Що почитати під час карантину: ТОП-30 книг сучасної світової літератури
Обществоmykyivregion.com.ua30 марта 2020

Що почитати під час карантину: ТОП-30 книг сучасної світової літератури

«Моя  Київщина» пропонує для читання  ТОП-30  найкращих книг  сучасної  світової літератури  та анотації  до них. Сподіваємося, що час, проведений за книгою, не тільки принесе естетичну насолоду, а й допоможе приємніше та швидше подолати цю складну життєву ситуацію

Пол Каланіті «Коли подих стає повітрям» Книжка являє собою мемуари 36-річного лікаря, який діагнозувал у себе рак легенів 4 стадії. На сторінках роману порушені серйозні філософські теми: чи варте життя того, щоб бути прожитим, що надає йому сенсу перед обличчям смерті та ін.

Кетрін Стокетт «Прислуга» Надзвичайно зворушливий, сильний роман про складні людські долі, страшну несправедливість і біль, але, разом із тим, – про щирі надії, любов до ближніх і віру у те, що із паростків відчайдушної боротьби може вирости нове, інше життя.

Гіліян Флінн «Загублена» Нік та Емі Данни саме збираються святкувати п’яту річницю шлюбу, коли Емі зникає. Поліція підозрює Ніка в убивстві дружини. Друзі Емі раптом починають розповідати, що вона боялася чоловіка, що мала від нього секрети. Він присягається, що це неправда. Однак поліція перевіряє його комп’ютер і виявляє дуже дивну історію пошуків. Нік запевняє, що він тут зовсім ні до чого, та чи можна йому вірити? А тут ще ці наполегливі дзвінки на його мобільний телефон... То що ж насправді сталося з чарівною Ніковою дружиною?

Джон Бойн «Хлопчик у смугастій піжамі» Події роману розгортаються на тлі Другої світової війни, але автор жодного разу не каже про це прямо. Читач сам розуміє історичний контекст через окремі деталі. Абсурдність реальності автор вміло підкреслює завдяки наївному «рожевому» світогляду дитини. Багатий хлопчик, який жодного разу не відчував голод, не розуміє, чому фермери у смугастих піжамах такі худі та сумні, а головне – чому їх не випускають.

Ден Браун «Інферно» Після того як на нього було скоєно замах, професор Роберт Ленґдон втратив пам’ять. «Шукайте і знайдете» — ці рядки з безсмертної поеми Данте лунають у його голові. Вони, безумовно, ключ до таємниці… але до якої?

 Деніел Кіз  «Квіти для Елджернона» Чарлі Гордон — розумово відсталий, але у нього є друзі, робота, захоплення і непереборне бажання вчитися. Він погоджується взяти участь у небезпечному науковому експерименті, який може зробити його найрозумнішим... Яку ціну маємо ми платити за свої бажання? Чи варті вони того? Пронизлива історія, яка нікого не залишить байдужим! Мабуть, один з найлюдяніших творів у світової літературі.

Чак Поланік «Бійцівський клуб» Роман, у якому вустами Чака Поланіка заговорило " покоління ікс", що вже втратило всі ілюзії та сподівання. Суспільство схоже на конвеєр, де люди з порожніми очима виконують механічну роботу, щоб продукувати їжу, одяг, меблі, автомобілі...Усі ті речі, без яких неможливе життя сучасної людини, які, власне, і замінили їй сенс життя...Особистість замість геніальних ідей здатна тепер давати лише сировину для виробництва мила...Та, втративши все, можна здобути свободу...Цей Роман не лише розхитує основи. Він підриває їх, як терорист підриває вибухівкою хмарочос. Він буде бити в обличчя фактами, які важко спростувати. А вам залишиться лише, як боксеру- невдасі, пропускати удар за ударом. Без надії на хепі-енд, але з надією, що на місці знищеної цивілізації відродиться щось більш людяне. Що хтось пожаліє китів, яких вбивають заради коштовних парфумів. Що рак і безсонн не будуть вбивати. Що можна буде посміятися над смертю. Побачити її страшну красу. І зрозуміти сенс життя.

