Обществоzik.ua17 июл.

Обережність чи все-таки фобія: а скільки страхів у вас?

Як часто ви повертались додому, оскільки не пам’ятали чи зачинили двері, вимкнули праску чи світло? Як сильно хочете чимшвидше, вийшовши з громадського транспорту, пригнати додому і добре помити руки з милом, при цьому ні до чого не торкаючись зі своїх речей по дорозі – бо буде все в бактеріях. І хоча, це нормально, адже ми намагаємось захистити себе, проте все ж у деяких людей такі речі переростають у фобію.

Умовно можна поділити фобії на кілька груп: соціальні, просторові та специфічні.

Страх людей

Соціальна фобія визначається як сильний страх стати приниженим в соціальних ситуаціях. Звичайно, ніхто не хоче потрапляти в таке, але інколи, деяким людям вона заважає розмовляти з іншими, висловлювати свої думки чи просто питати поради. У найкращих випадках, соціофоби заблукають у чужому місті чи проїдуть свої зупинки через страх запитати в інших про місцевість. Але, часто такі люди втрачають чудові можливості на роботі: навіть якщо вони розуміють, що їхні ідеї хороші, боячись представити загалу, зникають цінні проекти, відмінні рішення та й, врешті-решт, хтось пізніше висуне те ж саме і кар’єрними сходинками піде, зрозуміло, не соціофоб.

Соціальні фобії мають один зміст, проте бувають надзвичайно різними у своїх виявах: страх перед думкою оточуючих (аллодоксофобія), страх людей або компанії людей (антропофобія), страх дотику оточуючих людей (гаптофобія), страх виявитися об’єктом гумору, насмішок (гелотофобія), страх взяти на себе відповідальність (гіпенгіофобія), страх публічного виступу (глоссофобія), страх почервоніти на людях (ерітрофобія), страх пильного розглядання іншими (скопофобія).

Страх простору

Друга група – фобії перед простором. Її пояснюють як страх відкритого простору, страх виявитися в пастці у якомусь місці або ситуації; страх опинитися в ситуації, з якої негайна втеча є неможливою, або у якій допомога буде недоступною. Найчастіше, страждають такими її видами як страхом закритих приміщень (клаустрофобія), страхом висоти (акрофобія), страхом глибини (батофобія), страхом простору, відкритих місць, площ (агорафобія).

Специфічні страхи

Напевно, найбільший та найдивніший різновид фобій – це фобії специфічні. Вони пов’язані з будь-якими речами та ситуаціями, боятись яких нам інколи і в голову прийти не може.

Якщо такі фобії, як страх заразних комах (вермифобія), страх собак (кінофобія), страх змій (офідіофобія), страх залізничних колій (сидеродромофобія), страх хімії (хемофобія), страх перетинати вулицю (агірофобія), страх гострих предметів (айхмофобія), страх бджіл (апіфобія), страх польотів (акрофобія), панічний страх бактерій (вермінофобія), страх захворіти (нозофобія), страх темряви (ніктофобія) чи страх бути похованим заживо (тафофобія) ще можна пов’язати з інстинктом самозбереження і якось зрозуміти, то є й такі, що в голові не вкладаються.

Наприклад, зовсім «невинні» фобії, як от страх перед скупченням отворів (трипофобія), страх квітів (аутофобія), страх знання (гнозіофобія), страх зустрічі з вагітними (гравідофобія), страх працювати, здійснювати які-небудь дії (ергофобія), страх клоунів (коулрофобія), страх мурашок (мірмекофобія), страх дітей (педофобія), страх перед довгими словами (гіпомонстрескуїпедалофобія), страх отримувати або робити подарунки (дорофобія), страх розваг (кхерофобія), страх лисих людей (пеладофобія), страх симетрії (симметріофобія) і, навіть, страх числа 4 (тетрафобія).

Проте, є і багато випадків фобій, які можуть виникати через психологічні травми, наприклад страх протилежної статі (гетерофобія), страх перед тваринами (у загальному зоофобія), страх закохатися (філофобія), страх вкрасти, або бути обкраденим (клептофобія), страх сексуальних домагань (аграфобія).

Чого ж бояться?

Фобії мають різні форми і цілком нормально, коли вони легкі. Інстинкт самозбереження піклується про нас і тому природно боятись якихось речей. Проте, часто фобії пов’язані із психологічними травмами – з ними потрібно негайно боротись, адже це істотно заважатиме життю, особливо, якщо вони пов’язані із соціальними страхами.

