишалися дешевшими, ніж рік тому. Це може бути пов’язано зі зміною бізнес-моделей ритейлерів, у тому числі внаслідок посилення ролі онлайн-продажів.

Про збереження інфляційного тиску свідчили також підвищені інфляційні очікування більшості респондентів. Попри маржинальне поліпшення внаслідок курсових очікувань, значною залишилася частка домогосподарств, які очікують зростання цін більше, ніж на 10% у наступні 12 місяців. Це зумовлене передусім швидким подорожчанням товарів і послуг щоденного вжитку, зазначають в НБУ.

Окрім викладеного, посилився вплив від зростання світових цін на енергоносії на інфляцію в Україні, попри запроваджені адміністративні обмеження.

Варто зазначити, висхідні інфляційні тенденції на світових товарних ринках відобразилися не лише у цінах споживчих товарів. Пришвидшилися темпи зростання цін у реалізації продукції сільського господарства та в харчовій промисловості, зокрема на тлі високих світових цін на зернові та олійні. Збільшилися темпи зростання цін у металургії, добуванні металевих руд. Швидше зростали ціни й у будівництві внаслідок подорожчання сировини (зокрема бітуму).

Написать комментарий
💬 Последние комментарии
Елена
Если коротко Хохлов,без всяких там вокруг да около,силой побеждают или навязывают, всё, другого нет, только кнут и пряник, третьего не дано,это Хохлов касается всего,а пустопорожние разговоры это просто сотрясание воздуха.
Елена
Роджер же жопу там рвал что экономика России ого-го какая,пятая в мире,и что в прошлой де стране, второй экономике мира между прочим жрать было нечего,не знаю я такого и у меня и родителей и знакомых всегда было и мясо и колбаса , всё было,и никто не крал , чтобы он ,этот Роджер не оговаривал ,а сейчас по ходу в России ничего не изменилось,так всё и держится на оружии и на экспорте углеводородов и страна по размерам скукожилась и людей и союзников сколько потеряла,а олигархов заимела,ха, днище тот Роджер.
гость
Хлопцвм с рустрата желательно бы ещё, кроме методов экстраполяции ещё освоить семантический анализ. Чтобы начинать преамбулу своих статей не с противоречивых логических суждений. Экстраполяция работает вне временных рамок, апроксимация в них, но это не значит, что они (факты) не должны быть строгими в каких-либо рамочных или безрамочных прогнозах. Например - "Существующий экономический уклад приводит политику в состояние перманентного конфликта, где воронка конфликта расширяется, зона возможных соглашений сужается, а технологии согласования не работают." На логическом языке это упрощённо звучит как ∃А⊃В->∀C, B⋂{С|∀С}->∞, {D}->0, {E|∀D}∈{}. Интуитивно семантика говорит, что такое может в целом быть, как в экономическом укладе (А), так и в политике (B), не говоря за конфликты (С), политические соглашения (D) и их полит.технология (E). Но интуиция плохой советчик, когда речь заходит за экстраполяцию - даже упрощённая, не насыщенная условиями, ограничениями и временными рамками формула показывает, что это частный случай сплошных противоречий. А значит вывод не может быть перенесен на все извлечённые из неё объекты - экстраполяция нарушена. Не, оно понятно, что всякая экстраполяция приближённая величина, но не до такой же степени! Желание политологов, публицистов и прочих стратегов всё свести в одну точку, к одному политику, к данному объективно экономическому укладу, или решить все их противоречия одним конфликтом, или придумать какую-то одну "волшебную таблетку от всего" в качестве полит.технологии, и ещё им хочется чтобы это было всегда - как обычно играет с ними дурную шутку. Кто сказал, что существующий эконом.уклад ведёт именно к такому результату? Что, другого нет? - да есть, вон Китай под боком, или Ес якась со своими тараканами. Такими накрученными политиками, что они уже и сами не понимают - "где кончается политика, а где начинается конфликт?". Тоже мабуть интуитивно подозревают, что им будет полный пушной ата-та и ой-вей - "умри ты сегодня, а я завтра". Или вот, почему "основными источниками глобальных угроз станут Украина, Северный поток1/2 и война США с Китаем"? С чего бы это, нет других инспирированных извне проблем? - да ролно. Ясно, что включенный балтийский транзит убирает с карты Европы Украину, в достаточно узком качестве транзитёра-гешефтмахера, отбившие уже сотню раз свои "незалежные инвестиции". А значит Сша это и выгодно и невыгодно (откуда и происходит их двуречивая политика) - экономически и политически. Прежде всего невыгодно в их протитвостоянии проекту КНР - один пояс один путь куча транзитов мимо американских и английских корпораций. А выгодно, так как надо начинать всё заново - так сказать "слова дешевы, а патроны стоят денег". Но опять же - это работает только в парадигме "наш дом газпром". Для всеобщего экономического уклада всякое нефтегазовое СП - это ничтожно малая величина, за которую тем не менее ведут удалённые войны и "перманентные конфликты". В общем ещё раз итого, апроксимация политики 2020 на летний период 2021 на всех если и распространяется, то только в первом - очень ограниченном приближении. Конфликт должен созреть и даже немного перезреть - только тогда он становится перманентным, а чья-то там воронка становится бесконечной. Как говорится, стабильность - это когда позади всегда великое прошлое, впереди прекрасное будущее, а сейчас - беспощадное настоящее.
Игбун Хохлов
Нет идеологии нацизма в госполитике? Зеля нациков не прославляет? Ну и что, что он жид? Бандера тоже жидом был. Это не мешало ему быть хохлолнациком и убивать таких же жидов, как он сам. Да и сам Алоизович из жидов был. Жид козломойский - папа нацистского "правового сектора". Нацисты тягнибок, фарион, дроздив, парашенко - все жиды. P. S. Жиды - это не евреи. В Чехии, Словакии, Польше, Хорватии (например, в Познани, Братиславе, Дубровнике) полно Жидовских кварталов и улиц. Что-то я ничего не слышал о разжигании межнациональной розни. Этот срач хохложиды придумали.
Саня
"Холодное лето" будет жарким...
Елена
Ну какая идеология нацизма? нет её в государственной политике,вон кто сидит в кресле президента?кто глава МВД ,,а сколько крупных бизнесменов не этнические украинцы,так что не надо , например Весёлый Роджер он украинцев так и называет хохлами ,а евреев жидами,а это между прочим разжигание межнациональной розни,а за это предусмотрена статья Ук,вот где нацист ,притом самый настоящий,его место давно под шконкой и кукарекать ему там с первыми петухами,ха.мерзавец.
Петро
В Украине празднуют день примирения с нацизмом! Это должны понимать все . Нацизм сегодня главная государственная идеология в Украине.