Обществоuainfo.org1 окт.

Українські виші вперше потрапили до престижного британського рейтингу

Українські виші вперше потрапили до списку престижного британського рейтингу Times Higher Education World University Rankings, серед них – Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Харківський національний університет імені Василя Каразіна. Причину такого прориву пояснив виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний: «Такі результати обумовлені цьогорічним розширенням рейтингу – від ТОП-400 з 41 країни до ТОП-800 з 70 країн. Власне, українські університети розташувались у хвості на позиціях 601–800». «Треба розуміти, що рейтинг Times більш націлений на ранжування світових дослідницьких університетів, а для абсолютної більшості українських вишів ключовою є саме освітня функція. Обидва наші університети мають дуже слабкі позиції у показниках дослідження та цитованості наукових праць, значно слабші, ніж університети сусідніх Польщі, Чехії, Литви, Угорщини та Росії», – зазначив пан Стадний. 33% оцінки університету формуються на основі закритих опитувань експертів про викладання та дослідження університетів, і 30% визначає рівень цитованості наукових публікацій. Times Higher Education World University Rankings розробляють із 2010 року. Навіть після розширення методологія рейтингу повністю відповідає застосованій попереднього року і дозволяє коректно оцінити річні зміни в рейтингу. Окрім спрямованості на ранжування світових дослідницьких університетів, рейтинг не розглядає вузькоспеціалізовані університети (наприклад, медичні або мистецькі) і, що більш важливо, ті, в яких було видано менше ніж 1000 наукових статей протягом 2006–2010 рр. 13 критеріїв, за якими оцінюють університети, структуровані у п'ять груп, які, на думку експертів Times Higher Education, відповідають основним завданням вищого навчального закладу: Викладання: навчальне середовище (30%). 15% визначають закритим опитуванням фахівців галузі, іншу половину – кількісними показниками. До останніх належить співвідношення викладачів-студентів (4,5%), співвідношення бакалаврів-докторантів (PhD) (2,25%), інтенсивність присвоєння докторських ступенів у різних дисциплінах відносно кількості викладачів (6%), а також надходження інституції відносно її працівників (2,25%). Цитування: науково-дослідницький вплив (30%). Найбільший окремий показник в усій методології, який вимірюється кількістю посилань на опубліковану університетом роботу. Цього року було проаналізувано понад 51 млн цитувань на 11,3 млн статей, опублікованих протягом останніх п'ятьох років у 23 тисячах наукових виданнях, які індексуються базою даних Elsevier's Scopus. Дослідження: обсяг, дохід та репутація (30%). У даному випадку академічна репутація (18%) визначається на базі опитування більш ніж 16 тисяч респондентів у галузі. Інші критерії (з вагою по 6% кожен) визначають кількість публікацій у журналах, проіндексованих Elsevier's Scopus, та фінансування науково-дослідних робіт, яке скориговують на кількість працівників, а також на галузі знань. Галузевий дохід: інновації (2,5%). Цей показник демонструє затребуваність досліджень університету серед представників бізнесу. Він виражений безпосередньо в грошових надходженнях від бізнесу на проведення науково-дослідних робіт. Ця сума теж коригується на кількість працівників. Міжнародний огляд: працівники, студенти та дослідження (7,5%). Ця група включає в себе показники співвідношення міжнародних і вітчизняних студентів та працівників. Третій показник визначає загальну частку наукових університетських публікацій, написаних у співавторстві хоча б із одним закордонним науковцем. На кожен з цих показників віддають 2,5%.

💬 Последние комментарии
Утренний Ургант Усамы бин Ладена
Камрады-талибы, обратите внимание как эта дура Елена (не эта, которая поддельная, а та которая настоящая) старательно вылизывает на все стороны и агрессивно стремится захватить лидерство в талибане прямо как всратый бандеровец Порошенко... Я, конечно, понимаю, что лежит в основе такого поведения. Более того, тоже самое лежит и в основе поведения самой широкой демократической общественности. Но еще Платон предупреждал, что это вступает в противоречие с интересами общества. А опять еврей кибернетик Норберт Винер, который сам себя называл математематиком, это только подтвердит. Демократическая общественность - вот главная угроза стабильности! А ведь люди, на самом деле, стремятся не к переменам, а к стабильности!
Дуит
Кен ю, Блинкен? Судя по монологам - таки кен. Слова не мальчика, но мужа мало кто может делать.
кипчак
Вчера Сергей Михеев потряс присутствовавших на передче у Соловьева кратким, но содержательным и доходчивым выступлением о роли украинцев в мире и как для достижения своей цели их используют США. Лучше не скажешь и не сформулируешь.
кипчак
И не такие воинственные блин с кулебякой пропадли на морозных просторах. Пока целыми ноги унести никому не удлось.
------
АДКБ чтото было но для войны мало.
Елена
А как же я , верная холуйская морда? Меня москалям оставляют ?
О, УКРАИНА! КАК НИЗКО ТЫ ПАЛА...
О, СКОЛЬКО ДОЛБОЁБОВ ЧУДНЫХ РОЖДАЕТ уКРАИНСКИЙ ДУХ! ЗДЕСЬ ПЕТЯ, СЫН АБОРТОВ ТРУДНЫХ, И ЗЕЛЯ - КОКАИНА ДРУГ!