Часто люди, які мають конкретну фобію, не можуть самі пояснити, чого вони бояться. Наприклад, у випадку зі страхом перед комахами, вони зазначають, що не стільки бояться «букашок», як невідомого, що по ньому повзе, або ж що вони можуть пробратись у якісь отвори організму.

Наприклад, люди, які бояться манекенів, стверджують, що страх приходить через їх схожість з людьми. Тобто, гуляючи магазинами, вони бачать людину, яка заціпеніло стоїть, а це виявляється манекен. Або ж, навпаки, думаючи, що це манекен – людина починає рухатись, що викликає переляк.

Теж саме із зміями. Здебільшого, люди, які їх бояться, спираються на те, що змії швидкі і високо підстрибують, нападаючи, тому ніколи не можна очікувати, як поведуть себе за секунду. Інші говорять про те, що їм просто не подобаються тварини без ніг. У кожного свої пояснення. А ще цікавіше, що часто їх бояться люди, які ніколи не бачили змій вживу і, сумнівно, що у великому мегаполісі зможуть зустріти.

Щодо фобії ляльок та клоунів, то дехто пояснює, що це страх навіяний фільмами жахів, де активно використовують ці образи. Через безліч таких стрічок, формується негативний характер персонажа і, на підсвідомому рівні, він викликає не найприємніші асоціації.

Ще можна зауважити, що страх розвивається у нас з віком. Ще малі і безтурботні можемо підкорювати будь-які місцеві висоти, цікава уся навколишня фауна і взагалі страху забруднитись немає, зокрема, назбирати бактерії. Проте з віком наші побоювання неймовірно загострюються і з маленького екстремала може вирости дуже обережна та обачна людина.

Як боротись?

Загалом, є різні способи боротьби з фобіями, проте найдієвішим, яким користуються багато психологів, є, так би мовити, «вибивання клину клином». Тобто, повільне втягнення людину в ситуації, яких вона боїться. Це нелегкий і тривалий метод лікування, який залежить від сили волі особистості. Проте саме він обіцяє позитивні результати.

Усі можуть знайти по кілька вищезазначених фобій у себе, проте якщо вони не заважають нам жити, той боротися з ними не варто. І якщо вам буде спокійніше, то чому б не посмикати дверну ручку разів п’ять, щоб впевнитись, що двері зачинені.

💬 Последние комментарии
Елена
Трататата,я всё это прекрасно и без сопливых знаю, будешь мне как рухнула промышленность в, первую очередь завязанная на Россию и СНГ ,а замены ей нет, ничего, прорвёмся, заграница нам поможет,Запад с нами,как говорил Остап Бендер.,а Роджер по любому нехороший человек.
Елена
Пшёл накуй.только так.
12
Ещё пидар не сдох.
Антиелена
А что стало богаче с Западом? Товарооборот вырос с Западом...? Производство в Украдине выросло, деловая активность...? Вот такое укроговно как ты и выросло. Да!
кипчак
Сказка ложь, да в ней намек, всем "героям" урок. В Украине,как ни в одной стране , легким движением руки герои преврщются в предателей, а предатели в "героев". Уже и зпутаться можно, некоторые "герои" так быстро кувыркаются, что не поймешь кто они на самом деле: сегодня говорят одно, завтра противоположное. Тут 19.01. в передче "Железная Логика" С.Михеев рссуждл о том, что революции поднимают со дна весь мусор на поверхность, в том числе городских сумсшедших со справками и без (многие сумасшедшие до поры до времени выглядят вполне респектабельно и даже складно говорят), прочих социопатов, бандитов и т.п. Тут вам и пример с Казахстаном, а у нас так они явно во главе майдана и на сцене стояли и управляли биомассой.
Антиелена
Фееричная ТП! Тебе что, доставляет удовольствие сам факт высера в сети? Ушлепок желто-синий!
кипчак
Ни о чем не стоит говорить "никогда". Мы думали, что никогда не развалиться СССР, коммунисты будут в загоне, а русских станут обзывать людьми второго сорта (кстати, многие обязаны своим существованием русским царям или советской власти. На эту тему интересную справку на этой неделе дал С.Михеев у Соловьева и гости продолжили список возникших из небытия государств). В конце концов, если в очередной раз Русь обединится(могу великодушно сказать, что Киев станет объединителем), то украинцы смогут считать, что Крым вернулся.