Екологія Дніпра. Як врятувати найбільшу річку України
Обществоsuspilne.media03 июля 2021

Екологія Дніпра. Як врятувати найбільшу річку України

3 липня в Україні відзначають день Дніпра – ріки, на берегах якої зародилася українська державність, розташовані найбільші міста країни та проживають десятки мільйонів українців. Суспільне з'ясувало, в якому стані перебуває довкілля головної артерії України, чи безпечні дніпровські води та як відвернути екологічну катастрофу національного масштабу.

Дніпро відіграє помітну роль в усіх аспектах українського буття – від культурного і символічного до економічного та транспортного. На берегах Дніпра та його приток проживають майже 60% населення України, та розташовані найбільші економічні центри, такі, як Київ, Дніпро, Запоріжжя. За даними Рахункової палати України, за 2017-2020 рік використання економічного потенціалу Дніпра принесло в бюджет понад 100 мільярдів гривень. Крім того, найбільша ріка України є головним джерелом питної та промислової води. Дніпро дає 80% водних ресурсів для господарства країни, забезпечує водою дві третини території України, у тому числі 50 великих міст та промислових центрів, близько 10 тисяч підприємств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні станції.

Гарним прикладом того, наскільки важливою є дніпровська вода, є доля окупованого Криму. Після припинення постачання дніпровської води, півострів опинився за межею екологічної катастрофи, а всі зусилля окупаційної влади виявилися марними перед простим фактом – “води нема”.

Враховуючи життєво важливе значення Дніпра для десятків мільйонів українців, особливо гострою стає проблема збереження довкілля ріки та її чистоти. І, на жаль, на всіх рівнях – від громадських організацій до державних органів влади – звучать лише попередження про неминучу катастрофу.

Агрохімія та стічні води проти здоров’я Дніпра

За даними моніторингу стану басейну Дніпра, проведеного Державною рахунковою палатою України, стан річкових вод, м’яко кажучи, залишає бажати кращого.

“У поверхневих водах річкового басейну Дніпра виявлено 161 забруднювач, зокрема, гербіцид атразин, метали кадмій і нікель. Останні проведені дослідження виявили значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів та речовин, які використовується у парфумерії, – синтетичного мускусу, важких металів: цинку та міді, а також ртуті”, – зазначається у звіті.

Мінеральні добрива – одне з головних джерел забруднення грунтових вод

Як пояснив Суспільному еколог Володимир Борейко, забрудненість вод Дніпра є нерівномірною, і зростає з півночі на південь.

“У верхній течії, в районі Києва, рівень забрудненості вод є нижчим, через природний рух води та значний приток чистих вод з Десни. Втім, забруднення значно зростає в нижній течії”, – зазначив Борейко.

Іронічно, що попри порівняно кращий стан дніпровської води у Києві, одним з головних забруднювачів річки стічними водами є підприємства "Київводоканал". Зокрема, за даними перевірки Державної екологічної інспекції Столичного округу, були виявлені численні порушення екологічного законодавства на об’єктах “Київводоканалу”. Збитки державі були оцінені у 16,3 мільйона гривень.

Крім того, значну частку забруднення Дніпра становить продукція агрохімічної індустрії.

“Наразі індустрія сільського господарства, зокрема фермери, майже не контролюється державою. Як наслідок, надмірне використання отрутохімікатів та мінеральних добрив позначається на стані води. Більш того, наразі відсутні навіть ті мінімальні обмеження, які діяли за радянських часів, а прийняття нових дуже часто блокується на найвищому рівні. Як це було із законопроєктом про обмеження використання отрутохімікатів, розробленим Спілкою пасічників України. Його аграрний комітет навіть не прийняв до розгляду”, – пояснив Володимир Борейко.

Цвітіння “Київського моря” та пральні порошки

Іншою серйозною проблемою екології Дніпра є порушена природна екосистема та “цвітіння” води у водосховищах.

“Цвітіння” Дніпра є наслідком процесу розмноження низки видів синьо-зелених водоростей, або ж ціанобактерій. Як наслідок, ми спостерігаємо біологічне забруднення води. У ній з'являються токсичні сполуки та велика кількість органіки, що своєю чергою створює живильне середовище для бактерій, в тому числі й небезпечних патогенних. Крім того, виникає дефіцит кисню у воді, що стає причиною смерті риби та інших водних жителів”, – пояснив еколог Олексій Ангурець.

