Що відчувають діти, коли на них кричать батьки: пояснення психологині
Общество24tv.ua29 мая 2020

Що відчувають діти, коли на них кричать батьки: пояснення психологині

Батьки повинні знати, чому не можна кричати на дитину. За словами психологів, крик – це метод нав'язування страху, а не авторитету. Адже дитина з часом починає бояться, що на неї знову кричатимуть, і через це виконує доручення.

Психологиня Наталя Простун поділилася інструкцією з особистого досвіду про те, що відчувають діти, коли на них кричать батьки, пише видання Затишок.

Психологиня розповіла історію, коли до неї прийшла на прийом 5-річна дитина, яка “погано” поводиться в садку, хоча з експерткою вона була весела, балакуча і цікава.

Коли я не слухаюся маму в машині, вона висаджує мене і їде. Якщо я не слухаюсь, мама каже, що здасть мене в інтернат… і я боюся”, – розповідає малеча.

В таких випадках Наталя Простун пояснює дітям, що існує так звана "батьківська маячня", коли батьки в гніві не завжди розуміють, що говорять і при цьому продовжують любити свою дитину. "Діти часто оживають, коли чують, що це всього лише батьківський гнів", – додає вона.

Психологиня вважає, що дорослі часом можуть не розуміти, як малеча "зчитує" інформацію, як інтерпретує її і які висновки робить. Тому дитина, коли чує загрозу "будеш вести себе так, віддам в інтернат", думає, що вона не потрібна мамі, батьки не люблять її і хочуть позбутися.

Які почуття переживає в цей момент дитина? За словами психологині, дитина переживає страх, свою нікчемність, непотрібність, неважливість, нелюбов.

Малеча або згодна робити все, щоб догодити найріднішій людині у світі, або навпаки, переживаючи біль, та гнів, буде мститися, як вміє. До того ж, в неї може сформуватися глибинне переконання, що вона погана і не заслуговує доброго ставлення до себе, – каже Наталя Простун.

Але тоді, щоб хоч якось реабілітувати себе, дитина все життя буде доводити батькам, що вона хороша, намагаючись своїми успіхами і досягненнями "купити" любов, щоб захистити себе від страху бути покинутою.

В її голові як відлуння можуть часто звучати слова мами "ти мені набрид/ла", "ти мені все життя зіпсував/ла", "відчепись від мене", "здам в інтернат" тощо. Психологиня додає, що з таких слів дитина робить висновок, що якщо вона не потрібна мамі, то значить не потрібна нікому. Через це вона можу почуватися самотньою все життя.

"Складно спостерігати, коли нехтують дитиною. Часто негативна поведінка малечі – це плач за любов’ю, туга за увагою і гіркота від зневаги", – додає експертка.

Написать комментарий