 Гузель Яхіна «Зулейха відкриває очі»  У 1930-ті роки червоний терор розкуркулення добряче пройшовся нашою землею. Не оминув він і маленького татарського селища. Працьовита і вродлива жінка Зулейха, яка дотримувалася коранічних приписів і в усьому корилася чоловікові, прислужувала злостивій свекрусі, нині гнана червоним терором на край світу, де змушена починати життя знову і брати на себе відповідальність за власну долю і долю щойнонародженого сина. «Зулейха відкриває очі» — це книга про людську душу, що не скорилася всім зламам, які на неї чатують, і про неймовірну любов, яка розквітає в пекельних муках у забутому Аллахом клаптику тайги десь на Ангарі.

 Ґреґорі Девід Робертс «Шантарам» Головний герой роману через сімейні негаразди втратив життєві орієнтири та перетворився на наркомана й грабіжника. Його засудили за низку злочинів, однак він втік з австралійської в'язниці, де мав би відбути дев'ятнадцятирічний термін. З фальшивими документами на ім'я Ліндсея Форда він тікає в Індію. Перший, з ким знайомиться герой, - гід Прабакер, що став йому справжнім другом. Протягом короткого часу Лін потоваришував з багатьма місцевими жителями та іноземцями, що мешкають в Мумбаї. Ці знайомства принесуть героєві численні пригоди, в яких будуть небезпека, кохання, біль, дружба, зрада, кінобізнес, смерть, поезія, бійки, бродячий цирк, політичні та кримінальні розборки, наркотики, зброя, філософські бесіди, війна і, звісно ж, індійські боги, індійська кухня, індійські танці та співи. На вулицях Бомбею Лін знайомиться з прекрасною і таємничою Карлою, взаємини з якою стали важким випробуванням. Після пограбування і побиття героя чекає життя в індійському селі і праця землероба, лікарська практика в бомбейських нетрях, в'язниця, робота на мафіозний клан, участь в афганській війні. Чи це та свобода, якої так прагнув Лін? Що випадковість, що доля, що власне рішення, а що прояв чужої волі в його житті? Мати гіда Прабакера дає головному герою індійське ім'я Шантарам, що в перекладі означає "мирна людина". Але що таке "мирна людина"?

Дж. Метьюз «Червоний горобець» Домініка Єгорова — найцінніша з агентів російських спецслужб, випускниця школи горобців — особливого відділу контррозвідки. Вона — звабниця, яка використовує своє тіло для збору інформації та подальшого усунення іноземних дипломатів і шпигунів. Її майстерність легендарна. Нова ціль Домініки — молодий офіцер ЦРУ Натаніель Неш, відповідальний за проникнення американських «кротів» до російської розвідки. Проте бездоганний план дає збій: між Домінікою і Нейтом спалахують почуття. І тієї ж миті немов полуда спадає з їхніх очей. Адже обоє здаються горобцями в клітці ницої системи шпигунських схем та інтриг вищого керівництва. Відтепер під загрозою опиняються не лише їхні кар’єри, а й безпека обох держав…

Х. Грун «Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки» Книга-сповідь! Прощальний уклін життю! Всупереч усім смертям! Хендрік Грун став героєм у Нідерландах і нестримно підкорює весь світ: його щоденник перекладено 20 мовами, готується екранізація, а кількість шанувальників стрімко зростає. Він — новий герой. Він — старигань, який почав по-справжньому жити тільки у вісімдесят три, але збагнув сенс життя і зробив із ним усе, що тільки можна було зробити! Його історія надихає, його пригоди вражають, його філософія наснажує.

 Пола Маклейн «Леді Африка. Жінка, яка підкорила небо»  У ранньому віці Берил з батьками переїхала з Британії у Кенію. Разом з африканськими дітьми з тубільних племен змалечку відкривала світ дикої природи. Дорослою дівчиною розпізнала свого внутрішнього хижака, прийняла свою самодостатню і непокірливу вдачу. Ці риси характеру штовхали її у вир складних стосунків, надихали на боротьбу з традиційною мораллю і схиляли до «чоловічих» професій.

