В Україні презентували Стратегію розвитку читання на 2021 – 2025 роки
Обществоchytomo.com27 марта 2021

В Україні презентували Стратегію розвитку читання на 2021 – 2025 роки

Український інститут книги 26 березня презентував Стратегію розвитку читання на 2021 – 2025 роки «Читання як життєва стратегія».

Розроблення Стратегії ініціювало Міністерство культури та інформаційної політики України. Документ визначає мету, стратегічні цілі та основні завдання, на виконання яких має бути спрямована реалізація державної політики щодо підтримки й розвитку читання.

Участь у презентації взяли:

  • Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України;
  • Лариса Петасюк, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України;
  • Вероніка Селега, генеральний директор Директорату з питань гуманітарної політики Офісу президента;
  • Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики;
  • Ірина Батуревич, начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги;
  • Олександр Афонін, Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів;
  • Оксана Бруй, Директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського, Президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Модераторкою презентації виступила директорка УІК Олександра Коваль.

Як зауважила начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики УІК Ірина Батуревич, розроблення Стратегії стало можливим завдяки проведеним раніше дослідженням, зокрема мова йде про дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання» 2020 року та Ukrainian Reading and Publishing Data 2018-го. Звдяки тому, що методологія 2020 року повторювала дослідження 2018-го, вдалося отримати порівнювані дані і відстежити динаміку – а отже, й визначити показники, яких має досягнути ця стратегія.

За словами Батуревич, зазначені дослідження були необхідні також для того, щоб розробити подальші програми УІК, серед яких поповнення бібліотечних фондів, підтримка видань книжок, заходи з промоції читання, також програма Translate Ukraine та українська цифрова бібліотека. Крім того, ці дослідження стали основою для того, щоб Україна могла розказали про себе у світі.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко наголосив, що в Україні потрібно створити екосистему навколо читання, тобто забезпечити всі умови для тих організацій, які залучені до цієї сфери.

«Фактично Стратегія предбачає зміни цілого кластеру читання: і видавничої справи, і промоції читання, і збільшення попиту на книгу. А якщо глобально, то вона дозволить підвищити статус книгочитання в державі, зробивши його одним з ключових моментів в свідомості людей для здобуття необхідних навичок зараз і, що важливо, для успіху таких людей в майбутньому. Тому що я вірю, що ті, хто читають, безперечно будуть більш успішними, ніж ті, хто грає тільки в ігри», – сказав Ткаченко.

Міністр також додав, що Стратегія віштовхується саме від потреб читачів (як ключової ланки в екосистемі), які мають мати як доступ до широкого асортименту книги на ринку, так і доступ до безкоштовної літератури: в друкованому та електронному форматах.

Директорка УІК Олександра Коваль підкреслила, що метою Стратегії є сформовані навички та потреби в читанні як життєвій стратегії громадян, що сприяють розвитку людського потенціалу України.

«Ми виявили, що Стратегія розвитку читання має розвиватися у двох напрямках. Перший, hard, передбачає доступ до книги, її підтримку та розвиток книжкової екосистеми. Другий, soft, – це читання як тренд, формування навички і потреби в читанні. Це означає, що неможливо серйозно думати про будь-який розвиток книжкової сфери і читання, не розвиваючи одночасно обидва напрямки», – наголосила Коваль.

За словами директорки УІК, якщо розглядати першу напрямок – доступ до книги, – то книжковий ринок має бути конкурентоспроможним і задовольняти потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів. Щодо другого – читач повинен мати доступ до легальної літературної продукції. Так, у Стратегії сформульовано низку операційних цілей, ознайомитися з якими можна тут.

Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін зазначив, що відповідна Стратегія промоції читання за 25 років його діяльності є п’ятим документом, покликаним «повернути життя» у книговидавничу галузь.

«Головне завдання сьогодні, яке вбачає Українська асоціація видавців та книгоросповсюджувачів, це досягнення самодостатності української держави щодо забезпечення населення всією необхідною літературою в базових жанрових нішах. Сьогодні більше половини цих ніш пустує. Це завдання не галузі, не лише Мінкульту, а насамперед Міністерства економіки. Вони мають тут виступати не в ролі споглядача, а в ролі партнера. Другим партнером має бути Міністерство фінансів, а третім – Міністерство внутрішніх справ, яке мусить поставити крапку в піратській діяльності», – сказав Афонін.

