Обществоsud.uaJul 26

В Україні мають намір запровадити угоди про вибір суду

nk_hauz/-mfy9zmc0f166vbpcec_.jpg

Конвенцію про угоди про вибір суду ратифікували, проте зміни в процесуальне законодавство не внесли.

Комітет з питань правової політики направив Верховній Раді України рекомендацію про прийняття за основу в першому читанні законопроекту № 5120 від 19.02.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду».

Законопроект внесений в Раду Президентом України Володимиром Зеленським, ним пропонуються зміни до двох процесуальних кодексів та Закон України «Про міжнародне приватне право».

Зокрема, зміни до Цивільного процесуального (стаття 497) та Господарського процесуального (стаття 366) кодексів передбачають, що у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільної справи з іноземним елементом може бути визначена за угодою сторін.

Таким чином, в українське законодавство імплементується стаття 5 Конвенції про угоди про вибір суду.

Закон України «Про міжнародне приватне право» доповнять статтею 4-1 «Вибір суду», згідно з якою учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з такими правовими відносинами.

Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України.

Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України.

Недійсність правочину, складовою частиною якого є угода про вибір суду, не тягне за собою недійсності угоди про вибір суду.

У такий спосіб хочуть імплементувати в законодавство статтю 3 Конвенції про угоди про вибір суду.

Суд залишатиме без розгляду позов у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Сьогодні суд у таких випадках просто відмовляє у відкритті провадження.

ГНЕУ звертає увагу, що у чинній редакції абз. 1 ч. 1 ст. 76 Закону «Про міжнародне приватне право» визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, і далі визначаються відповідні категорії справ. У проекті вказане положення пропонується змінити на «суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом», тобто норма набуває ознаки імперативності, у зв’язку з чим для вказаних категорій справ такий розгляд стає обов’язковим.

При цьому випадки виключної підсудності судам України справ з іноземним елементом вже передбачені у ст. 77 цього Закону. На думку Головного Управління зосередження регулювання одного питання у двох різних статтях та ще з використанням різних формулювань може ускладнити реалізацію відповідних положень, у тому числі правозастосовчу практику.

ГНЕУ також помітило, що у ст. 77 Закону визначені справи, підсудність яких судам України є виключною. Перелік таких справ у цій статті не повністю збігається з переліком справ, щодо яких Конвенція не застосовується (п. 2 ст. 2 Конвенції). Зокрема, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону до виключної підсудності судам України відносяться справи з іноземним елементом, якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні. У той час як згідно з Конвенцією щодо вказаних прав може бути укладена угода про вибір суду.

Нагадаємо, що Закон України «Про ратифікацію Конвенції про угоди про вибір суду» був ухвалений Верховною Радою 15 червня 2021 року, а 01.07.2021 його підписав Президент.

Закон складається з двох статей наступного змісту:

«1. Ратифікувати Конвенцію про угоди про вибір суду, вчинену 30 червня 2005 року у м. Гаага (додається), яка набирає чинності у перший день місяця, який починається після спливу тримісячного періоду після здачі Україною депозитарію її ратифікаційної грамоти.

  1. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду».

Тобто від того, коли депутати ухвалять законопроект № 5120, залежить і дата набрання чинності для України відповідної Конвенції.

💬 Последние комментарии
Гость
У Каменюки черноморская акула откусила хуй под корень и теперь у него фантомные боли . Шо болить рагуляцкий евнух !
Каменяр
Я періодично переглядаю відео з презентацією "русскоязычной челюсти" і просто умиляюсь.
Гость
Каменяр - галычанский рагуль i пIдарас ! Ездит на выходных у Польшу в переходах сосать - пидробиток называется!
Каменяр
Рускоязычная челюсть - гірше ніж челюсть акули, і тим більше ніж кулак. А на кулак "рускоязычные челюсти" нарвались вже не раз...
Каменяр
При Путинскій владі СУЩЕСТВУЕТ вся Росія, за винятком кооперативу "ОЗЕРО" та кількох тисяч конвоїрів і охоронців новоявленого імператора.
Гость
Дристовича кастрировать ( это щас модно , он будет не против ) , а потом засунуть его язык мигранту негру в жопу и моднейший получится речнык!!!
Каменяр
Росія розірвала добросусідські відносини, і за "правом старшого брата" ВЧИНИЛА ЗБРОЙНИЙ НАПАД і ПОГРАБУВАЛА український народ, ув'язнила тисячі людей в Криму та на Донбасі, тисячі людей покалічила фізично і духовно. І це не тільки в Криму, але і в Росії і на Донбасі.