 В’єт Тан Нґуєн «Симпатик» Капітан в’єтнамської армії разом зі своїми співвітчизниками перебирається до Америки і починає нове життя. Але для нього воно — подвійне, дволике. Він шпигун. Шпигун змалечку, бо народився від француза і в’єтнамки. Він європеєць, але вчився у Каліфорнії, тому з малих літ був подвійним агентом. Його переслідує власна роздвоєність. Війна капітана — духовна. Аби не зрадити своїх переконань, він змушений піти проти найдорожчих людей… На чиєму він боці насправді? Захопливий шпигунський роман і зворушлива розповідь про любов, дружбу, людські ідеали та підступну зраду.

Януш Вишневський «Самотність у мережі» "Самотність у Мережі" — це історія віртуального кохання, що стала реальністю. Герої роману зустрічаються в інтернет-чатах, обмінюються еротичними фантазіями, розповідають історії зі свого життя. Зустрінуться вони в Парижі, подолавши не одне випробування, але головним випробуванням для кохання стане сама зустріч...

Елізабет Гілберт «Їсти, молитися, кохати» «Їсти, молитися, кохати» - надзвичайно щира розповідь жінки про духовне переродження і позитивні зміни у житті. Автор книги на власному прикладі довела, що навіть після найбільших криз можна не лише відновитися, а й відкрити в собі нові грані, можливості та рівні переживань. Героїня її роману - письменниця Ліз – розчарована у сімейному житті та зневірена в особистому щасті. Жінка втрачає головне: сенс та смак до життя. Аби набратися сил та повернутися до життя, Ліз вирішує подорожувати. На її шляху три країни: Італія, Індонезія та Індія. Там вона вчиться їсти зі смаком, молитися з відкритим серцем та кохати, наче вперше.

Крістін Генна   «Соловей» Франція охоплена вогнем Другої світової. Великі міста й маленькі селища окуповані нацистами, у небі - ворожі літаки, а навкруги - зневіра, смерть і страждання. В'янн Моріак - сільська вчителька, яка, провівши на війну свого чоловіка, змушена щодня докладати неймовірних зусиль, аби врятувати свою родину: виживати без їжі і грошей, ділити дах із ворогом і пережити нелюдські страждання. Її вісімнадцятирічна сестра Ізабель приєднується до партизанського руху спротиву. Разом зі своїми однодумцями вона вірить, що Франція вистоїть і, рано чи пізно, ворог буде переможений. Поки тисячі французів, скорившись ворогові, намагаються пристосуватися до сумних обставин, тендітна дівчина, на яку полює Вермахт і СС, стає невловимим провідником, що рятує десятки військових пілотів, переправляючи їх таємним маршрутом через Піренеї. В'янн та Ізабель дуже різні, і на цій війні - у кожної з них свій шлях і свій подвиг.

Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і Прокляте дитя» «Гаррі Поттер і Прокляте дитя» — 8 частина поттеріани, дія в якій відбувається через 19 років після подій останнього роману. У ній Гаррі Поттер — жонатий, виховує трьох дітей та працює в Міністерстві магії. Однак цього разу в центрі сюжету один із його синів — Альбус Северус.  «Ми хотіли випередити сусідів (російською та польською мовами книжка вийде пізніше, аніж українською, - ред.), і тих, що хороші, і тих, що не дуже. Особливо тих, що не дуже. І нам це вдалося. Віктор Морозов завжди жартує, що від нього залежить швидкість перекладу, а від мене якість. І якось це нас вдалося, вже очі на лоба лізли але до від’їзду на Форум видавців ми здали книгу на фабрику. В Росії книга виходить аж у листопаді. Це перемога для тих, хто читає і любить Гаррі Поттера», – розповів Іван Малкович, директор видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, яке займається перекладами «Поттеріани».

