zib.com.ua17 янв.

Погодження на арешт судді необхідне навіть у виключних випадках, — ВРП

Вища рада правосуддя пояснила порядок затримання судді, утримання його під вартою та арешту. В першу чергу, щоб нагадати про значення самого колегіального органу. Разом з тим роз’яснення викликали невдоволення бажаючих більш суворого покарання суддів. Законодавчі роз’яснення Пояснення, яке було розіслано судам та Генеральній прокуратурі опубліковано Вищою радою правосуддя для широкого загалу. У документі ВРП звертає увагу слідчих суддів, на необхідність дотримання конституційних гарантій незалежності і недоторканності судді, передбачених ст.126 Конституції. Дана норма передбачає, що без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути затриманий, арештований або утримуватися під вартою до винесення обвинувального вироку судом.

«За винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину», — закріплено Основним Законом. Крім цього, підкреслюють у ВРП, слідчі судді мають дотримуватися порядку притягнення судді до кримінальної відповідальності, затримання і обрання стосовно нього запобіжного заходу, передбаченого ст.482 Кримінального процесуального кодексу. Відповідно до ч.1 даної статті затримання судді чи утримання його під вартою або арештом здійснюється за згодою ВРП, звісно якщо не йдеться про згадане вище виключення. Статтею також встановлено, що суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:

- якщо ВРП надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням; - затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину. В цій же нормі наголошується, що суддя має бути негайно звільнений, якщо мета такого затримання (попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину) досягнута. «Вважаємо за необхідне наголосити, що застосування до судді запобіжного заходу у виді утримання під вартою чи домашнього арешту, зокрема і в тих випадках, коли суддю затримано під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, до винесення обвинувального вироку судом без згоди ВРП є грубим порушенням конституційних гарантій недоторканності судді», — наголошує Вища рада правосуддя.

Альтернативна думка Оприлюднене роз’яснення викликало невдоволення у деяких правників, які інакше трактують конституційні виключення. Відповідно до їх точки зору, якщо Конституція встановлює виключення, то коли суддя вчинив тяжкий або особливо тяжкий злочин — це означає, що звертатись до ВРП для його взяття під варту взагалі не потрібно. Та навряд прокурори «без бою» погодяться з думкою членів колегіального органу судової влади. Принаймні на це вказує чинна практика. Так, за клопотанням представників ГПУ у Печерському райсуді м. Києва частково задоволено клопотання про обрання запобіжного заходу судді господарського суду столиці. Суддя обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з альтернативою застави у розмірі майже 300 тисяч гривень, хоча ВРП і не погоджувала таке рішення. До того ж у прокуратурі завжди можуть сказати, що Рада — не той орган, який може тлумачити законодавство.

Таким чином пояснення ВРП можуть бути не завершенням, а лише початком суперечки щодо правил арешту суддів, а розбиратися у ній доведеться слідчим суддям. І відповідати, можливо, також.