Без бакалаврату, заочників та міжнародного права: як зміниться вища освіта для юристів
Обществоsud.ua09 ноября 2020

Без бакалаврату, заочників та міжнародного права: як зміниться вища освіта для юристів

Скоротити кількість юридичних вузів, ліквідувати спеціальність «Міжнародне право» та проводити навчання на спеціальності «Право» лише за ступенем магістра на денній формі. Такі зміни пропонує нова Концепція від 6 листопада.

Комітет Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій опублікував проєкт Концепції розвитку юридичної освіти в Україні. Автори документа зазначають, що на сьогодні існує критична галузева проблема – правнича освіта, яка має готувати молодих спеціалістів до роботи у сучасному правовому полі Україні, у більшості ЗВО безнадійно застрягла у радянській епосі.

«Зміст юридичних дисциплін, що викладають у правничих школах України, методика їх викладання, юридична наука, а також адміністрування цих шкіл та університетів в цілому повільно зазнають якісних змін та залишаються успадкуванням радянської системи юридичної освіти, відповідно до якої юрист сприймається, як особа, покликана служити державі, а не гарантувати, утверджувати і захищати права людини або забезпечувати ефективне публічне обвинувачення», – зазначено у проєкті.

У зв’язку з цим, основною проблемою автори вбачають невідповідність змісту юридичної освіти сучасним реаліям та викликам. Вони зазначають, що частина ЗВО не лише не докладають належних зусиль до формування у студентів професійного світогляду, але й часто не надають належний рівень теоретичних та практичних знань. Цю тезу демонструє той факт, що у 2019 році майже 55% правників-бакалаврів не спромоглися отримати прохідний бал для вступу до магістратури, що на 21% вище за показник 2018 року.

Проєкт Концепції містить 10 стратегічних цілей, досягнення яких дозволить ефективно реформувати правничу освіту. Розглянемо найцікавіші бенчмарки, яких розробники Концепції хочуть досягнути у рамках цих цілей:

  • Принципова трансформація здобування правничої освіти. Ліквідація спеціальності 082 «Міжнародне право», а навчання на спеціальності 081 «Право» буде здійснюватися лише за ступенем магістра на денній формі – заочну форму, навчання на бакалавра та молодшого бакалавра також пропонують ліквідувати.
  • Запровадження «тесту загальних навчальних компетентностей» за моделлю ЗНО. Цей тест буде альтернативою ЗНО з математики для абітурієнтів на спеціальність «Право». Крім того, передбачається встановлення «оптимального» рівня оцінок за ЗНО для вступу на правничу спеціальність, імовірніше за все – вищих за загальні.
  • Залучення правників-практиків до розробки освітніх програм та їх подальшої акредитації. Закріплення у освітніх програмах актуальної інформації про практику національних та міжнародних судів, включення до освітнього процесу практики ЄСПЛ. Поглиблене вивчення іноземних мов.
  • Проходження випускниками Єдиного державного кваліфікаційного іспиту – тестування для перевірки якості навчання. Низькі результати випускників прирівнюються до надання освітніх послуг неналежної якості та призводять до відповідальності ЗВО, якої – невідомо.
  • Впровадження наглядових рад правників-практиків. Ефективна акредитація освітніх програм з боку НАЗЯВО та міжнародних акредитаційних установ.
  • Збільшення обсягу практичної підготовки до 30 кредитів ЄКСТ. Впровадження інноваційних форм навчання. Правники-практики проводять окремі курси чи заняття. Впровадження дуальної форми навчання – поєднання навчання у ЗВО та навчання «на виробництві».
  • Сприяння та контроль за дотриманням академічної доброчесності, створення системи запобігання та виявлення плагіату, системи академічної відповідальності
  • Умови ліцензування освітньої діяльності будуть доповнені особливими вимогами для навчання за спеціальністю «Право».

Іншою ключовою позицією Концепції є ідея скорочення кількості закладів вищої освіти, які будуть проводити навчання за спеціальністю «Право». Автори пропонують привести кількість правничих шкіл до «оптимальної» кількості, виходячи з кількості населення та кількості таких закладів у країнах ЄС. За даними МОН, станом на 2018 рік в Україні майже 300 навчальних закладів надавали освітні послуги у сфері правознавства. За інформацією LLM Guide, у Європейському Союзі зараз близько 260 навчальних закладів, де можна отримати ступінь магістра права. Тобто автори недвозначно натякають на потреби скоротити кількість правничих шкіл на користь якості навчання.

Разом з тим, документ містить ідею розміщення бюджетних місць за алгоритмом адресного розміщення державного замовлення – бюджетні місця будуть розподілятися за регіонами, виходячи із їхніх потреб у спеціалістах-правниках.

У цілому, до сумнівних пропозицій Концепції можна віднести хіба що ідею ліквідації ступеня бакалавра. Навіть виходячи з логіки авторів проєкту, тестування після 4 років навчання дозволяє відсіяти студентів, які не змогли чи не захотіли належним чином вивчити матеріал. Це дозволяє закладам в подальшому не вкладати марно у них сили і ресурси, а студентам надає можливість змінити напрям навчання.

Інші пропозиції, в цілому, мають допомогти забезпечити більш ефективний навчальний процес у правничих школах. Втім, більшість заходів можуть бути ефективними не лише для навчання юристів, але й для багатьох (якщо не всіх) інших спеціальностей. У зв’язку з чим виникає питання про те, чому ці заходи не розробляються комплексно для всієї освітньої системи замість концентрованого запровадження у одній галузі.

Написать комментарий