Обществоnashamama.comAug 3

Діти, яких не люблять батьки, виростають дорослими, які не вміють любити

nk_hauz/b-Eo6IGnR.jpeg

– Мамо, ну, будь ласка, підемо, купимо мені плаття на Новий рік. Я пригледіла недороге, – нила Світлана вже кілька днів поспіль. – Навіщо нове? У старому теж добре буде, – відвернувшись до плити, відповіла мати. – Старе вже старе, рукава короткі стали. Я ж росту, – не відступала Світу. – Саме так. На одне свято купимо, і знову виростеш, – з роздратуванням каже мати. – Ні. Я його носити буду. Мені теж хочеться нормальне плаття, а не обноски, – починає кричати Світлана. – А ти знаєш, як нам гроші дістаються? Ось цими руками, – батько примружує очі і суне в обличчя Світі грубі руки робочої людини. – Я ж в сьомому класі вчуся, я не заробляю, – в голосі Світлани чуються сльози. – Ось коли заробиш, тоді і будеш купувати собі нові сукні, – каже батько і відвертається до телевізора. – Ненавиджу! Ненавиджу вас! Ви не мали права народжувати мене, – кричить дівчинка, вже не приховуючи сліз. Світлана хапає пальто з вішалки і вибігає з квартири. Її душать сльози. Вони стікають по щоках, і дівчинка злизує їх язиком із куточків рота. «Як же я ненавиджу їх. Чому мені дісталися такі батьки? Всі батьки їздять з дітьми в зоопарк в Київ, наряджають дітей, а я ходжу в старих пальто і сукнях після своєї двоюрідної сестри. Не любить мене ніхто. Ну і нехай. Піду з дому, як тільки виросту. Батько руки в ніс сує, а сам за один раз пропиває літр горілки. Якраз моє плаття. Найдешевше вибрала, найпростіше. Скільки можна в лахмітті ходити. Ненавиджу», – жаліла себе Світлана по дорозі до єдиної подруги Варі. Вона прийшла до неї ще з мокрими від сліз очима. Сім’я подруги жила в такій же малесенькій квартирі, як у Світлани. Але тут було затишно, тихо, ніхто не кричав, не сварився, і смачно пахло смаженою картоплею. Світлана проковтнула слинку. Вона так і не встигла повечеряти вдома. Вони всі сиділи на малесенькій кухні і вечеряли. Батько Варі відразу встав і звільнив місце дівчинці. А мама поклала в тарілку картоплі для Світлани. Тут було так добре, що на очах знову навернулися сльози. «Чому в нашій родині не так? І картоплею у нас так не пахне». Тьотя Валя помітила мокрі очі, співчутливо запитала, що трапилося. Світланка дивилася спідлоба, мовчала і беззвучно плакала. Потім її прорвало нескінченним потоком слів про плаття, ковзани, які їй так і не купили, про старий поношений одяг, про скандали і байдужість батьків до неї. Про те, що її не вважають людиною. – А мама? – запитала жінка, гірко хитаючи головою. – Вона так само думає, як батько. Не заступається. У вас вдома спокійно. Ви любите Варю, обіймаєте. А я знаю, що ви їй не рідна мама.А мене рідна мама ніколи ні разу не обняла, не спитала, як справи в школі, яку оцінку отримала… – Світлана знову захлинулася сльозами. – Я не людина для них, а домашня тварина, за якою вони зобов’язані стежити. – Послухай, що я тобі скажу. Вони просто не вміють любити. Їх самих не любили батьки. Так само ставилися, як зараз, до тебе, а може навіть і гірше, адже час був інший. Раніше частіше ременем виховували, ніж словами. Діти завжди переймають все від батьків. Що бачать в сім’ї, то і самі роблять потім. І ти так само будеш до своїх дітей ставитися. – Ні, я ніколи…, я буду любити своїх дітей, – голос Світлани зірвався від крику. – Знаєш, у мене взагалі мами не було. Після війни в дитбудинку виховувалася. Теж росла маленьким запеклим звіром, злим і заздрісним. А потім одна молода вихователька мені сказала, що якщо я не буду так робити, як зі мною, то злість пройде. Я у всіх жінок бачила потенційну маму. Намагалася помічати тільки хороше. Допомагало. Я стала жаліти жінок, нелюбимих, обділених батьківською любов’ю, – тітка Валя трохи помовчала, підбираючи слова. – Ось і ти спробуй пошкодувати свою маму, полюбити її. Почни з себе, може і відтане її серце, – закінчила тітка Валя. На наступний день Світлана летіла додому зі школи на крилах. Вона тепер знала, що треба робити. Адже все виявляється просто. Підстрибуючи і розмахуючи портфелем, вона вбігла в квартиру і завмерла. На кухні за столом спиною до дверей сиділа мама і курила. «Ненавиджу! Навіть не подивилася на мене, не спитала, як справи в школі». Знову в душі дівчинки піднялася давня образа. Вона знову натрапила на кам’яну стіну байдужості. – А я сьогодні двійку отримала, – сказала Світлана і навмисне голосно жбурнула портфель на підлогу. «Ненавиджу!» – кричало все всередині. Відповіддю була цівка диму від сигарети. Світлана роздягалася і краєм ока стежила за мовчазною спиною матері. Потім вона згадала пораду тітки Валі, мами Варі. Взагалі-то, це була мачуха. Мама Варі померла два роки тому від застряглого в серці тромбу. У неї був порок серця. Батько незабаром привів іншу жінку. І Варі дуже пощастило, тому що вона виявилася справжньою, доброю мамою. Світлана повільно підійшла до матері й поклала руку їй на плече. – Мамо, давай я допоможу вечерю приготувати, – сказала дівчинка і уткнулась лицем в її плече. Мати здивованими очима подивилася на дочку, ніби бачила вперше. – Я люблю тебе, мамо. – Світлана закусила губу. Жінка обережно, невпевнено поклала руку на спину дочки і погладила її. – Я п’ятірку отримала. Правда. Про двійку я так сказала, – додала дівчинка. – Ти голодна? – запитала мама, і голос її звучав на диво тепло. – Ні. Ми у Варі поїли. У неї… – вона знову прикусила губу. «Не треба розповідати про маму Варі, а то знову розгориться скандал. І вона назве мене невдячною», – подумала Світлана. – Я купила два квитки в кіно, а батько у відрядженні. Підемо? – сказала раптом мама і загасила сигарету. – Правда? Коли? – зраділа Світлана. – Завтра о сьомій вечора, – усміхаючись, сказала мама. Все всередині Світланки раділо. Мама усміхнулася їй! Вони підуть з нею в кіно! Вона поцілувала маму в щоку і пішла в кімнату робити уроки. На серці стало добре, як на кухні у Варі. Так. Діти переймають сценарій життя, побачений, викладений їм батьками. Якщо батьків не любили їх батьки, не навчили любити, то вони самі повторять ті ж помилки по відношенню до своїх дітей. А потім в старості будуть вимагати відповідної любові від дітей. А звідки вона в них з’явитися, якщо в серці замість любові оселилася ненависть, злість і приниженість… Нелюбимі діти стають дорослими, які не вміють любити…

