Україна може заробляти 100 мільярдів доларів на зерні
Экономикаagronomy.com.ua14 июня 2021

Україна може заробляти 100 мільярдів доларів на зерні

Україна в 2021 році, багато в чому завдяки погоді, збере один з найкращих за свою історію врожаїв зернових. Значна його частина піде на експорт, що принесе державній скарбниці мільярди доларів.

Однак, якби це зерно було направлено на переробку, то отриману в результаті неї продукцію можна було б продати за кордон в кілька разів дорожче. "Апостроф" розбирався, чому Україна залишається ресурсно-сировинною економікою, і що потрібно зробити, щоб змінити цю модель.

Урожай зернових і зернобобових в Україні в 2021 році, як очікується, перевищить 70 мільйонів тонн. Такий прогноз зробив "Інститут аграрної економіки".

Нагадаємо, в 2020 році в нашій країні був не найкращий урожай - всього 65 мільйонів тонн, тоді як в 2019 році аграрії зібрали рекордний за всю історію незалежної України врожай - 75 мільйонів тонн.

Таким чином, нинішній рік може стати другим за обсягами виробництва зерна після 2019-го.

Незважаючи на холодну весну, очікуються хороші показники по озимій пшениці - на рівні 28,5 мільйона тонн. Урожай ярої пшениці також має стати краще торішнього.

У 2019-2020 маркетинговому році (з початку липня по кінець червня) на експорт пішло понад 20 мільйонів тонн пшениці (у поточному маркетинговому році експорт може виявитися трохи менше).

За підрахунками фахівців, продаж за кордон 20 мільйонів тонн пшениці може принести близько 4 мільярдів доларів.

Безумовно, вигідніше вирощену сільськогосподарську продукцію переробляти в продукти харчування з більш високою доданою вартістю - у випадку з пшеницею, наприклад, в макаронні вироби - і вже ці товари продавати на експорт.

Найчастіше ж виходить навпаки - ми продаємо пшеницю за кордон, а звідти, наприклад, з Польщі, імпортуємо ті ж макарони, які є якіснішими, а іноді при цьому і дешевшими за вітчизняні.

Але, знову-таки, за підрахунками фахівців, навіть якщо згадані 20 мільйонів тонн пшениці спрямувати не на переробку, а на корм курям, а потім цих курей продати за кордон, то заробіток складе 15 мільярдів доларів. Тобто на 11 мільярдів доларів більше, ніж від експорту зерна.

При цьому ці гроші пішли б на створення робочих місць, на зарплати, податки.

До речі, про податки - з цих 15 мільярдів доларів їх було б сплачено на 4,5 мільярда - тобто більше, ніж, весь дохід від експорту 20 мільйонів тонн пшениці.

Відшкодування без доданої вартості

У зв'язку з вищевикладеним виникає логічне запитання: якщо продукцію тваринництва і промислово перероблені товари з фінансової точки зору експортувати вигідніше, ніж зерно, то чому відбувається прямо протилежне?

Відповідь на це питання досить просте - в нинішній моделі української економіки це вкрай складно.

"В Україні склалася традиція робити швидкі гроші. Ми звикли швидко отримувати прибуток, швидко щось кудись експортувати, потім знову швидко отримувати ресурс і знову його експортувати. Тобто ми змушені констатувати, що у нас ресурсно-сировинна економіка, і це накладає відбиток на розвиток всього бізнесу", - сказав в коментарі "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян. В результаті, за його словами, промисловість, складне виробництво, все те, що вимагає залучення інвестицій, використання технологій, розвивається досить слабо.

Тим більше, що уряд (і це стосується не тільки нинішнього Кабміну, а й попередніх) цьому всіляко сприяє.

Ключовим елементом в цій моделі займає податок на додану вартість (ПДВ), а, точніше, його відшкодування експортерам. Ставка ПДВ в Україні становить 20%, але в нинішньому році для аграріїв вона була знижена до 14%, що, тим не менш, все одно досить багато.

"За певними категоріями товарів, наприклад, в аграрному секторі, прибуток створюється не на експорті як такому, тому що дуже часто продукція експортується за її собівартістю або взагалі з демпінгом, а саме від відшкодованого ПДВ", - говорить Єгор Киян.

Економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ згоден. За його словами, дуже часто експортери, коли приходять в банк брати кредит, як джерело погашення цього кредиту вказують відшкодування ПДВ. "Тобто держава забезпечує рентабельність експортерів і, фактично, формує їхній прибуток", - сказав він в коментарі виданню.

