Обществоnashamama.comJul 5

Помилки батьків, які не дають дітям стати лідерами

Експерт із лідерства, автор психологічних бестселерів Тім Елмор під час своїх досліджень визначив типові помилки батьків, які завчасно програмують у дітях невпевненість, а також обмежують їхні шанси стати щасливими. Елмор розповідає про ці помилки та про те, що варто робити, щоб більше їх не допускати.

nk_hauz/-mdpbcsr6hzf9hqpxpfp.jpg

Батьки часто руйнують майбутнє своїх дітей, навіть не зауважуючи цього. Експерт із лідерства, автор психологічних бестселерів Тім Елмор знає, як припинити це робити.

Отож почнемо із того, в чому полягають помилки батьків.

1. Батьки не дозволяють дітям ризикувати Ми живемо у світі, де на кожному кроці є попередження про небезпеку. Нам здається, що безпека — головне; ми боїмося втратити своїх дітей і робимо все заради їхнього захисту. Звісно, це наше завдання. Однак у такий спосіб ми ізолюємо їх від здорового ризику, і це має зовсім протилежний ефект.

Європейські психологи з'ясували, що якщо дитина не грається на вулиці, і батьки не дозволяють їй навіть колінце подряпати, то в дорослому віці вона страждатиме від фобій. Дітям потрібно впасти не раз, щоб зрозуміти, що це нормально. Підлітку потрібно розійтися з дівчиною (хлопцем), щоб відчути емоційну зрілість, якої вимагатимуть тривалі стосунки. Якщо батьки усувають ризик із життя своїх дітей, то, імовірніше, у майбутніх лідерах бачитимемо зарозумілість і низьку самооцінку.

2. Батьки надто часто приходять на допомогу Сучасна молодь не володіє навичками, які були притаманні дітям і підліткам 30 років тому. А все тому, що дорослі втручаються й одразу перебирають на себе їхні проблеми. Коли ми надто швидко приходимо на допомогу, оточуємо дітей надмірною увагою, то позбавляємо їх необхідності самостійно долати труднощі й вирішувати проблеми. Цей підхід ігнорує суть лідерства: підготувати молодь до того, щоб вона справлялась з труднощами без допомоги. Рано чи пізно діти звикають, що хтось їх завжди виручить і владнає наслідки неправильних вчинків. Однак реальний світ функціонує зовсім по-іншому, тому така поведінка не дає нашим дітям стати компетентними дорослими.

3. Батьки надто легко захоплюються дітьми Рух за зміцнення самооцінки почався ще з покоління бебі-бумерів, а у 1980-ті він пустив коріння й у школах. Відвідайте шкільний матч, і побачите, що майже кожен вважається переможцем. Усі учасники повинні отримати приз. Таке ставлення, звісно, дає дітям відчути себе особливими, однак дослідження свідчать, що цей метод має свої побічні ефекти. Зрештою, малеча звикає, що батьки — єдині, хто вважають їх геніями, навіть коли інші мовчать. Вони починають сумніватися в об’єктивності батьків; спочатку все це виглядає приємно, однак зв’язок із реальністю розривається.

Коли ми надто легко й охоче кричимо від захвату й ігноруємо неправильну поведінку, діти вчаться шахраювати, перебільшувати й брехати, уникати незручної дійсності. Адже вони, банально, не готові до зустрічі з нею.

4. Почуття провини не дозволяє виховати лідерство Дитина не зобов’язана любити вас кожну хвилину свого життя. Вона може впоратися з розчаруванням, однак не подужає наслідків того, що її розпещують. Кажіть дітям "ні" чи "не зараз" — нехай боряться за те, що по-справжньому цінують і що їм потрібно. Ми, як батьки, схильні давати їм бажане як винагороду, особливо, якщо дітей кілька. Коли в одного щось виходить добре, хвалити й нагороджувати лише його здається не зовсім справедливим. Це не реалістичний підхід, який не дає дитині розуміння, що успіх залежить від наших дій і хороших вчинків.

Не вчіть дітей, що за хорошою оцінкою обов’язково буде похід до магазину. Якщо стосунки засновані на матеріальних нагородах, діти не матимуть ані внутрішньої мотивації, ані любові до вас.

5. Батьки не діляться своїми помилками Нормальні підлітки завжди хочуть розправити крила, спробувати щось самостійно. Ми повинні дозволяти їм, однак це не означає, що ми також повинні допомагати знайти курс у цих бурхливих водах. Розкажіть їм про помилки, яких допускалися в їхньому віці та у схожих ситуаціях. Тільки говоріть про них так, щоб допомогти зробити правильний вибір. (Уникайте "негативних уроків", пов’язаних із курінням, алкоголем, наркотиками тощо).

