Кіровоградщина: скалічених працівників ДАІ відправлять під суд, аби прикрити халатність керівництва?
Обществоgre4ka.info30 июня 2015

Кіровоградщина: скалічених працівників ДАІ відправлять під суд, аби прикрити халатність керівництва?

Минулого тижня із кіровоградськими ЗМІ зустрілись батьки працівників ДАІ, які постраждали під час несення служби. 13 березня двоє працівників ДАІ Євген Дєдушев та Сергій Ліподат патрулювали в Устинівці. Люди сповістили правоохоронців про білий ВАЗ, водій та пасажири якого ведуть себе не адекватно.

Коли даішники зустріли автомобіль в центрі містечка, він не реагував на світлові сигнали, якими просили перемикнути світло на ближнє, був дивний характер рухів. Згідно інструкції хлопці ввімкнули відеореєстратор і спробували зупинити авто. «Коли вісімка під’їхала, авто зімітувало зупинку після чого рвонуло з місця і ледь не збило інспектора. З цього моменту все зафіксовано на відео», - розповідає батько Євгена Дєдушева. Машина ДАІ переслідувала авто аж до приватного домоволодіння, куди заїхало авто. Коли згодом правоохоронці почули жіночий крик (як згодом з’ясувалось, кричала пасажирка авто, що злякалась), то вийшли зі своєї машині рушили до авто, яке зупинилось. В цей момент з автомобіля вискочили четверо чоловіків і почали бити хлопців. Коли ДАІшники намагались відступити до службового авто, їх та автомобіль почали бити граблями. Це зафіксував і відеореєстратор на службовому автомобілі. Як результат у Євгена Дєдушева перебито три ребра, а Сергій Ліподат також отримав поранення. Тоді пораненим вдалось покинути місце пригоди. Ані захиститись, ані злякати нападників попереджувальним пострілом в повітря потерпілі не могли – були без зброї і з одним на двох гумовим кийком, який залишився в авто. За словами батька потерпілого, хлопцям ще за кілька тижнів перед побиттям доводилось виходити на чергування без зброї, бо внаслідок реорганізації, яка відбулась 25 лютого, коли Устинівське ДАІ було приєднано до Долинського ДАІ, через бюрократичну тяганину не було можливості видавати зброю. «Хлопці вже не могли дістатись до райвідділу. Вони приїхали до нас додому. Викликав швидку, сповістив у міліцію, а сам приїхав до Устинівського райвідділу. Я спитав в чергового Винника, чому не виїхали, бо ж можна затримати по гарячих слідах. «Ідіть і не мішайте працювати», - сказав мені майор і закрив віконце. Мені сказали що не можуть виїхати бо нема бензину, що ніч і вони не можуть їхати в те домоволодіння. Коли я сказав що я поїду сам то вони таки поїхали зі мною…десь більш як через годину ми все ж виїхали на місце. Коли ми прибули на місце побиття, слідча група не мала ні фотоапарата, ні навіть зошиту. О 4 ранку я повернувся, щоб сфотографувати речові докази», - каже Петро Дєдушев. У той час, як потерпілі перебували у лікарні, їх примусили написати заяву, що вони затримували авто в неробочий час і "калинили" – намагались наживитись на порушниках. Хлопців звільнили із займаної посади і перевели на посаду дільничних у Маловисківському районі. Також, один з нападників написав на хлопців заяву і наразі їм загрожує кримінальна відповідальність за ст.365 ч.2( Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями). Батько переконаний, керівникам було простіше пришити «справу» двом рядовим хлопцям, ніж понести покарання за те, що в порушення інструкції послали працівників на патрулювання без зброї. Адже за 9 років на роботу його сина не було нарікань. До того ж, непокараними залишаються і нападники-рецидивісти. Петро Дєдушев оббиває пороги всіх інстанцій і намагається добитись справедливого слідства, а вдома стикається з погрозами. За його словами його недобудований будинок в Устинівці потрощили невідомі. «Чому службове розслідування базувалось на тотальній фальсифікації? Наприклад, є протокол який того дня був складений хлопцями, останній в 6.55, а у розслідування написано що зброю вони отримали в 7.00. Це технічно неможливо. І там не їх підписи, але графологічну експертизу ніхто не хоче проводити», - переконує батько. «Страшно лягати спати, коли ти розумієш, що, раптом що, міліція не приїде. Боюся за дружину і сина… Але якщо щось трапиться, то принаймні люди будуть знати правду. І що б не трапилось ми будемо йти до кінця», - переконує Дєдушев і минулого тижня вийшов на одиночний протест під УМВС області. Тоді з ним зустрівся очільник УМВС області, але про що йшла мова, можемо судити лише зі слів батька потерпілого – керівник не захотів, аби на зустрічі були присутні журналісти. Зараз потерпілі звернулись до суду, написали заяву на ім’я Міністра МВС, а вже завтра очікують на журналістське розслідування у програмі "Люстратор 7.62" каналу 2+2. Людмила Шепітько. На фото потрощені мигалки авто.