Кондо Марі «Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди» Приблизно за 67 тижнів книга «Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди» займала 1-е місце в рейтингу бестселерів The New York Times, вона перекладена 35 мовами світу. Суть полягає в усвідомленні того, що всі ми живемо у постійному безладі, однак для того, щоб змінити власне життя — достатньо змінити своє мислення. І саме ця книга допоможе вам. Разом з її автором Кондо Марі ви приберете раз і назавжди!

Джордж Орвелл «1984» Чи справді майбутнє людства можна окреслити словом «світле»? Хтось щиро в це вірить, хтось — ні. Але в будь-якому випадку, заплутавшись в реаліях сучасного світу, всі ми шукаємо відповіді на якісь питання — чому все відбувається так? Що нас чекає завтра? І тут в пригоді стане роман-антиутопія Джорджа Орвелла «1984». Незважаючи на те, що твір був написаний майже 60 років тому, актуальності він не втрачає і на сьогодні. Події, описані на його сторінках, з кожним днем все більше нагадують наше життя. Вигадана супердержава постійно воює з двома іншими, і не важливо, які країни об’єднуються для боротьби, нічого не змінюється — хтось виграє, хтось — програє, але війна триває. Майбутнє, в якому є місце лише тоталітаризму, світ, в якому життя людини — це страх, ненависть та доноси. І як би не хотілось зруйнувати систему, діло це марне, бо знищити те, у чого нема ні серця, ні мозку, ні цілі — неможливо. Смерть кожного в цій безперервній бійні — не так фізична, як духовна, бо все, що робить людину людиною — оголошене поза законом.

Стівен Р. Кові «7 звичок надзвичайно ефективних людей» Цікавитесь темою росту особистості? Тоді світовий супербестселер «7 звичок надзвичайно ефективних людей» повинен поповнити вашу домашню бібліотеку. Книга, яка зуміла вплинути на життя не одного десятка людей, в тому числі на Стівена Форбса, Білла Клінтона та Ларрі Кінга, зможе змінити і ваше. Завдяки їй ви краще пізнаєте себе, зумієте розставити пріоритети та сформулювати цілі, а як результати — досягнути того, чого прагнете.

Айн Ренд «Атлант розправив плечі» В 1957 році світ вперше побачив антиутопічний роман Айн Ренд «Атлант розправив плечі». Лише через три дні після появи на ринку він зайняв 6-у сходинку в списку бестселерів The New York Times. Саме цю книжку назвали в 1991 році другою після Біблії, яка спричинила поштовх до змін в житті американських читачів. «Атлант розправив плечі» можна назвати однією із найскладніших книг для сприйняття. Влада намагається побудувати соціалізм, але промисловцям та бізнесменам це не подобається. Однак є людина, яка може допомогти в цій ситуації, і це — нікому не відомий Джон Голт. Він залишається таким навіть тоді, коли з’являється на сторінках книги як дійовий персонаж. Його роль — показати, що, окрім емоцій, у людини є розум, який може допомогти їй знайти правильні рішення.

Джоан Роулінг «Фантастичні звірі і де їх шукати» «Фантастичні звірі і де їх шукати» — підручник, по якому вчився усім відомий чарівник Гаррі Поттер та на сторінках якого він разом із своїми друзями робив кумедні нотатки. Світ, майстерно створений письменницею Джоан Роулінг, наповнений фантастичними тваринами, а ця книга — справжня енциклопедія, в якій можна знайти їх перелік, опис зовнішнього вигляду, чим харчуються та де проживають. Якщо ви не поттеріанець — не біда, ця книга сподобається кожному, хто хоч трішки вірить в магію, чари чи казку, і готовий відкрити для себе новий світ, в якому знайшлось місце незвичному та дивовижному.

Ентоні Дорр «Все те незриме світло» Десять років, присвячених написанню зворушливій історії про сліпу дівчину із Франції Марі-Лор та німецького хлопця із дитячого будинку Вернера, увінчались для автора роману «Все те незриме світло» Ентоні Дорра успіхом. За рейтингом USA Today бестселер зайняв перше місце, а ще — отримав Пуліцерівську премію та став кращою книгою за версією газети The New York Times. Франція, Друга світова війна, під час якої головні герої намагаються вижити та врятувати своїх близьких. Усі випробування, які випадають на долю, змінюють їх, дають надію та забирають її. Однак протягом усієї розповіді Дорр дає зрозуміти читачу, що будь-яка війна рано чи пізно закінчується, і будуть ті, які пережили весь жах заради світлого майбутнього та мирного життя.