Окрім того, діти повинні бути готовими до невдач, так само як усвідомлювати наслідки власних рішень. Розкажіть, як почувалися, коли мали схожий досвід, що вами рухало, чого навчилися в результаті. Ми не просто впливаємо на своїх дітей, ми повинні бути найкращими прикладами поведінки для них.

6. Батьки плутають інтелект, обдарованість і впливовість зі зрілістю Інтелект часто використовується як показник зрілості дитини, як результат, батьки гадають, що розумна дитина готова вступити до цього світу. Це не так. Деякі спортсмени й молоді голлівудські зірки, наприклад, демонструють неповторний талант, але все ж потрапляють у публічні скандали. Хоча обдарованість і присутня в одному з аспектів життя дитини, не робіть із цього висновок, що вона проявляється і в усіх інших. Немає якогось чарівного віку, у якому всі стають відповідальними, не існує й перевірених правил, коли саме сину чи доньці потрібно дати певну свободу. Однак є проста порада: спостерігайте за їхніми однолітками. Якщо бачите, що ті самостійно роблять більше аніж ваші діти, можливо, ви відтягуєте час їхньої самостійності.

7. Батьки самі не знають, чого очікують від дітей Наш батьківський обов’язок — показати приклад того життя, якого бажаємо й нашим дітям. Допомагати їм бути сильними, надійними й відповідальними за власні слова та вчинки. Потрібно почати з повної відвертості у висловлюваннях: "брехня заради спасіння", зрештою, видасть і вас.

Спостерігайте за собою: як робите етичний вибір у дріб’язкових ситуаціях, коли навколо є інші люди, адже ваші діти також можуть це помітити. Якщо ви, наприклад, не обманюєте, для них це теж стане неприпустимо. Продемонструйте, як можна безкорисливо й радісно виконувати волонтерську роботу. Змінюйте людей і міста, де буваєте, на краще, і ваші діти самі почнуть так робити.