💬 Последние комментарии
-----
«Елена -27 июня 2020 - Много, очень много масок, самолёт целый,большой доставил, …нужные медицинские препараты и средства всякие приборы,там инвентарь ,всякое такое . всё доставили и ИВЛ Америка людям посылает,кому надо…» «Елена -29 июня 2020- Болезнь.ха.А Украина все равно идёт в Европу…» Хоть и мает нищебродную *опу! «Елена- 27 июня 2020-…,я всё понимаю не хуже тебя,и что экономике производства пиз..ец и сокращения всего и вся,ну а что?...»
Весёлый Роджер
Есть универсальный пиндосный ответ от эбнутого сенатора Маккейна - Поднять Б-52 и ... не станет вопросов от Венгрии!
Весёлый Роджер
Шмуля - сам дуЛак! На вопрос таки тварь жидоxoxлячая отвечай, а не встречный задавай!
ЗАПОМНИТЕ - ЭТО уКРАИНА УГРОЖАЕТ !!!
украина пригрозила перекрыть поставки газа в Венгрию !!! А если бы такое заявила Россия? Какой вой и срач поднялся бы!!! Где отклики шышыа и всяких там гейроп на такое поведение украины???
ВОРОВАТЬ ТЕПЕРЬ ТЯЖЕЛЕЕ БУДЕТ!!!
украине тяжелее будет ВОРОВАТЬ газ без транзита в Венгрию! Когда в трубе газа меньше, - ВОРОВСТВО ЗАМЕТНЕЕ БУДЕТ!!!
Весёлый Роджер
«Являясь по данным ЦРУ США 39-ой экономикой мира в 2011 году (Сала Янеку та клятым москалям, що давали пиСдить у них газ!!!), сегодня Украина резко сдала позиции. Огромное влияние в вопросе бедности оказала революция 2014 года и резкая смена экономического курса. Основная проблема бедности, заключающаяся в ВЫСОКОМ УРОВНЕ КОРРУПЦИИ, тем не менее, сохранилась. Программа МВФ, нацеленная на экономический баланс в стране, стала ПРИЧИНОЙ БЕДНОСТИ и усиления темпов миграции. Тяжким бременем легли на плечи украинцев высокие тарифы на газ, воду, электричество. За 5 лет уровень бедных вырос с 14% до 25%.» Цэ ПЕРЕМОГА!!! Цэ Самая НИЩАЯ страна Эуропы! Сала пропа_Хандонам хунты, що уводит Тупых читачей от темы своей пиндосной колонии на тему России!!!
Весёлый Роджер
У меня, в отличии от тебя, продажного пидпиндосного пыдараса ДЕШЁВКИ - НЕТ хозяев! Я сам себе режиссёр и давно очень! А при чём тут Шмуля, твоё нынешнее предательство и воровство твоих членов ЦК КПУ или Перестройка Горбача, ты же НЕ встал на партсобрании тогда - не встал - вот и сиди сейчас и не вякай про то! Бздун пердун ты сраный! Иди вон про ёжиков с бобрами в орде пиши и как там у них на бензоколонке, атомы с пи-мезонами скрещивают та вакцины бадяжат! Щирая срань про то, дюже кохаить читать!