Ніна Джордж «Маленька паризька книгарня» Прочитавши роман «Маленька паризька книгарня», який є бестселером New York Times та Spiegel, ви не лише згадаєте про своє перше кохання, а й, можливо, відчуєте десь глибоко в серці нотки любові і смутку за почуттями, які давно в минулому. Головний герой книги — власник книжкової баржі «Літературна аптека» Жан Одинак. Він може вилікувати почуття кожного, хто завітає до нього, адже вміє читати душі, і знає, чого вони потребують. На жаль, Одинак не може зцілити самого себе — багато років тому кохання всього його життя покинуло його, і він ніяк не може відшукати спокій. Двадцять один рік герой зберігає лист від Манон і не наважується його прочитати. 

Джоджо Мойєс «До зустрічі з тобою» Лише кілька тижнів минуло після видання роману «До зустрічі з тобою» як він став справжнім хітом. Понад 5 000 000 читачів із різних куточків нашої планети прочитали цей бестселер. Без любові життя людини було б сірим та й, мабуть, не мало б змісту. Саме це читач вловлює з кожної сторінки книги, головні герої якої кохали наперекір усім проблемам та труднощам. Адже коли жива надія, то можна пережити навіть найскладніші удари долі. Луїза усвідомлює, що не кохає свого хлопця. Але навіть поруч з таким думками навіть уявити не могла, що зустріне чоловіка, який змінить її життя. Вілл — в минулому успішний бізнесмен, підкорювач висот, однак після аварії прикутий до інвалідного візка. Спочатку здасться, що це звичайний любовний роман, однак повірте, закінчення буде абсолютно не таким, як ви собі уявите.

Пола Гоукінз «Дівчина у потягу» Спочатку може здатись, що психологічний трилер «Дівчина у потягу» занадто затягнутий, однак, мабуть, це такий задум британської письменниці Поли Гоукінз. Адже чим більше сторінок ви перегортаєте, тим заплутанішим та більш захопливим стає сюжет. Рейчел Уотсон, яка зловживає алкоголем через розлучення, кожного дня їздить потягом нібито на роботу, але насправді лише для того, щоб створити видимість руху в житті. Проїжджаючи повз один із будинків, вона постійно бачить щасливу подружню пару. Однак, через деякий час дружина, у якої були свої таємниці, зникає, і колишній чоловік Рейчел може знати набагато більш, аніж намагається нав’язати їй. За рік від написання трилера «Дівчина у потягу» 34 країни придбали права на переклад, а уже восени має з’явитись фільм.

Ніна Джордж «Маленька паризька книгарня» Прочитавши роман «Маленька паризька книгарня», який є бестселером New York Times та Spiegel, ви не лише згадаєте про своє перше кохання, а й, можливо, відчуєте десь глибоко в серці нотки любові і смутку за почуттями, які давно в минулому. Головний герой книги — власник книжкової баржі “Літературна аптека” Жан Одинак. Він може вилікувати почуття кожного, хто завітає до нього, адже вміє читати душі, і знає, чого вони потребують. На жаль, Одинак не може зцілити самого себе — багато років тому кохання всього його життя покинуло його, і він ніяк не може відшукати спокій. Двадцять один рік герой зберігає лист від Манон і не наважується його прочитати. 

Янн Мартель «Життя Пі» «Життя Пі» — роман-притча про юнака, який протягом декількох місяців боровся за власне життя посеред відкритого океану в шлюбці із дикими звірами. Ця історія демонструє наскільки сильною може бути віра людини, як досягається ціль в умовах, коли здається, що виходу нема, як людина може витримати все, якщо «вижити»— її ціль. За книгу «Життя Пі» канадський письменник Янн Мартель отримав Букерівську премію. Вона була видана більше, аніж у 50 країнах, та продано понад 10 мільйонів примірників.