💬 Последние комментарии
е
разрыв сознания у свидомых.. газ у "агрессора" выпрашивают...
гость
Действительно, кому Путин это говорит? Говорил и будет говорить. И где, на Валдае? - который по умолчанию является дискуссионным клубом. Не в курсе, как считает Ищенко, но дискуссии не место для изложения своей финальной политической позиции. Это всегда вопрос-реакция, а реакции нет, все росс.аналитуны-мыслитуны-идеолухи сидят как мыши по веником. Изредка повторяя соловьёвский вопрос "скажите Владимир Владимирович, а война будет?". Ну и что он должен таким отвечать? Тем более, что ничего нового "дискуссанты" от ВВП не услышат. А главный вопрос "где увеличение финансирования?" - ВВП закономерно обошёл вниманием. Шоу какое-то - "алё, мы ищём понимания на западе, но слушать их не будем". Ну вот как примир, выступил на Валдае один прошаренный ыпонец (Кадзусигэ Кобаяси, исследователь постдокторской программы Центра по изучению конфликтов, развития и укрепления мира при Женевском институте международных отношений и развития) по теме "Будущее транслатерального мирового порядка: переосмысление глобального партнёрства в эпоху неопределённости" - и шо. Это какой-то японско-российско-европейский прорыв что-ли? Тем более, что этот японец прямым текстом опроверг всё, что говорил Путин. У ВВ.Путина как обычно - "единство перед лицом внешних угроз понад усе"; у Кобаяси - "Единство не является ни необходимым, ни желательным условием реформирования мирового порядка в эпоху углубляющейся глобальной неопределённости. Напротив, больше всего нам нужны неформальные партнёрские отношения между не-единомышленниками, выходящие за рамки традиционного бинарного мышления....". Тот, кто понимает о чём идёт речь - прекрасно поняли лейтмотивы "транслатерального будущего" этого японского умника (транслат-полит.асимметрия, продолжение политики мультикультурности и невмешательства в дела других стран по новому корп.тех.укладу /кроме как "во имя демократии" конечно же). Судя по "валдайской статье" Ищенко - автор тоже не понял масштабов конфликта рос.дискуссии с евро-дискуссантами. Почему не понял?. А уже давно замечено, что автор не курит тему хуизНато. Исправим огрехи. Правильно Ищенко начал говорить в своих последних статьях, что он посредственный "военный аналитик" (хотя никто не мешает для начала хотя бы полистать военные доктрины и сопоставить стратегии и "принципы империалистической наёмщины-военщины", они не секретные). Вот Ишенко, исходя из каких-то собственных мрий/мечт и рефлексов о величии балтфлота Рф ничтоже сумяще утверждает, что Нато не сможет разместить в балтике ракетные средства доставки атомного оружия. На что всякий четырёхзвездный мореман флота наты скажет "чой=то? плавали в этой луже и будем плавать, как то, что никогда не тонет". Ищенко забыл?, как 154-метровая длиной и 20-метровая по бокам атомная подлодка Курск затонула на учениях в баренцевом на 100-метровой глубине, считавшейся для такого класса "лужей"? (Мир праху подводникам). Если гипотетически лодку воткнуть носом в грунт, она будет возвышаться поплавком на половину корпуса, но нет - утонула, атомная. В балтике средние глубины 60 метров, в чёрном 1 км - где с точки зрения "стратегов Наты" лучше угрожать Рф? А какую пакость готовит "супостат" против каспийской флотилии, чтобы не повторился сирийский запуск калибров, автор ен подумал? - а ведь время у натовцев было, подготовиться и вообще. Не считайте импортных вояк дурнями - они умеют в военную логику и целесообразность. Ладно, доктрины Нато Ищенко читать не хочет, понимаем, "зачем, если весь мир любит и боится Россию по умолчанию? а если что - сможем повторить!". Но кто мешает автору полистать уставные и академические выкладки альянса - или он думает, что это будет кто-то другой за него делать? - дав ему краткую выдержку и синопсис. /прим. "официальные" угрозы Нато 2021, по списку важности: Россия, терроризм, разные "государственные и негосударственные игроки, которые бросают вызов основанному на правилах миропорядку и стремятся подорвать демократию по всему миру", порождают "нестабильность на границах НАТО и нелегальную миграцию", Китай, подпольные цифровики и прочие ассанжи-сноудены - вредоносная кибернет. деятельность и разрушение архитектуры американского контроля над вооружениями./ Выбирайте любую задачу и там найдётся, чем заниматься и нато, и насё, и нафига. Следующий нюанс, а Ищенко не думал, что в некоторых местах земного шарика "мировая война" уже идёт? - или это из разряда "мимо меня шрапнелька не летает - ну и чудненько, будем бояться мировой войны издалека"? - редкий инфантилизм. Нато - экспансивная система, она не может не расширяться. Как там вышедший в тираж "валдайский фашистик" Дугин описывал 7 законов экспансии "империалистических альянсов" (по Ратцелю "катехизис империалиста-государственника" 1901г)?- цитата " - протяженность государств увеличивается по мере развития их культуры; - пространственный рост государства сопровождается иными проявлениями его развития: в сферах идеологии, производства, коммерческой деятельности, (транспорта, инфофрмации, финансов) мощного "притягательного излучения", прозелитизма; - государство расширяется, поглощая и абсорбируя политические единицы меньшей значимости; - граница это орган, расположенный на периферии государства; - осуществляя свою пространственную экспансию, государство стремится охватить важнейшие для его развития регионы: побережья, бассейны рек, долины и вообще все богатые территории; - изначальный импульс экспансии приходит извне, так как государство провоцируется на расширение государством (или территорией) с явно низшей цивилизацией; - общая тенденция к ассимиляции или абсорбции более слабых наций подталкивает к еще большему увеличению территорий в движении, которое подпитывает само себя". кон.цитаты. Вот что такое экспансивная военная система, если совсем упрошённо, в понятиях самих ист.идеологов основателей "Наты". Которых уже давно нет, но "дело их живёт". Надо же, не знаю как Ищенко, но имху вижу поле непаханное для всякой Наты или его "транслатерального подобия". Потому Наты расширяют бюджеты, а ОДКБ (читай Морф) - их всячески "оптимизирует". И пытаются играть в корп.наёмников, хотя прекрасно осознают, что "на западе" наёмников значительно - на порядки по количеству и по качеству больше. И исторически, "наёмный западный корпус" древнее и проработаннее всей России вместе со всей её тысячелетней историей. И это когда-то обязательно х..якнется, пардон - аукнется.
Бюро переписи
Кочевой народ. Гены.
Сэдий Пэдро
Цэ добрэ. Розпыздэмо
Гость
Как нибудь это случится, Россия даст тебе шлепка по твоей затылке.
Луна -2
Вдали неньку любить всегда приятней, чем у себя дома.- это истина.
Бюро переписи
Ярослав Мудрый - украинец... И Юрий Долгорукий тоже. Но это какой-то неправильный украинец. Потому что у настоящих украинцев руки не длинные, но короткие. Анатомия такая.