Чи допоможе новий закон у боротьбі з неправдивим декларуванням. Коментує експерт
Политикаsuspilne.media16 апреля 2021

Чи допоможе новий закон у боротьбі з неправдивим декларуванням. Коментує експерт

15 квітня Верховна рада прийняла за основу законопроєкт №4651 щодо посилення відповідальності за недостовірне декларування. Юридичний радник Trancparency International Україна Олександр Калітенко в ефірі Українського радіо розповів, чому невідворотність покарання за брехню в деклараціях може залишитися лише на папері та що спонукає чиновників тримати статки в готівці

Законопроєкт, підтриманий Радою у першому читанні, передбачає можливість тюремного ув'язнення за неправдиві дані під час декларування. При цьому санкція за порушення закону складатиме до двох років в'язниці. Окрім того, в новій редакції пропонується підвищити штрафи за неправдиве декларування. Однак, за словами Олександра Калітенка, ухвалення цього документу все одно не дозволить притягнути до відповідальності фігурантів справ, фактично скасованих у минулому році.

"Ця історія вже була. І позбавлення волі вже було, однак його скасував конституційний суд у жовтні минулого року. Усі справи, які загрожували недобросовісним декларантам в’язницею, були закриті, і їх не можна буде поновити, навіть якщо депутати приймуть у другому читанні цей законопроєкт і повернуть позбавлення волі до кримінального кодексу", – зазначив експерт.

При цьому він вважає правильними окремі положення законопроєкту.

"Натомість позбавлення волі працювало до його скасування Конституційним судом у випадку, якщо брехня в деклараціях була від 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Це фактично 500 тисяч гривень. Зараз президентський законопроєкт, який Зеленський вніс у січні до Верховної Ради, передбачає це позбавлення волі так само до двох років, як і було раніше, однак сума брехні в деклараціях, за якої наступатиме позбавлення волі буде підвищеною. Це вже не 500 тисяч гривень, а приблизно 4 мільйони 500 тисяч гривень, тобто дві тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Цей крок у правильному напрямку, однак сума для такого позбавлення волі за брехню в деклараціях має бути меншою – хоча б від 1 мільйона гривень, оскільки суму в 500 тисяч повернути неможливо через визнання такої редакції закону Конституційним судом неконституційною", – вважає Олександр Калітенко.

Відповідно до документу, у разі, якщо високопосадовець збрехав і приховав майно на суму від 1 мільйона 100 тисяч до 4 мільйонів 400 тисяч гривень, то за це він має заплатити штраф у 68 тисяч гривень замість 51 тисячі, передбаченої чинними нормами. Однак юрист переконаний, що така сума все одно є замалою.

"Штраф не є співмірний брехні. Ми рекомендуємо ще більше підвищити ці штрафи. Якщо чиновник бреше на мільйони, штраф в десятки тисяч не може бути співмірним", – прокоментував експерт.

За його словами, при цьому зберігається загроза того, що нечесний чиновник все одно не понесе жодного покарання за брехню в декларації.

"Підставою для цього є саме те, що зараз немає позбавлення волі, а ті штрафи, які передбачені, є вкрай низькими. І це входить фактично до сфери кримінальних проступків. Відтак це означає, що злочин "недостовірне декларування" можна буде розслідувати і розглядати в суді тільки протягом двох років з моменту його вчинення до набуття вироком законної сили", – зазначив він.

За словами Калітенка, запропонований президентом законопроєкт здатний покращити ситуацію.

"Якщо законопроєкт президента буде ухвалено в цій редакції, то буде вже не два, а три роки, і справа вже отримає якісь перспективи на те, що хтось відчує невідворотність покарання. При цьому цей законопроєкт вже не буде розповсюджуватися на декларації 2020 року, які вже подані, оскільки їхній термін подачі минув 1 квітня і подавали їх за чинним законодавством. Тому декларації за 2020 рік перспективніше перевіряти не з точки зору достовірного декларування, а з точки зору виявлення ознак незаконного збагачення, оскільки там строк позовної давності – 4 роки і також є санкція позбавлення волі від 5 до 10 років за незаконне збагачення на суму 7 млн гривень", – пояснив експерт.

Чому в Україні популярна готівка

У комітеті виборців України зауважили, що у 2020 році у народних депутатів зросла кількість готівки, що свідчить про недовіру українських політиків до банківської системи. Кількість готівки в 10 разів перевищує суми грошей, які є в депутатів на рахунках у банках. За словами Олександра Калітенка, у такий спосіб посадовці уникають уваги з боку відповідних органів.

"Це може свідчити також про те, що коли недобросовісний чиновник може понести цю готівку в банк, то включиться процедура фінансового моніторингу щодо законності отримання цих коштів. Тому, щоб уникнути таких проблем, вони можуть зберігати гроші в готівці. Враховуючи те, що немає достатньої санкції за брехню в цьогорічних деклараціях, це могло стимулювати і завищення обсягів готівки для декларування, тому що в будь-якому випадку перевірити обсяги готівки НАЗК дуже складно. НАЗК не наділене повноваженнями вдиратися до оселі і перелічувати цей обсяг готівки. НАБУ це може робити, але це інша процедура", – зауважив він.

Калітенко нагадав, що при цьому чиновники можуть реєструвати автомобілі, нерухомість та інше майно на віддалених родичів, які не підпадають під декларування.

"Дійсно, потрібно декларувати майно лише тих членів сім’ї, з якими є спільний побут. Крім того, декларувати потрібно не лише те, чим володіє декларант, а й те, чим він користується, навіть якщо воно належить третій особі. Депутати про це знають і свідомо затягують із поверненням належної кримінальної відповідальності", – підсумував експерт.

Написать комментарий