За словами президентки ВГО «Українська бібліотечна асоціація» Оксани Бруй, ще одним важливим завданням стратегії є забезпечити доступність літератури через національні цифрові проєкти. Мова йде про централізовану каталогізацію, про національну електронну бібліотеку і про зведений каталог. Також Бруй наголосила, що, за міжнародними стандартами, бібліотечний фонд країни щороку має поповнюватися на 10% від загального обсягу. В українських реаліях – це 70 млн примірників.

Народна депутатка України Євгенія Кравчук поінформувала, що наразі у Верховній Раді України зареєстровано два законопроєкти, які допоможуть втілювати Стратегію розвитку читання в життя. Перший законопроєкт №4318 стосується створення центрів культурних послуг, до яких входитимуть і бібліотеки, а другий – №5002 – є новою редакцією Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

За інформацією Кравчук, в бюджеті цього року закладено 200 млн гривень на створення центрів культурних послуг. Крім того, на фінансування УІК цьогоріч передбачається понад 150 млн грн. Водночас народна депутатка заявила, що у 2022 році планують закласти на фінансування УІК мінімум 200 млн грн.

Заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Лариса Петасюк підкреслила, що затвердження Стратегії має відбутися до середини травня, після чого команда працюватиме над розробкою дорожньої карти з її реалізації.

Ірина Батуревич зазначила, що, за оптимістичними прогнозами, результатом втілення цієї Стратегії стане збільшення дорослих читачів з 46% до 51% (йдеться про людей, які читають щомісяця). Серед них кількість щотижневих читачів має зрости до 30%.

В УІК розраховують, що загальна кількість читачів у категорії 18-24 років зросте на 5%, а частка читачів, які обирають для читання українську мову, збільшиться до 40%. Також очікується що серед дітей кількість нечитачів з 18% зменшиться до 15%, а кількість щоденних читачів серед підлітків зросте з 21% до 25%.

«У контексті ринкових показників ми очікуємо досягти виходу однієї книжки на душу населення (зараз цей показник становить 0,28 книжки на одну людину). Також сподіваємося, що кількість книгарень збільшиться до 700, а середній наклад ринкової книжки становитиме 3500 примірників. Зараз ці наклади стрімко скоротилися – друкарні запевняють, що середній наклад ринкової книжки зараз становить 700 примірників. Звісно ж, сподіваємося на оновлення 2 тисяч публічних і шкільних бібліотек-хабів. Ми все ж таки віримо, що бібліотеки зможуть розширити свій функціонал, залишаючись при цьому бібліотеками», – додала Батуревич.

1 комментарий

Написать комментарий
  • Горе
    28 марта 2021
    Хаб-слово iноземне. Украинка. Таке в книжках теж будуть Друкувати.
    Ответить
💬 Последние комментарии
Медбро
Врачей материально заинтересовали в приписках о коронавирусе.
Минчане
В Беларуси новые правила : при виде мусора каждый обязан нагнуться,снять штаны и раздвинуть булки.
Пубертат
Это у вас в кыйиви гдержавовсмартфоне а на местах оттоманско-австрийско-российская сонная империя.
Мид
Все должны Украине-она никому ничего не должна. Вот это позиция.
гость
разница в коммерческой стоимости индийской, китайской, европейской и российской вакцины в баксах: астразенека - 2$ по Европе без доставки, индийская 5$ самовывоз, джонсон^2 - 20$ c доставкой, российская 20$ без транспортных расходов, китайская 29$ с гумм.доставкой, пфайзер 39$ полный фарш, модерна 40$ без доставки или 70$ всё включено. Есть ещё супер вакцина из Тайваня от Медиген ценой от 100$ и выше, - но там учёные упёрлись в золотистых хомячков, у которых оказалась зверская восприимчивость к ковиду и какая-то неправильная иммунная реакция на вакцину. Поэтому, все стобаксовые вакцины Медигена уходят в хомячков, а не для людей. Аж завидно.
СВОБОДНАЯ УКРАИНА
а почему унажают урсулу. гендерное равенство а тут крику что кому-то не уступили место??? что гендерное равенсво хорошо пока собственную жопу не усадила и ту вспомнили что она женщина)))) равенство так равенство а то стуло не дали это трагедия а двери придержали это сексизм. как говорят за что боролись на то и напоролись, кушайте не обожритесь.
е
Рада в полном составе с президентом и его семейством во главе пусть идет воюет... Им полезно для здоровья в отличии от остального населения, кроме Елены, ей в радость будет во славу Америки сдохнуть...