Написать комментарий
💬 Последние комментарии
гость
формальная логика не работает с историческими периодами, в отличии от диалектической, как раз таки максимально подходящая к историческому процессу. Формальная логика - логика без смыслов и каких либо определяемых понятий, основанная только на форме какой-либо сентенции (высказывания). Именно поэтому она и называется - "формальная". В общем, глупость автор написал, что "формальная логика" якобы может о чём-то рассказать про историчность чего-то там где-то тут. Типа на Украине. Ну да ладно, не первый раз автор расписывается в своих логических пробелах и исторических украинских непонятках. Сидел как-то Олесь Бузина на лавочке в Москве в далёком замайданном году и давал интервью очередному то ли журналисту, то ли любителю жаренной пропаганды, а может просто не равнодушный к непонятой тогда многим москвичами Украине человек-микрофон, не важно. Проходное интервью, Олесь тогда часто и многим чего рассказывал. Задавались разные вопросы, получались обычные, как для стиля околоисторического рассказа Бузины - ответы. И вот прозвучал предсказуемый вопрос - "когда на Украине будет голод из-за разрыва отношений с Россией и в целом из-за нелогичной политики укра.правительства?". Олесь подумал, как-то по лихому улыбнулся, и ответил - "а голода не будет". Журналист мягко скажем - опешил от такого неожиданного поворота сюжета. А Бузина потом объяснился - "это же Украина, бывшая житница СССР, надо просто знать историю, когда-как и кто на Украине делал голод, чтобы он случился по настоящему". И всё, на этом беседующие считай тему завязали, пошли другие вопросы, но уже было видно, что не вписывается Бузина в общую канву интервью. ... Как-то у Жванецкого в его бытность дежурным по стране спросили (не дословно) "вы можете представить украинский кризис больше чем есть сейчас, чтобы Украина прекратила своё существование?" - на что сатирик также как-то хитро улыбнулся одними глазами и сказал - "не скажу, что я хорошо знаю людей, но многие здесь не знают украинцев, их юмор, трудолюбие, душевный характер и многое другое хорошего что никуда не делось - не надо взаимного озлобления и всё будет хорошо." (опять же не дословно). ... Как то в 1950ых гг. Даниил Скоропадский (последний из украинской гетьманской династии, после смерти отца П.Скоропадского под английскими бомбами в Германии, и сложения матерью А.Скоропадской с себя регентских полномочий), и будучи сам активным полит.деятелем украинской миграции в Англии (из т.н. фракции "гетьманцев") - решил было, что пора бы всем 4-ём партиям укр.диаспорян (прим. унровцев, мельниковцев, гетьманцев и бандеровцев) объединиться на принципах "западной демократии", и покончить с политическим разногласиями ради "великого будущего Украины". Для чего он съездил в послевоеную Германию на могилу отца и призвал объединительный съезд "украинцев" создать такое украиснкое правительство в миграции, чтобы все "украинцы", невзирая на полит.