Обществоnashamama.com3 авг.

Діти, яких не люблять батьки, виростають дорослими, які не вміють любити

nk_hauz/b-Eo6IGnR.jpeg

– Мамо, ну, будь ласка, підемо, купимо мені плаття на Новий рік. Я пригледіла недороге, – нила Світлана вже кілька днів поспіль. – Навіщо нове? У старому теж добре буде, – відвернувшись до плити, відповіла мати. – Старе вже старе, рукава короткі стали. Я ж росту, – не відступала Світу. – Саме так. На одне свято купимо, і знову виростеш, – з роздратуванням каже мати. – Ні. Я його носити буду. Мені теж хочеться нормальне плаття, а не обноски, – починає кричати Світлана. – А ти знаєш, як нам гроші дістаються? Ось цими руками, – батько примружує очі і суне в обличчя Світі грубі руки робочої людини. – Я ж в сьомому класі вчуся, я не заробляю, – в голосі Світлани чуються сльози. – Ось коли заробиш, тоді і будеш купувати собі нові сукні, – каже батько і відвертається до телевізора. – Ненавиджу! Ненавиджу вас! Ви не мали права народжувати мене, – кричить дівчинка, вже не приховуючи сліз. Світлана хапає пальто з вішалки і вибігає з квартири. Її душать сльози. Вони стікають по щоках, і дівчинка злизує їх язиком із куточків рота. «Як же я ненавиджу їх. Чому мені дісталися такі батьки? Всі батьки їздять з дітьми в зоопарк в Київ, наряджають дітей, а я ходжу в старих пальто і сукнях після своєї двоюрідної сестри. Не любить мене ніхто. Ну і нехай. Піду з дому, як тільки виросту. Батько руки в ніс сує, а сам за один раз пропиває літр горілки. Якраз моє плаття. Найдешевше вибрала, найпростіше. Скільки можна в лахмітті ходити. Ненавиджу», – жаліла себе Світлана по дорозі до єдиної подруги Варі. Вона прийшла до неї ще з мокрими від сліз очима. Сім’я подруги жила в такій же малесенькій квартирі, як у Світлани. Але тут було затишно, тихо, ніхто не кричав, не сварився, і смачно пахло смаженою картоплею. Світлана проковтнула слинку. Вона так і не встигла повечеряти вдома. Вони всі сиділи на малесенькій кухні і вечеряли. Батько Варі відразу встав і звільнив місце дівчинці. А мама поклала в тарілку картоплі для Світлани. Тут було так добре, що на очах знову навернулися сльози. «Чому в нашій родині не так? І картоплею у нас так не пахне». Тьотя Валя помітила мокрі очі, співчутливо запитала, що трапилося. Світланка дивилася спідлоба, мовчала і беззвучно плакала. Потім її прорвало нескінченним потоком слів про плаття, ковзани, які їй так і не купили, про старий поношений одяг, про скандали і байдужість батьків до неї. Про те, що її не вважають людиною. – А мама? – запитала жінка, гірко хитаючи головою. – Вона так само думає, як батько. Не заступається. У вас вдома спокійно. Ви любите Варю, обіймаєте. А я знаю, що ви їй не рідна мама.А мене рідна мама ніколи ні разу не обняла, не спитала, як справи в школі, яку оцінку отримала… – Світлана знову захлинулася сльозами. – Я не людина для них, а домашня тварина, за якою вони зобов’язані стежити. – Послухай, що я тобі скажу. Вони просто не вміють любити. Їх самих не любили батьки. Так само ставилися, як зараз, до тебе, а може навіть і гірше, адже час був інший. Раніше частіше ременем виховували, ніж словами. Діти завжди переймають все від батьків. Що бачать в сім’ї, то і самі роблять потім. І ти так само будеш до своїх дітей ставитися. – Ні, я ніколи…, я буду любити своїх дітей, – голос Світлани зірвався від крику. – Знаєш, у мене взагалі мами не було. Після війни в дитбудинку виховувалася. Теж росла маленьким запеклим звіром, злим і заздрісним. А потім одна молода вихователька мені сказала, що якщо я не буду так робити, як зі мною, то злість пройде. Я у всіх жінок бачила потенційну маму. Намагалася помічати тільки хороше. Допомагало. Я стала жаліти жінок, нелюбимих, обділених батьківською любов’ю, – тітка Валя трохи помовчала, підбираючи слова. – Ось і ти спробуй пошкодувати свою маму, полюбити її. Почни з себе, може і відтане її серце, – закінчила тітка Валя. На наступний день Світлана летіла додому зі школи на крилах. Вона тепер знала, що треба робити. Адже все виявляється просто. Підстрибуючи і розмахуючи портфелем, вона вбігла в квартиру і завмерла. На кухні за столом спиною до дверей сиділа мама і курила. «Ненавиджу! Навіть не подивилася на мене, не спитала, як справи в школі». Знову в душі дівчинки піднялася давня образа. Вона знову натрапила на кам’яну стіну байдужості. – А я сьогодні двійку отримала, – сказала Світлана і навмисне голосно жбурнула портфель на підлогу. «Ненавиджу!» – кричало все всередині. Відповіддю була цівка диму від сигарети. Світлана роздягалася і краєм ока стежила за мовчазною спиною матері. Потім вона згадала пораду тітки Валі, мами Варі. Взагалі-то, це була мачуха. Мама Варі померла два роки тому від застряглого в серці тромбу. У неї був порок серця. Батько незабаром привів іншу жінку. І Варі дуже пощастило, тому що вона виявилася справжньою, доброю мамою. Світлана повільно підійшла до матері й поклала руку їй на плече. – Мамо, давай я допоможу вечерю приготувати, – сказала дівчинка і уткнулась лицем в її плече. Мати здивованими очима подивилася на дочку, ніби бачила вперше. – Я люблю тебе, мамо. – Світлана закусила губу. Жінка обережно, невпевнено поклала руку на спину дочки і погладила її. – Я п’ятірку отримала. Правда. Про двійку я так сказала, – додала дівчинка. – Ти голодна? – запитала мама, і голос її звучав на диво тепло. – Ні. Ми у Варі поїли. У неї… – вона знову прикусила губу. «Не треба розповідати про маму Варі, а то знову розгориться скандал. І вона назве мене невдячною», – подумала Світлана. – Я купила два квитки в кіно, а батько у відрядженні. Підемо? – сказала раптом мама і загасила сигарету. – Правда? Коли? – зраділа Світлана. – Завтра о сьомій вечора, – усміхаючись, сказала мама. Все всередині Світланки раділо. Мама усміхнулася їй! Вони підуть з нею в кіно! Вона поцілувала маму в щоку і пішла в кімнату робити уроки. На серці стало добре, як на кухні у Варі. Так. Діти переймають сценарій життя, побачений, викладений їм батьками. Якщо батьків не любили їх батьки, не навчили любити, то вони самі повторять ті ж помилки по відношенню до своїх дітей. А потім в старості будуть вимагати відповідної любові від дітей. А звідки вона в них з’явитися, якщо в серці замість любові оселилася ненависть, злість і приниженість… Нелюбимі діти стають дорослими, які не вміють любити…

