ПолитикаИсточник20 окт.

Нова Антикорупційна стратегія потребує негайного ухвалення, але її реалізація вже розпочалася, — експерт

nk_hauz/2wN351d7R.png

Антикорупційна стратегія на 2021–2025 роки є комплексним документом, який передбачає значну кількість заходів щодо зменшення рівня корупції в Україні. Тому багато часу займає узгодження цих заходів з усіма стейкхолдерами. Так пояснив зволікання з ухваленням Антикорупційної стратегії в Парламенті експерт Центру політико-правових реформ Роман Смалюк у ефірі телеканалу «Рада».

Нагадаємо, Антикорупційну стратегію на 2021–2025 роки (раніше вона датувалася 2020–2024 роками) схвалив Кабінет Міністрів ще минулого року, а цього року її ухвалила Верховна Рада в першому читанні. За словами спікера Парламенту Руслана Стефанчука, Антикорупційну стратегію мають розглянути в другому читанні вже цієї осені.

«Проте частина заходів, передбачених Антикорупційною стратегією, у судовій системі вже реалізується, оскільки вони були передбачені в меморандумах співпраці з МВФ і Євросоюзом», — пояснює Смалюк.

«Стратегія потрібна: неможливо проводити будь-які реформи без їхньої візії. Тому ухвалення нової Антикорупційної стратегії є нагальним питанням», — говорить експерт.

Один із перших пунктів Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки у сфері судової системи — це реформа Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і Вищої ради правосуддя (ВРП).

«Ухвалені влітку цього року закони чітко лягають у заплановані в Антикорупційній стратегії заходи. Це перезапуск конкурсу до ВККС, членів до якої буде добирати незалежна комісія за участю міжнародних експертів, й очищення ВРП незалежною Етичною радою, до якої також увійдуть представники міжнародної спільноти», — пояснює Роман Смалюк.

Залучення міжнародних експертів до добору членів ВККС і ВРП необхідне на перехідному етапі, оскільки всі попереддні способи реформувати судову систему за участю самих суддів провалилися. Після Революції Гідності у 2014 році за результатами кваліфікаційного оцінювання, яке пройшли майже 3000 суддів, було звільнено лише 40 людей.

«Проведення реформи самим об’єктом реформування не дає результату», — констатує експерт ЦППР.

Важливою новелою Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки є захист викривачів корупції. Наприклад, суддя Октябрського суду Полтави Лариса Гольник зафіксувала спробу підкупу її в розгляді справи одного з місцевих посадовців. Після публікації цього випадку голова суду почав тиснути на неї, створюючи нестерпні умови роботи.

«Люди мають не боятися повідомляти про корупційні випадки», — наголошує Смалюк.

Звернемо увагу, що попередня Антикорупційна стратегія була передбачена на 2014–2017 роки, тобто вже четвертий рік в Україні немає комплексного документу щодо протидії корупції.

Серед результатів Антикорупційної стратегії на 2014–2017 роки Роман Смалюк назвав утворення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), ухвалення нового антикорупційного законодавства, запровадження реєстру електронних декларацій посадовців тощо.