Люблять будь-яких. Чому важливо навчати дітей програвати
Обществоlife.nv.ua04 февраля 2021

Люблять будь-яких. Чому важливо навчати дітей програвати

Любіть своїх дітей гамірними і тихими, розумними і дурними, чистими і брудними, коли вони перемогли і коли програли

«Ти просто не вмієш програвати», — казали вони мені. Хто «вони»? Байдуже. Їх було багато. Різних. Великих і сильних шестиліток, які мені, маленькій чотирилітці, крутили скакалку все швидше і швидше. Я стрибала, поки не впаду. А коли падала — ревіла. Але знову і знову лізла до шестиліток, стрибала, падала, крутила скакалку сама — швидше і швидше. Я навчилася краще за всіх стрибати на скакалці і не плакати, коли боляче. Але я не навчилася програвати.

Мене ніхто цього не вчив.

Мене вчили перемагати. Передусім себе. Вчили долати свою слабкість, втому, вгамовувати бажання, підпорядковувати особисті потреби цілям перемоги. Мені говорили, що життя — це війна. І люблять тільки переможців. Мені говорили, що я повинна бути першою. Найкращою. І якщо нікого немає поруч, то кращою за саму себе щодня. Мені давали зрозуміти, що якщо я не перша і не найкраща — мене просто не існує. Перемога — це дозвіл на життя. Поразка — це квиток у забуття і смерть.

З енергією і безстрашністю бультер'єра я кидалася на складні завдання й у важкі стосунки. Я рвалася в бійку з хлопцями, які були вдвічі вищими за мене. Я влазила в інтелектуальні суперечки дорослих, які були втричі старшими за мене. Так я вчилася перемагати. А коли раптом отримувала відсіч, то рвала стосунки і йшла в ізоляцію. Світ не повинен був бачити мене переможеною. Я вміла розраховувати тільки на себе, не нити, не просити, не вірити. Але програвати не вміла.

Мене не вчили відмовлятися від боротьби, коли ціною перемоги могло бути здоров’я або щастя. Мені не можна програти битву через травму або хворобу. Напевно, з відрубаною головою я б ще 15 хвилин доводила свою дієздатність.

Мені не розповідали, що життя не закінчується, якщо ти не домоглася, оступилася, помилилася, покохала не того, звільнилася не звідти, занадто багато втратила, занадто мало знайшла.

Мене не обіймали за плечі, коли «друге місце у вправах з м’ячем». У кращому разі запитували, чому не перше. У гіршому — мовчали. Або перша, або ніхто, пам’ятаєте? І я вважала це нормальним.

Тому, коли доросле життя показало, що неможливо в усьому бути першою, я погодилася бути ніким.

Я була тією, «хто таку заміж візьме». Я була тією, хто «не жила добре, не треба й починати», я була одвічним любителем у мистецтві і десять років після одержання диплома говорила про себе як про фахівця-початківця. Нарцисична депресія — доля назавжди переможених. Але тих, хто не вміє програвати.

Одного разу у мене зламалася рука. А до цього сім'я. А ще до цього життя мало не пішло під укіс. І якби у мене не було дітей, я б вважала за краще померти, аби не просити про допомогу. Але діти у мене на той момент були. Тому довелося розціпити зуби і зізнатися іншим людям, що мені дуже боляче і я дуже потребую допомоги.

Можливо, вам знайоме відчуття, що люди занадто добрі до вас? Вас всього-на-всього на пішохідному переході пропустили, а вам уже очі щипає і на них сльози? Можливо, вас теж не вчили програвати. Можливо, вам у дитинстві теж забули сказати, що сильними захоплюються, переможців славлять, а люблять… Люблять будь-яких.

Тому вчіть своїх дітей програвати. Любіть їх гамірними і тихими, розумними і недолугими, чистими і брудними, такими, коли вони плачуть і сміються, коли перемогли і програли. І тоді вони завжди будуть переможцями — тими, кого бодай коли-небудь любили будь-якими.

Написать комментарий
💬 Последние комментарии
Весёлый Роджер
«Елена - 23 апреля 2019 - Зелинский умный, а Коломойский гениальный, а Пётр Алексеевич целеустремленный, а Игбун Хохлов это знает и завидует.»
Весёлый Роджер
Щирая нравственность цэ коди запизденские врачи посылают больных з Востока Пиндоколонии на .уй та спивают гуртом щенывмырло! Ось цэ файно було! Рагульему роду - нима переводу!
Т9
Что ещё закроют ?
Весёлый Роджер
Кто о чём, а старый пыдор трансвестит всё о чёрной пиндосной *опе грустит!
е
Елена, так где твой высокоученый комментарий о жителях Львова? Ты ж писала про какую-то культурную столицу, и? Это так культура развивается во Львове? Это все твои трудяжки западянские... Ответ будет, трепло??
Visitor
Опыт развала у него велик. Начал с СССР, теперь на очереди, не дай Бог, Украина?
Микула Селянинович
Крестьянская нравственность тоже разной бывает. А когда много говорят о нравственности и ничего не делают нравственного даже посреди тотального пиздеца, то это кажется трошки запиздным.