ua.112.ua3 окт.

На шляху до вільного ринку: Україна готується продати 11 млн га сільгоспземель

Уряд має намір провести експеримент, продавши на аукціоні землю, що перебуває в управлінні держструктур. Якщо все пройде вдало, наступним кроком буде створення вільного ринку землі.

Український уряд серйозно розглядає можливість проведення економічного експерименту напередодні створення вільного ринку сільгоспземель – бізнесу можуть запропонувати землі, які нині перебувають в управлінні держструктур. Це майже 27% ріллі – 11 млн га. Від продажу такого обсягу держбюджет може отримати не менше 3 млрд дол., підрахували експерти. Втім, чи будуть продані сільгоспземлі держвласності і кого вони зможуть зацікавити, буде залежати від вибору владою способу продажу. Що запропонує держава? За підсумками відкритого засідання Кабміну, прес-служба Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що прем'єр Арсеній Яценюк підтримав ініціативу служби про проведення економічного експерименту, який буде передувати введенню повноцінного ринку землі. "Ми пропонуємо запустити продаж сільгоспземлі держвласності через аукціони", - йдеться в повідомленні прес-служби. Це дозволить отримати бенчмарк, побачити, як поводяться продавці і покупці, не допустити просідання ціни на першому етапі продажів, вважають у Держгеокадастрі. Зараз продаж сільськогосподарських земель, як держвласності, так і приватної форми власності (паї) заборонений мораторієм, який діє в Україні останні 25 років. Останній раз дію мораторію продовжували у 2012 році – до 1 січня 2016 року.

У власності держструктур нині майже 11 млн га сільгоспземель, або 27% загального земельного банку, розмір якого становить майже 42 млн га. "Це неповні дані, остання інвентаризація проводилася ще під час Януковича і, швидше за все, не відображає справжню картину", - уточнює президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Алекс Ліссітса. Але навіть простим множенням цього обсягу на мінімальну вартість 300 дол. (виходячи з оцінки орендних ставок) можна підрахувати, що від операції до бюджету країни може надійти майже 3 млрд дол., говорить аналітик аграрних ринків Тамара Левченко. Більше половини всіх держземель – 7,3 млн га – це так звані "землі запасу". З різних причин вони не були розділені на паї і не передавалися приватним власникам у 90-і. Приблизно до 10% площі кожного колгоспу у той час залишалося в держвласності.

Більша частина земель нині керується різними міністерствами та організаціями. Так, один з найбільших власників – Академія наук, в управлінні якої 429,5 тис. га орних земель. Ще приблизно 200 тис. га розпоряджаються підприємства системи Мінагропроду. Крім інших структур, орними землями держвласності керують Міноборони, лісогосподарські підприємства, підприємства та організації транспорту і зв'язку. Використання земель держвласності – нескінченний простір для зловживань і корупції. На здаванні цих земель в оренду, втім як і на їхній обробці, "годуються" цілі родинні клани діючих і екс-чиновників. За словами глави Держгеокадастру Максима Мартинюка, практично вся земля державних підприємств зараз у тіньовому обороті. Втрати держбюджету від цього оцінюються майже у 2 млрд грн щорічно. Хто на ріллі держави? У Мінагрополітики 112.ua повідомили, що мають намір домагатися поділу земель їхніх підприємств на паї. "Ми виступаємо за те, що ці землі повинні бути розпайовані. У нас є закон "Про особливості приватизації сільськогосподарських підприємств". Згідно йому, співробітники підприємств, пенсіонери мають право отримати земельний пай. Це люди, які працюють або все життя відпрацювали на державу. За соціальною справедливістю вони мають право на одержання 2-3 га землі", - заявив член робочої групи з приватизації держпідприємств Міністерства аграрної політики Олексій Зубрицький. Поки остаточного рішення про те, чи землі держвласності поділені на паї перед продажем, немає, зазначають експерти. А саме це, за їхніми словами, є головною точкою відліку, після якої можна буде сказати, хто може зацікавитися їхньою купівлею.