Донна Тартт «Щиголь» В 2014 році американська письменниця Донна Тартт отримала Пулітцерівську премію за роман «Щиголь», за творіння, в якому є все, чим наповнене ХХІ століття. Здається, що життя Тео Деккера — це суцільна катастрофа, і зі своїми проблемам герой залишатись сам-на-сам. Єдине, що пов’язує Тео з минулим, єдине, що стане його надією на порятунок, але й водночас прокляттям, це картина «Щиголь», яку він виніс колись із музею.

Селесте Інґ «Несказане» Лідія – центр всесвіту сім’ї Лі. Довкола неї обертаються всі мрії, сподівання, слова і вчинки. Мати наперед визначила її долю – свою блакитнооку дівчинку вона бачить лікаркою, дорослою, упевненою в собі жінкою. Купує їй книжки, допомагає робити домашні завдання, береже, мов коштовний скарб, і навіть не пускає з дому. Батько мовчки потурає дружині. Інші двоє дітей ростуть у тіні виплеканого батьками «сонечка». Та одного дня їхня зірка зникає назавжди.

Написать комментарий
💬 Последние комментарии
ера
помоему ...кипчак ...имел в виду не только Елену...но и тебя 100%.. веселый!..и меня...немножко...и
Весёлый Роджер
Да НЕТ, шановний КИПЧАК, платят им гроши за комменты, но они всё равно стараются, скачут да рвут дупу, тк многие с партЕйным прошлым у КПСС и надо вылезать сраку новой владе – став предателем! А в остальном, ты полностью прав, а по поводу Шмули_Елены – полностью. Маразматичный, почти, 70-летний графоман, с комплексом неполноценности и злобой на всех и вся, за свою никчёмную ОДИНОКУЮ життю!
Весёлый Роджер
П.здит як дышит это мразь Шмуля_Елен! КАЖДЫЙ, для УСИХ поновляю!!! Кожний!!! тут будет обсираться этой мразью, если он тильки вздумает не восхищаться её опусами про картонные и мосты, сожранных ёжиков москалями да 200 000 пидземных бурят, на коняках, танках и санках. А да ещё, выплавку металла на вугле! Он всезнайка, мает пид кроватью балалайку!
Весёлый Роджер
Этот Шмуля мудак пишет такое, будто бы сам сидел в окопах и это у него текла кровь из ушей после барического ранения. НЕТ, это сцука сидела в каптёрке и 3.14здила тушенку со сгущенкой, обворовывал солдат ЮГВ СА как мог. А сейчас он дупу бандеровцам лижет и до Эуропы скакать зовёт, этот предатель - пыдар нищеброд!
гость
Божечки, какое отношение имеет Борис Патон к тому, что тут в статье написано? И почему Патон развивал науку так и не иначе? - воообще науку, а не какой-то её отдельный - "национальный" украинский сегмент. Вообще журналисты-публицисты знают, что означает слово "наука"? Нет, это не деньги, не бюджеты, не количество научных сотрудников и даже не государственная или постсоветская политика в отношении заслуженных и незаслуженных научных кадров. Наука это про другое, о чём сам Патон постоянно говорил. Возникает такое впечатление, что люди читают, но не понимают, что им пишет специалист в области металлургии и технологии металлов, доктор технических наук, профессор, академик, основоположник своей дисциплины в научной теории. Наука - это не про то как доцент по кристаллографии идёт торговать на радиорынок запчастями мобильных телефонов, не вера в доброе или богатое правительство, не бюджеты, не национальная вотчина, и не кто кому кого куда в какой форме послал - это про научное знание, про научную мысль и про то, как это применять на практике. "Наука" начинается с фразы - "не верьте в ху..