Политикаwww.ukrinform.ua10 нояб.

Рівень корупції в Україні набагато нижчий, ніж п’ять років тому - представниця Єврокомісії

nk_hauz/cIyL4457R.jpeg

Доповідь Європейського суду аудиторів щодо недостатньої ефективності зусиль євроінституцій у протидії корупції в Україні містить висновок про відсутність змін на краще, щодо якого у Єврокомісії існують різні погляди.

Про це заявила заступниця глави Генерального директорату з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС (DG NEAR), голова Групи підтримки України в Єврокомісії Катаріна Матернова під час презентації доповіді «Скорочення великої корупції в Україні: кілька ініціатив ЄС, але все ще неефективні результати» на засіданні комітетів Європарламенту із закордонних справ та бюджетного контролю, повідомляє кореспондент Укрінформу

«Ми всі погоджуємося з тим, що Україна все ще має проблеми з корупційною поведінкою та олігархічними структурами, з нереформованими судами, з низкою державних підприємств та інших сфер, де існує корупція. Але в чому ми маємо дуже відмінний підхід від Суду аудиторів - це оцінка щодо тенденцій. Україна зараз набагато менш корумпована країна, ніж була п’ять років тому. Є дослідження й документи на доказ цього. Є цілі сектори економіки, які зараз вільні від корупції», - заявила Матернова.

Як приклад вона навела антикорупційні реформи Національного банку та введення в дію інструменту «Прозорро» у системі державних закупівель, які разом із реформами у газовому секторі та іншими позитивними змінами, за оцінками досліджень, мали позитивний економічний ефект у розмірі близько 6 відсотків від ВВП України, або близько 6 мільярдів євро щороку.

«Ми не погоджуємося із висновком, шо ЄС не має стратегічного підходу щодо України. Боротьба з корупцією не була темою одного окремого проєкту, вона була головною темою у двосторонніх відносинах протягом попередніх семи років... Вона була частиною політичного та міжнародного діалогу, зокрема, в межах «Великої сімки», складовою дуже суворої обумовленості не лише бюджетної підтримки, а й макрофінансової допомоги, що тісно пов’язана з умовами МВФ», - сказала представниця Єврокомісії.

Вона нагадала, що завдяки саме цьому в Україні віддалося створити важливі антикорупційні інституції та інструменти. Зокрема, кілька тижнів тому в Україні запрацювала Етична рада в межах судової реформи, яка буде оцінювати доброчесність кандидатів на посади у Вищій раді правосуддя. Були розблоковані процеси зі створення слідчих органів у складі НАБУ та забезпечена ефективність Вищого антикорупційного суду - в обох випадках до їх формування залучалися незалежні міжнародні представники.

«Якщо розглядати наш стратегічний підхід, він містить кілька головних блоків. Перший – це запобігання корупції через прозорість. Одна з найбільш далекосяжних систем реєстрації статків у світі створена саме в Україні. Друге - це привнесення конкуренції в сектор економіки, те, що закриває простір для корупції… Третя сфера - створення інституцій із запобігання, розслідування та суду. В Україні зараз є Вища рада юстиції, є Спеціалізована антикорупційна прокуратура, є органи та слідчі. Цього могло б не відбутися без допомоги міжнародних партнерів, без добре продуманої підтримки з боку ЄС», - наголосила Матернова.

Вона погодилася, що в Україні все ще існує багато проблем у сфері боротьби з корупцією. Але, за її словами, буде прикро, якщо доповідь не зможе мотивувати українців продовжувати реформи.

«Буде дуже прикро, якщо це послання до українців буде, мовляв, ви не робите нічого. З таким посланням ми рішуче не погоджуємося. Ми маємо надихати їх продовжувати викоренення корупції та олігархічних структур. Але для цього маємо визнати існування тенденції, що Україна сьогодні дуже відрізняється від того, якою країною вона була ще п’ять років тому», - підсумувала представниця Єврокомісії.

Як повідомляв Укрінформ, 23 вересня Європейський суд аудиторів у Люксембурзі оприлюднив критичну доповідь, в якій визнається неефективним використання фондів ЄС, спрямованих на підтримку верховенства права та на боротьбу з корупцією в Україні, та надав рекомендації із внесення коректив у політику ЄС у цій сфері.