трения и вражду - могли бы получить в этой "диаспорянской Украине" свой учтённый "депутатами" голос. По крайней мере в теории "гетьманцев". Понятно, что ничего из этого не вышло из-за двух тогда непримиримых антагонистов Мельника и Бандеры, каждый из которых перетягивал на себя роль лидера и фюрера всех западных "украинцев". А гетьманцы Скоропадского, хоть и имели договорняк с унровцами (в лице президента УНР в изгнании Ливицкого) - но на съезд "всеяУкраины" так и не попали. Не суть, Скоропадский потом погиб в Лондоне при странных обстоятельствах (через неделю после объявления своей женитьбы), Бандеру как ивестно хрущёвчики замочили, Мельник в Люксембурге зачах без справжнего борща и горилки с цыбулею - в общем от той "изгнанной Украины" остались только унровцы. Которые затем таки умудрились дожить до 90ых годов и передать своему давнему "другу незалежной Украины" (читай "агенту") Л.Кравчуку - президентские "УНР"овские регалии и полномочия. Таким образом первая итерация "украинской государственности" - президентский круг УНР замкнулся. ... В общем, к чему это длинное и противоречивое предисловие в 3ёх актах? - Украина (не как страна-краина, а как политический образ т.н. "украинства") не то, чем оно кажется рус.яз.журналистам-публицистам и росс. идеалистам-формалистам, или нацикам-историкам из рвио как вариант. "Единство Украины" невозможно без внутренней "борьбы Украины" сама с собой, в чём и проявляется на практике тот самый - нелюбимый Ищенко закон диалектики. Синтез единства и борьбы в исторической и общественной материи - и никак иначе. Это и называется в общем случае "украинством", в четырёх формах, как минимум. Какая-то форма уходит, какая-то новая приходит, - такая вот она диалектика. А как-же плановый "развал Украины"? - спросит пересичный великороссиянин. Ой, таки вас умоляю, кто только не предрекал его. Тот же Павло Скоропадский в 1918ом г. этим постоянно занимался, цитата: "... Вернувшись к себе в корпус, я положительно приуныл: отношения между офицерами еще больше обострились. Прапорщики начали высказывать свое политическое кредо, многие из них оказались противниками войны, на заседаниях комитетов, куда многие из этих крикунов попали, была обычная тема о корпусе, который должен защищать лишь Украину, центром которой является Киев, что если сейчас корпус не будет отведен к Киеву, его займут великорусские войска, возвращающиеся с фронта, и тогда - конец Украине. ... ". конец цитаты. Не Украины. Оказалось, что радянська Украина прекрасно продолжила и без очередного гетьмана, мечтающего о буржуазном "объединении всех украинских наций" всех диалектов и диаспорян в одну федеративную шайку-лейку.
Кот
Да есть ещё за чем тянуться... Чего мелочиться,даёшь 3000 лет и баста!!!
-----
Что не нравиться мразь ТУПАЯ? «Елена …ответы тебе в Википедии все есть,там и ищи.»
Весёлый Роджер
Ты добавь туда 30 000 хорошо обученных и вооруженных пиндосных наёмников, включая запизденских кровавых убийц! Ты що тварь продажная опять про них забыл? А Сашко, а Сеня и др. убийцы?
Весёлый Роджер
Ты мразь ТУПАЯ по порядку отвечай! А не вопросом на вопрос ТАКИ ДА? Отвечай тварь продажная! Тем более, я уже тебе отвечал про Грозный в связке с бомбёжкой пляжа в Зугрэсе кассетными бомбами! Ты опять забыл чи сделал вид шо забыл? У сраку ты эбаный дэбил!
Елена
Грозный помнишь? использование артиллерии, РСЗО и авиации,танков и миномётов,не помнишь?это разве не Армия была?я думаю ВС РФ то были,а разве нет?а Грозный и другие Бамуты не российские города?
Елена
Как там с интервентами?