ню, изучайте-познавайте-применяйте научную дисциплину - и она вам даст в десять раз больше, чем такой-же бестолочи без научных знаний". Вот например, выделили Академии средства на год в десять раз меньше, чем обещали. Что делает в таком случае научный и ненаучный руководитель? Первый раскидывает бюджет по затратам на всех, кто хоть как-то сохраняет в относительном научном порядке свои научные дисциплины, работает-делает-фиксирует результаты - потому как знает, что в науке нет "не важных" элементов. Всё важно, особенно отрицательные результаты, на которых тратится больше сил/средств/времени, чем на научную революцию и какие-то там нобелевские "прорывы". И он знает, кто принесёт большую отдачу обществу, - тем выделяют на исследования столько сколько надо по минимуму, плюс малая доля возмещения самофинансирования. Привлекает сторонних и воообще всех кого можно, чтобы если не "демонстрировать прорывные исследования" для поступления новых бюджетов, но как минимум - поддерживать компетенции в научных центрах и образовательных местах. Остальные, не сильно актуальные для общества вещи, лишённые должного развития - должны законсервироваться, зафиксировать свои научные результаты и в обязательном порядке заложить в каталог доступного архива. Чтобы когда понадобится - всегда можно было их работы вытащить и возобновить, как только пойдёт финансирование больше, чем надо - с новыми людьми, новыми институтами и новыми научными данными и базами. Это грамотный подход. Потому как наука, это не про то, как пилить бабло "по науке" - это накопление знания, теории, опыта, практика и зафиксированный массив положительных и отрицательных экспериментов. Без каких либо личностей в ней, являющиеся просто платным приложением к науке. Есть такая категория "науковцив", которым надо памятники при жизни ставить, потому как плевали на жлобов при власти, а продолжают поддерживать науку и свои научные школы на плаву, перейдя на совмешение в образование, бизнес, предпринимательство или технологи. Продолжающие двигать мировую науку дальше и публиковаться в научных журналах. Вот Патон и был одним из таких - ему по большому счёту было похрену, сколько дадут денег из правительтства - сколько дали, столько и передал дальше в беспрерывный поток знаний и компетенций на местах. Понятно, что надо больше, чтобы отдача и окупаемость была существенная, но власть идиотов тем и отличается от власти меритократов, что не понимают выгоды от научных знаний. Вторая же категория, случайные люди с ненаучным подходом к проблеме финансирования - занимаются наукой ровно наоборот, расстаскивают знания-опыт-практику по хатынках, переключают на себя бюджеты-финансирование-патенты-аренду площадей-сторонние поступления итд. Становятся не научными работниками (при всех их "научных регалиях"), а чистыми - "научными жлобами". Который и сам не гам и другому не дам. Это и есть то, что сейчас вообще происходит в постсоветской науке, и не только на Украине, у науки как у денег - нет национальных границ. Приватизация и деградация научных принципов-подходов-системы и методов, когда под видом "науки" идёт её имитация, а под видом финансирования - кормёжка частных институтов. С закономерным результатом - там, где могли быть денежные результаты, возникает пустое научное место - "сдам в аренду доцента и научного руководителя, звонить Рабиновичу". А научные сотрудники превращаются в решалы от науки - кому дам кому не дам кому продам. В общем, Патон писал не про это, главная и практически всегда неблагодарная задача науки - нести знания в массы. А справочниками Патона люди будут пользоваться ещё как минимум на протяжении пары сотен лет. Везде, по всему миру, с выгодой для себя и для всего общества. Не верьте во всякую антинаучную ху..ню - изучайте науку. И тогда она не просто окупится сторицей, но выживет назло всем бюджетам и планам по уничтожению научных знаний-опыта-практики.
насМНОГО
Даавно было желание написать тут некоторым "писакам", да не знала как, чтоб и не обидеть, и выразить мысли не пишущих,но читающих, нас миллион ,если не больше! и вот наконец-то появился коммент, выражающий мысли оочень многих! Спасибо! Чтоб такое написать, надо иметь не только ум, но и непосредственное отношение к литературотворчеству! Хотя у меня есть мааленькое "но", но к теме оно не относится. БЛАГОДАРИМ ВАС ЗА НАШИ ОЗВУЧАННЫЕ МЫСЛИ!
Вера
лайк...