При цьому в сировині якраз немає доданої вартості - вона з'являється в результаті більш складного тваринницького і обробного виробництва.

"Тому, якщо ми говоримо про податок на додану вартість, держава повинна відшкодовувати саме додану вартість", - зазначив Кущ.

Є також питання мотивації, додає експерт. Якщо запропонувати фермеру виробляти більш складну агропродукцію - ягоди, фрукти, овочі, а також молочну і тваринницьку продукцію, він скаже: "А навіщо мені цим займатися абсолютно без будь-яких державних дотацій, якщо можна експортувати зерно і ще отримувати відшкодування ПДВ?"

Про квоти і мита

Тому, поки ця порочна модель буде і далі функціонувати, нічого не зміниться.

"Неможливо поміняти економіку, якщо економічні стимули працюють в протилежному напрямку, - говорить Олексій Кущ. - І тут не потрібно шукати якийсь підступності агротрейдерів - вони працюють в тих умовах, які для них створили".

При цьому нинішня модель, крім іншого, негативно позначається на всіх сферах економіки.

"У нас відбувається руйнування виробничого ланцюжка, у нас йде експорт, але незрозуміло, скільки ми зможемо працювати за такою схемою", - зазначив Єгор Киян.

А це означає, що чинну економічну модель потрібно міняти.

Зокрема, можна регулювати експорт. Хоча це - досить дискусійне питання, так як напевно такий захід не сподобається експортерам.

Одним із способів регулювання є квотування експорту.

До речі, зараз щось подібне діє у вигляді щорічного меморандуму про обмеження експорту зернових, який уряд підписує з трейдерами. Однак цей меморандум, скоріше, направлений на те, щоб з України не вивезли все зерно, тобто це - питання продовольчої безпеки.

"До того ж, якщо говорити про квоти, їх будуть отримувати ті, хто наближений до влади, тому доцільніше встановити експортні мита і регулювати їх, як це робиться в інших країнах", - зазначив Єгор Киян.

Найцікавішим є те, що у України подібний досвід теж є, і стосується він соняшнику.

"Були створені правильні податкові стимули - мита на експорт насіння, і зараз ми - найбільші експортери соняшникової олії в світі", - говорить Олексій Кущ.

Те ж саме можна було б зробити і на ринку зернових.

Секрет соняшникової олії

Але переробка не з'являється на порожньому місці - її потрібно стимулювати.

"Для того, щоб вона виникла, потрібен дуже потужний інвестиційно-кредитний важіль. Тому держава повинна створити джерело формування цього фінансового важеля. Зокрема, потрібно вводити мито на експорт сировини та за рахунок коштів від цього мита сформувати національний резервний фонд, і його потім використовувати для пільгового кредитування та субсидування переробних галузей, - розповідає Олексій Кущ. - Якби підприємці мали можливість взяти кредит на будівництво переробного заводу під 1%, а держава компенсувала б їм витрати на підключення до інфраструктури, то через чотири-п'ять років багато трейдерів, які зараз експортують сировину, стали б найбільшими переробниками та експортерами вже переробленої продукції".

За словами експерта, в України потенційно є можливості в три-чотири рази збільшити експорт аграрної продукції до 100 мільярдів доларів: "Нічого, насправді, в цьому складного немає. Але це має бути продукція переробки, а не сировини".

Рецепт, як це зробити, відомий, і потрібно тільки, щоб влада їм скористалася. Тому що, як сказав співрозмовник "Апострофа", наближений до владних кіл, який попросив не називати його ім'я, якщо залишити все як є, це буде рівносильно "злочину проти майбутнього України".

Написать комментарий
💬 Последние комментарии
Газированный хасид
А у жидов обычно все не как у людей. Поэтому есть хороший шанс на благоприятный прогноз для Израиля.
Елена
Нет
Газированный хасид
Тут есть два варианта. Либо, как все, пускают свою страну под откос. Либо начинают строительство храма.
Е
А Украина не мнит из себя сверхдержаву,не претендует а сильно большое влияние в мире,вот так
Елена
Да что такое говоришь,то у нищебродов нет,а у нормальных украинцев всё есть,а ты что нищеброд?говоря терминологией Роджера,не не ешь такое?у Роджера попроси, только он х..й даст,не такой он человек,давать что-то кому-то.
гость
отличный разбор, обеими руками За такой подход к исторической литературе - больше жизни, больше сродства с историческими персонажами, круче условностей только политические хотелки из тех времён.
е
Сколько самолетов произвела Украина за 30 лет ненадежности? Что и 20 не смогла? даже 1,5 года на ОДИН самолет для Украины нереально....