Довіряти і дозволяти дітям помилятись: психолог розповіла про проблеми дітей в спілкуванні з однолітками
Обществоlemonade.style14 апреля 2021

Довіряти і дозволяти дітям помилятись: психолог розповіла про проблеми дітей в спілкуванні з однолітками

Кожне покоління молоді має свій “почерк” у вподобаннях, стосунках з ровесниками та близькими. Які сьогодні існують проблеми в спілкуванні з однолітками? Що на це впливає? Як батькам допомогти налагодити спілкування дітей?

Актуальні питання для LeMonade з’ясовувала поведінковий психотерапевт Марина Фатєєва з допомогою кількох інтерв’юерів. Отже, знайомимось з їхнім баченням та висновками експерта.

Перша співрозмовниця

У 13-14 років ми з подругою часто сварилась, бо обидві прагнули бути “головною зіркою” у фільмуваннях танцювальних відео. Вона мала сильніший характер, проявляла його і в стосунках з хлопцями. Оскільки мені не хотілось бути другим планом, я часто плакала. Цими переживаннями ділилась з мамою. Вона слухала. Поради давала, коли я просила. А загалом не втручалась і тоді мені це здавалось дивним. Бо ж бабуся моєї подруги регулярно “корегувала” наші стосунки і в соцмережах, і особисто приходячи до мене. Лише з часом я усвідомила, як мудро поводилась моя мама. Вдячна, що вона не втручалась в нашу дружбу, не докоряла, за мене проблем не вирішувала. Тому сьогодні я впевнена у собі, вчуся й надалі сама розв’язувати проблемні питання. З мамою у мене дуже довірливі стосунки”

Друга співрозмовниця, 16 років

В мої 16 проблеми у спілкуванні з однолітками виникають рідко. Гадаю, це завдяки відвідуванню таборів з самого дитинства. Там я навчилася знаходити спільну мову з різнохарактерними однолітками. Однак іноді виникають ситуації, коли не знаходжу бажання шукати компроміси у стосунках, не бачу сенсу витрачати час та сили на відносини з кимось конкретним. Напевне, це викликано його поведінкою при першій зустрічі, ставленням до мене та моїх близьких. В таких випадках бачу два варіанти розвитку подій. Перший — просто не розвивати стосунки. Якщо вони все-таки мені важливі, то вибираю другий варіант і пробую налагодити ситуацію. З цією метою інколи прошу пораду у батьків. Вони проаналізують ситуацію зі сторони,  вказують більш правильний спосіб розрулення моїх образ. Батьки не вирішують повністю за мене, а лише направляють, аби я змогла прийняти рішення”

Третій співрозмовник, 12 років.

Причиною проблем у спілкуванні з ровесниками є різні інтереси. Важливо, щоб батьки не намагалися вирішити конфлікти замість мене, а дали змогу навчитися цьому самостійно”

Четвертий співрозмовник, 16 років.

У стосунках є непорозуміння, бо стиль життя, інтереси, оточення, виховання різні. Спокійним та інтелігентним дітям батьки повинні  шукати відповідну школу, агресивних — віддавати на MMA (змішані бойові мистецтва)”

Як бачимо, усі інтерв’юери єдині в тому, що батьки не повинні  втручатися в стосунки з ровесниками; цінують власне право на досвід. Тому дорослим варто давати таку можливість, пропонуючи своє бачення і  поради. Однак часто батьки нав’язують донькам і синам власні сценарії. Мовляв, потрібно дружити з усіма; не завжди висловлювати свої погляди; усі образи прощати. Сценарії вселенського колективізму своє віджили. Сьогодні право кожної молодої людини бути собою (звісно з повагою цього в інших) — аксіома,  шлях до самореалізації через власну самобутність.

І пролягає він через самостійні рішення дітей, в тому числі — помилкові. Це і є досвід. Він  формує у молоді впевненість у собі, власний життєвий сценарій, активну соціалізацію. І навпаки, постійний батьківський контроль, заборони, осуд підштовхують дітей до скритності, обману, депресій. В гірших випадках — до залежностей, як втечі від самих себе. Сприяє негативному розвитку і юнацький максималізм.

У стосунках з дітьми батькам  варто бути старшими партнерами, мудрими і розважливими. Цікавитись їх життям щодня, слухати і чути, довіряти і приймати. Це і означає любити!