Великі агрохолдинги, які мають досвід роботи на землі та необхідний грошовий ресурс, навряд чи стануть розглядати купівлю невеликих земельних шматочків – не більше 5-6 гектар. Агрохолдинги може зацікавити купівля кластера в межах 10 тис. га, говорить директор з інвестицій групи ТАС Антон Кернасовський. "Наділи менше 2 тис. га агрохолдингам нецікаві. Збирати землі дрібними клаптиками - дуже складне і головне витратне заняття", - зазначає він. Ще гірше за його словами, якщо унаслідок проблемних паїв (задіяних у судових позовах за право власності на них) агрохолдинг, який ризикнув купувати невеликі ділянки пайовиків, опиниться з "діркою" на полі і навіть не однією.

У разі продажу земель держвласності після поділу на невеликі паї на ринок можуть вийти ділки-посередники, які скуповуватимуть паї подешевше, збиваючи з них привабливі наділи і продаючи агрохолдингам дорого юридично очищеними і великими шматками, вважають експерти. Крім розміру наділу, для агрохолдингів чи не головним чинником, який впливатиме на рішення про те, купувати землі чи ні, також буде їхнє розташування. Якщо ділянка знаходиться на значній відстані від основного масиву угідь агрохолдингу, вона навряд чи буде цікава, оскільки ганяти до неї техніку буде невиправдано дорого, зазначає Ліссітса. За його словами, приймати рішення покупці будуть і виходячи з оцінки якості запропонованих земель. Крім агрохолдингів (частина з яких підконтрольна олігархам), найбільш імовірними покупцями можуть бути іноземці. Однак, питання про те, чи дасть держава їм брати участь у купівлі українських сільгоспземель, залишається відкритим. Саме цей пункт викликав палкі дискусії у Верховній Раді під час обговорення законопроекту "Про ринок земель". Документ регламентував правила гри у разі скасування мораторію і відкриття вільного ринку сільгоспземель. До початкової редакції законопроекту було запропоновано близько 400 поправок!

Слід зазначити, що іноземці давно зацікавлені в українському агросекторі. Вони розуміють, що в контексті зростання населення планети попит на продовольчі товари в світі буде рости з кожним роком. Таким чином добре налагоджена робота на родючій землі буде стабільно приносити високі доходи. І хоча офіційних заяв поки немає, неофіційно відомо, що уряди малоземельних країн, зокрема Саудівської Аравії, готові стимулювати і дотувати місцеві компанії, що купують за кордоном орні землі. Вже зараз представники великих транснаціональних компаній орендують великі масиви сільськогосподарських земель в Україні. На них вони вирощують зернові та олійні культури. Напрямок розвиває дочірня структура холдингу Glencore International – українська компанія "Серна", яка орендувала близько 80 тис. га. Американська інвестиційна група NCH Capital орендує близько 430 тис. га землі в 16 областях України. Американська Cargill придбала 5% Ukrlandfarming – найбільшого агрохолдингу в Україні, що орендує 670 тис. га. Коли настане "ринок землі" Якщо рішення влади почати продаж сільгоспземель з наділів держвласності буде схвалено, то момент введення вільного ринку для всієї української ріллі буде відсунутий на невизначено далеке майбутнє. У Держгеокадастрі прогнозують, що при такому сценарії повна відміна мораторію на продаж земель сільгосппризначення відбудеться в 2018 році. Нагадаємо, ще в квітні глава Адміністрації президента Борис Ложкін оптимістично вважав, що ринок сільгоспземель може почати функціонувати вже з 1 січня 2016 року. "Ринок землі повинен з'явитися дуже швидко. Розумієте, всі розмови про те, що нашу землю прийде і всю хтось купить... Землі у світі багато. Від Росії до Аргентини є багато місць, де землю можна купити абсолютно вільно у будь-якій кількості. В Україні не всі розуміють, що ми - лише одні із гравців, у яких безліч конкурентів у всьому світі", - заявив він в інтерв'ю інтернет-виданню "Ліга". До цього, заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків повідомив ЗМІ, що Петро Порошенко вважає створення ринку землі однією з ключових складових реформи агропромислового комплексу. За скасування мораторію сільгоспземель депутати "Блоку Петра Порошенка" виступали ще під час переговорів коаліції в кінці минулого року. Проти цього були "Батьківщина" і Радикальна партія Олега Ляшка. Який із сценаріїв не був би реалізований, загрози продовольчої безпеки країни експерти не бачать. Більш того, узаконене право власності на землю - чи не головна умова для залучення інвестицій в агросектор, каже експерт аграрного ринку Тамара Левченко. А саме це необхідно для підвищення врожайності.