💬 Последние комментарии
3020
Егор Чернев выродок и манкурт, как большинство слуг урода.
Весёлый Роджер
"США считают, что Россия готова атаковать Украину половиной всех сухопутных войск. Об этом конгрессу заявила заместитель госсекретаря Виктория Нуланд" "...Но на Запад, на Запад, идёт батальон, Чтобы солнце взошло на Востоке..." "Артиллеристы Путин дал приказ, Артиллеристы зовёт Отчизна нас, За слёзы донецких матерей, Из сотен наших батарей, По щирой сволочи - Огонь, Огонь!..."
Весёлый Роджер
«Елена 08 августа 2019 ….,я же тысячу раз говорила, Америка с нами и Запад тоже,а значит что?Это значит что деньги дадут,им это недорого, ещё напечатают,на фоне своих печатаний денег,Украине по сравнению с ними,копейки достаются, спокойствие граждане, только спокойствие.» Быть проституткой чи пыдарасом в колонии США – это почётно и выгодно! «Елена, 19.11.2019 20:12 Это было раньше…, а сейчас подъём, идёт подъём эконимика и уровня жизни населения.» Бандера, Шухевич, херои Украины! Бандера, Шухевич, херои Украины! Панду Гэть! Смерть творогам! Сало уронили! Рагульему роду - нима переводу! Сила нации у повний дебилизации! Стрибачим уси, Эуропа вже близко!
Весёлый Роджер
ВЖЕ идэ Велыка Пындосна Пидтримка!!! Шмуля брехун наёмный, раскатывай губы та открывай кишеню, та смазывай ...у - идуть твои морячки чернодупые! «Соединенные Штаты не намерены направлять своих военных на Украину, чтобы «воевать с Россией». Об этом 7 декабря в интервью телеканалу CNN заявил председатель комитета американской палаты представителей по вооруженным силам Адам Смит.» ОЙ ... тююю... НЫ Шмуля! Закатывай все обратно, та одевай кальсоны! Кына ны будэ - липездричество у панов кынчилось! Сливай воду, гаси свет, делай дальнобоям на своей АЗС, прощальный миньет!
е
в ОЧЕРЕДНОЙ раз задаю ПРЯМОЙ вопрос: ЧЕМ КОНКРЕТНО поможет твоя гребная америка?? Ответ будет, а трепло брехливое?
Вася
Да здесь налицо представитель богоизбранного народа))
е
ты там была?..или опять морячки под мостами сказки тебе рассказывают? про то что Россия НА ГОЛОВУ перепрыгнула твоих хваленых америкосов, только ленивый не знает.. не веришь? найди в ютубе как россияне твоих америкосов по сирийской пустыне гоняли, когда те мешали им патрулировать и нарывались...