Попри те, що “цвітіння” мілких водойм у період літньої спеки є природним явищем, у випадку Дніпра явище набуває критичного масштабу саме через людську діяльність. Зокрема, активне використання синтетичних миючих засобів з вмістом фосфатів.

“Для водоростей фосфати є по суті добривами, і їх значний вміст у стічних водах створює живильне середовище для росту. Крім того, у Дніпровських водосховищах зберігається стояча вода з незначною глибиною, що дозволяє їй добре прогріватися та додатково стимулювати ріст водоростей”, – розповів Володимир Борейко.

Як наслідок, заборона використання миючих засобів із вмістом фосфатів, є наразі життєво необхідним для збереження Дніпра. Допоки цього не буде зроблено, фактично кожна пральна машина, за словами Олексія Ангурця, є забруднювачем ріки.

Як вирішувати проблему

Варіанти, як запобігти забрудненості Дніпра вчені, громадські активісти та представники профільних органів влади повторюють з року в рік. Серед них - законодавче регулювання, запровадження комплексних і тривалих програм, посилення відповідальності.

Голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований окреслив наступні кроки, які допоможуть змінити ситуацію на краще:

  • Необхідна комплексна програма санації Дніпра, до якої будуть долучені центральні та місцеві органи влади, громадський сектор і наші міжнародні партнери.
  • Потрібно суттєво підвищувати штрафи за забруднення водойм. Особливо це стосується великих підприємств, які сьогодні є головними забруднювачами.
  • Забезпечити навколо водних об’єктів Дніпра оптимальне поєднання лісових насаджень та лук, припинити там незаконні будівництва.
  • Посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах.
  • На законодавчому рівні змусити власників великих підприємств встановити систему дощової каналізації з очисними спорудами.
  • На законодавчому рівні обмежити використання фосфатів в товарах побутової хімії, які масово потрапляють до Дніпра, а також розпочати модернізацію очисних споруд за передовими світовими технологіями.

Крім того, екологи радять задуматися над ліквідацією системи Дніпровських водосховищ, тим паче, що частка дніпровських гідроелектростанцій в електрогенерації України є незначною.

“За приклад можна взяти США, де ще з 30-х років зносять дамби. Людство вже давно зрозуміло, що дамбування річок завдає екологічної шкоди. Крім того, ліквідація дамб дозволить повній мірі задіяти потенціал річкового транспорту, який є найдешевшим, та звільнити з-під затоплення значні площі цінних сільськогосподарських земель”, – уточнив Володимир Борейко.

Державні органи влади України стабільно розробляють плани “порятунку Дніпра”, але, критичною проблемою залишається їх недовиконання, адже зазвичай коштам, виділеним на дані програми, знаходять “краще” застосування.

За даними Рахункової палати, протягом 2013-2020 років на екологічне оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води коштом усіх джерел фінансування побудували та реконструювали каналізаційні мережі водовідведення протяжністю 16,2% планових обсягів; збудували протиерозійні гідротехнічні споруди та здійснили агротехнічні протиерозійні заходи на площі 0,1% планових обсягів; 14,3% споруд зливової каналізації, забезпечивши плановий рівень її протяжності лише на 0,2%; створені системи чистішого виробництва тільки на 3 зі 162 підприємств – 1,9%.

Чи зможе докорінно змінити ситуацію виконання і так не безмежних державних програм від 2 до 10 відсотків – питання риторичне. На відміну від питання про якість води, яку десятки мільйони українців споживають щодня, та від майбутнього біосфери однієї з найбільших рік Європи та головної ріки України.

Написать комментарий
💬 Последние комментарии
Муссолини
Нацизм - это плохо! Фашизм - хорошо! А вообще дело вкуса. У кого нет таланта быть фашистом, тот становится нацистом.
Фальсификаторам истории
Фальсификация истории - это плохо. Поэтому нужно честно признать, что во время потепления отношений между СССР и нацистской Германией высокопоставленные сами собой товарищи утверждали, что нацизм - это дело вкуса. То есть и не плохо и не хорошо... Нацисты, напротив, считали, что нацизм - это хорошо. И не скрывали этого от мировой общественности.
Гость
И как-то всё горестно...
участник НК
"И вся вина за сбитый ракетой самолет лежит на Украине". ... "Отказ Совместной следственной группы сотрудничать с ДНР по вопросу крушения самолета обусловлен наличием неопровержимых доказательств причастности Украины, а значит и Запада в целом, к катастрофе", уверен политолог.
гость
И как-то так.
Гость
И если поживём...
Гость
И если поживём...