У нинішніх умовах, представники бізнесу відчувають себе незахищеними і не вкладають достатньо коштів у поліпшення якості землі. Вони не можуть бути впевнені будуть продовжені договору оренди з ними чи ні. Зараз від загальної кількості договорів оренди 4,7 млн – 15% укладено на термін до 10 років, 45% – 6-10 років, 37% – 4-5 років і ще 3% – на термін 1-3 роки. Ринки землі в країнах світу Литва Майже 57% земельного фонду в Литві належить фізичним особам, близько 40% - державі, 3% - юридичним особам, 0,01% - муніципалітетам. При цьому, серед земель держвласності в основному ліси, приватної власності – орні землі. Після вступу до ЄС – протягом десяти років (з 2004 року) у Литві був введений перехідний період, на час якого було введено заборону на продаж землі іноземцям. Після цього така практика була скасована, протягом другої половини 2014 року в країні було видано 5452 дозволи на купівлю сільськогосподарських земель, серед них 4 дозволи видані іноземцям. Польща У Польщі функціонує ліберальний ринок сільгоспземель. Перед процесом його створення також був встановлений десятирічний період заборони на продаж земель іноземцям. У країні не пішли шляхом поділу земельних наділів на паї, як у пострадянських країнах. У країні були створені життєздатні аграрні господарства максимальним розміром до 2 тис. га. США У США діє ліберальний ринок сільгоспземель, але є території, на які поширюються певні обмеження. Зокрема на них дозволяється купувати землі тільки фермерам. Така практика використовується в штатах Середнього Заходу, які вважаються стратегічними в плані виробництва сільгосппродукції. Середня вартість одного гектара землі в США – 7284 доларів. Згідно з прогнозами експертів, в Україні, у разі скасування мораторію, на початковому етапі ціна гектара не перевищить 300 дол. за гектар. Росія У Росії майже чверть всіх сельхоземель орендуються агрохолдингами. На ринку ці землі не обертаються, закласти їх у банку для отримання кредиту неможливо. Землі орендуються у власників, які отримали їх у результаті реформи у 1992-1994 роках. Тоді 12 млн нових власників отримали 115 млн га угідь, які під час СРСР належали колгоспам. За даними Мінсільгоспу Росії, у країні 37,4 млн га, 17% загальної площі сільгоспугідь (220 млн га) не використовуються за призначенням. Іноземцям дозволено орендувати сільгоспземлі на термін 49 років, але вони не мають дозволу купувати їх після закінчення терміну. За оцінками аналітичного центру ІКАР, іноземці через різні схеми контролюють майже 2,7 млн га у країні. Олена Голубєва.

💬 Последние комментарии
макс
Олимпиада в Китае пройдёт с 4 по 20 февраля. В это время Китай не будет захватывать Тайвань, чтоб не испортить себе праздник. Конечно, праздник ему могут попытаться испортить США, как они уже неоднократно делали (одно только 08.08.08 чего стоит). Но я думаю, китайцы тогда плюнут и совместят праздник с расстрелами. А РФ будет брать Украину синхронно с Тайванем.
Елена
Где тут Россия придурок?
ера
моя бабушка...таких вяселых называла...ФетюкЪ
Елена
За 200 тысяч бурятов я не писала.
Елена
Насчёт правдивости своих комментариев я писала,зартсывай если не помнишь.
Елена
Аия туда не хожу,и нациков не люблю,сто раз писала,так шта не надо.
Елена
Отчего не позвонишь мне отчего,вечер грустен и не жду я нечего,по влюблённому я городу иду , разговорчики опять с собой веду, разговорчики вопросики опять,как тебя понять ,ну как тебя понять, почему ты не звонишь мне почему,вечер грустен и не нужен никому...