Написать комментарий
💬 Последние комментарии
Игбун Хохлов
Вот силой и надо давить этих хохложидов. Придумали "память, примерение". Память есть, поэтому примирения с этими тварями не будет. Русская земля должна быть очищена от укропских нациков.
Голубые каски Голоднюка
А ещё Путин ест! Это возмутительно! Безобразие!
Елена
Если коротко Хохлов,без всяких там вокруг да около,силой побеждают или навязывают, всё, другого нет, только кнут и пряник, третьего не дано,это Хохлов касается всего,а пустопорожние разговоры это просто сотрясание воздуха.
Елена
Роджер же жопу там рвал что экономика России ого-го какая,пятая в мире,и что в прошлой де стране, второй экономике мира между прочим жрать было нечего,не знаю я такого и у меня и родителей и знакомых всегда было и мясо и колбаса , всё было,и никто не крал , чтобы он ,этот Роджер не оговаривал ,а сейчас по ходу в России ничего не изменилось,так всё и держится на оружии и на экспорте углеводородов и страна по размерам скукожилась и людей и союзников сколько потеряла,а олигархов заимела,ха, днище тот Роджер.
гость
Хлопцвм с рустрата желательно бы ещё, кроме методов экстраполяции ещё освоить семантический анализ. Чтобы начинать преамбулу своих статей не с противоречивых логических суждений. Экстраполяция работает вне временных рамок, апроксимация в них, но это не значит, что они (факты) не должны быть строгими в каких-либо рамочных или безрамочных прогнозах. Например - "Существующий экономический уклад приводит политику в состояние перманентного конфликта, где воронка конфликта расширяется, зона возможных соглашений сужается, а технологии согласования не работают." На логическом языке это упрощённо звучит как ∃А⊃В->∀C, B⋂{С|∀С}->∞, {D}->0, {E|∀D}∈{}. Интуитивно семантика говорит, что такое может в целом быть, как в экономическом укладе (А), так и в политике (B), не говоря за конфликты (С), политические соглашения (D) и их полит.технология (E). Но интуиция плохой советчик, когда речь заходит за экстраполяцию - даже упрощённая, не насыщенная условиями, ограничениями и временными рамками формула показывает, что это частный случай сплошных противоречий. А значит вывод не может быть перенесен на все извлечённые из неё объекты - экстраполяция нарушена. Не, оно понятно, что всякая экстраполяция приближённая величина, но не до такой же степени! Желание политологов, публицистов и прочих стратегов всё свести в одну точку, к одному политику, к данному объективно экономическому укладу, или решить все их противоречия одним конфликтом, или придумать какую-то одну "волшебную таблетку от всего" в качестве полит.технологии, и ещё им хочется чтобы это было всегда - как обычно играет с ними дурную шутку. Кто сказал, что существующий эконом.уклад ведёт именно к такому результату? Что, другого нет? - да есть, вон Китай под боком, или Ес якась со своими тараканами. Такими накрученными политиками, что они уже и сами не понимают - "где кончается политика, а где начинается конфликт?". Тоже мабуть интуитивно подозревают, что им будет полный пушной ата-та и ой-вей - "умри ты сегодня, а я завтра". Или вот, почему "основными источниками глобальных угроз станут Украина, Северный поток1/2 и война США с Китаем"? С чего бы это, нет других инспирированных извне проблем? - да ролно. Ясно, что включенный балтийский транзит убирает с карты Европы Украину, в достаточно узком качестве транзитёра-гешефтмахера, отбившие уже сотню раз свои "незалежные инвестиции". А значит Сша это и выгодно и невыгодно (откуда и происходит их двуречивая политика) - экономически и политически. Прежде всего невыгодно в их протитвостоянии проекту КНР - один пояс один путь куча транзитов мимо американских и английских корпораций. А выгодно, так как надо начинать всё заново - так сказать "слова дешевы, а патроны стоят денег". Но опять же - это работает только в парадигме "наш дом газпром". Для всеобщего экономического уклада всякое нефтегазовое СП - это ничтожно малая величина, за которую тем не менее ведут удалённые войны и "перманентные конфликты". В общем ещё раз итого, апроксимация политики 2020 на летний период 2021 на всех если и распространяется, то только в первом - очень ограниченном приближении. Конфликт должен созреть и даже немного перезреть - только тогда он становится перманентным, а чья-то там воронка становится бесконечной. Как говорится, стабильность - это когда позади всегда великое прошлое, впереди прекрасное будущее, а сейчас - беспощадное настоящее.
Игбун Хохлов
Нет идеологии нацизма в госполитике? Зеля нациков не прославляет? Ну и что, что он жид? Бандера тоже жидом был. Это не мешало ему быть хохлолнациком и убивать таких же жидов, как он сам. Да и сам Алоизович из жидов был. Жид козломойский - папа нацистского "правового сектора". Нацисты тягнибок, фарион, дроздив, парашенко - все жиды. P. S. Жиды - это не евреи. В Чехии, Словакии, Польше, Хорватии (например, в Познани, Братиславе, Дубровнике) полно Жидовских кварталов и улиц. Что-то я ничего не слышал о разжигании межнациональной розни. Этот срач хохложиды придумали.
Саня
"Холодное лето" будет жарким...