Україна бере під охорону поліські праліси
Обществоtexty.org.ua20 мая 2021

Україна бере під охорону поліські праліси

Наразі у Волинській області, згодом – у Житомирській та Рівненській. Праліси – це ті ліси, де ніколи не відбувалися вирубки чи інше втручання людини.

Історія успіху. Два роки лобіювання, чотири роки судів. Але закон є, і він працює. Праліси беруться під охорону. На фото Сергія Канциренка – поліські краєвиди (не конкретно ці пам'ятки).

Про це пише Олег Листопад, оглядач Урядового кур'єра.

Волиняни рятують праліси Полісся.

Рівне і Житомир – у процесі.

Волинська обласна рада створила три особливі пам’ятки природи. Йдеться про ліси, де ніколи не проводилися рубки або інші втручання людини.

«Це сосняки з домішкою берези та вільхи, які ростуть на болотах. Здається, що дерева утопають у зеленому килимі – так виглядають зарості моху сфагнуму. Виживати деревам у таких умовах важко, тому сосни віком 150170 років мають діаметр стовбура до 20 сантиметрів, їх можна обхопити пальцями рук однієї людини. Тоді як сосни такого ж віку, що ростуть у комфортних умовах доводиться обнімати двом-трьом людям на всю довжину рук. Навіть досвідчені місцеві лісівники не могли відразу визначити правильно вік цих дерев, коли ми разом проводили обстеження ділянок. У робочих розмовах їх називають пралісами, але точне наукове визначення – «природні ліси з ознаками пралісів», – розповідає експерт проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» Василь Мочан.

Одна зі створених за поданням цього проєкту пам’ятка природи «Охничівські природні ліси» міститься в Маневицькому районі Волинської області, в околицях села Карасин. Її площа відносно невелика – трохи менш як 30 гектарів. Пам’ятки «Загорілівські природні ліси» (47,7 га) та «Кременицькі природні ліси» (13,6 га) теж розташовані неподалік.

«Збереження цих унікальних ділянок порадує як романтиків, так і прагматиків. Перших – бо саме у таких лісах мешкали герої «Лісової пісні» Лесі Українки. Других – бо це унікальні природні лабораторії, свого роду еталони, які дозволяють порівнювати хід природних процесів у експлуатаційних лісах і у таких, що збереглися недоторканими», – каже координаторка проєкту «Полісся – дика природа без кордонів», кандидатка біологічних наук Ольга Яремченко.

Так само як наявність тут боліт вберегла ці гектари від розорення людиною, так тепер створення тут пам’яток природи буде берегти болота. І це дуже добре, адже значення боліт як стражів водності Полісся, як природних губок, які живлять річки басейну Прип’яті росте з року в рік, зокрема через катастрофічні зміни клімату.

«Не забуваймо, що Прип’ять – один з основних притоків Дніпра. Зміліє Прип’ять – зміліє Дніпро і нічим буде поливати сільгоспкультури на Півдні, Україна втратить свій експортний потенціал, який на третину складається саме із сільгосппродукції», - додає Ольга Яремченко.

Експерти проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» обстежили також схожі лісові ділянки у Рівненській та Житомирський областях. На розгляд департаментів ОДА цих областей передано відповідно п’ять і три клопотання про створення таких пам’яток природи і наукові обґрунтування.

Остаточне рішення – за обласними радами, саме вони відповідно до закону Про природно-заповідний фонд мають надати цим територіям охоронний статус.

Створення пралісових памяток природи місцевого значення на основі матеріалів проєкту «Полісся – дика природа без кордонів»

Створення пралісових пам’яток природи проводиться відповідно до Закону про праліси та згідно з Методикою визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів.

Закон було ініційовано громадськими організаціями, зокрема, Київським еколого-культурним центром та Українським товариством охорони птахів. Підтримку цій роботі надали проєкт «Збереження карпатських пралісів» та Франкфуртське зоологічне товариство. Також до роботи над законопроєктом долучався WWF Україна

Закон чітко визначає, що «Наявність пралісів, квазіпралісів чи природних лісів є підставою для оголошення відповідних територій і об’єктів природно-заповідного фонду України пралісовими пам’ятками природи».

«Охорона пралісів через надання їм статусу пам’яток природи або інших заповідних категорій є обов’язковим. І там заборонені абсолютно всі види рубок», - зазначає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Правомірність вимоги про створення пам’яток природи на ділянках, де ростуть праліси, квазіпраліси та природні ліси (за критеріями наближені до пралісів) підтверджена рішенням Верховного Суду України, яке судді ухвалили 30 березня 2021 року. Судові процеси тривали чотири роки. Громадськість перемогла.

«Праліси, квазіпраліси та природні ліси з ознаками пралісів - це унікальні залишки природних корінних лісів, які ще не встигли вирубати. Україна - одна з небагатьох країн, де праліси ще залишилися, і вони розташовані на території Карпат та Полісся. Вони сформували каркас екологічної безпеки. У Карпатах таких лісів більше, до 80 тис. га, але у Поліссі теж є такі цінні ділянки, і ми їх теж маємо зберегти. Виконання Закону про праліси та відповідних підзаконних актів має бути неухильним», - говорить Ольга Яремченко.

Довідкова інформація:

«Полісся – дика природа без кордонів» — міжнародний транскордонний українсько-білоруський проєкт, що об’єднав природоохоронні інституції Білорусі, України, Німеччини, Британії.

Написать комментарий