Политикаwww.depo.uaAug 12

Розбірки на тлі незалежності: Що стоїть за розмовами про відставку Разумкова

nk_hauz/jPVv86M7R.jpeg

У політичних кулуарах активізувалися розмови про нові "приморозки" в стосунках президента України і голови Верховної Ради. Чи мають ці розмови під собою реальний ґрунт, побачимо вже під час святкування Дня Незалежності

За даними проведеного в кінці липня – на початку серпня Центром Разумкова соціологічного опитування, найвищу довіру громадян мають Володимир Зеленський і Дмитро Разумков. Першому довіряють 33% учасників опитування, а другому – 32%. Та при цьому не довіряють президентові 61% українців, тоді як спікеру Ради – 49%. Тобто саме у Разумкова – найкращий баланс довіри/недовіри серед усіх українських політиків. І такі показники спікер утримує вже понад рік.

Хоч намір голосувати за Разумкова як за президента, за цим же опитуванням, виявили лише 2% респондентів, а лідером тут залишається Зеленський, наявність навіть потенційного конкурента зі свого ж середовища президента може дратувати. Між іншим, той же Центр Разумкова в лютому-2021 наводив дані, за якими в гіпотетичному другому турі президентських виборів Разумков перемагає і Порошенка, і Бойка, поступаючись лише Володимиру Зеленському (40% у Разумкова проти 60% у чинного президента).

Нагадаємо, Дмитро Разумков був однією із ключових постатей протягом президентської і парламентської виборчих кампаній 2019 року як публічний спікер кандидата у президенти Зеленського, перший номер виборчого списку партії "Слуга народу", а після перемоги – голова партії влади (поступився посадою Олександру Корнієнку, коли став спікером Ради). Та з якогось моменту самостійність голови парламенту почала виходити за рамки, "намальовані" президентським офісом кожному члену молодої "зеленої" команди.

Сторони й досі заперечують наявність конфлікту, навіть прихованого, тоді як ЗМІ регулярно пишуть про їхні напружені стосунки. Іще на старті роботи нинішньої парламентської монобільшості тодішній глава ОП Андрій Богдан висловлював думку, що позиція спікера не сприяє ухваленню законів у "турборежимі". Сам спікер версії про свій конфлікт із Богданом називав "жорсткими дискусіями".

У лютому 2020 року "Українська правда", з посиланням на неназвані джерела повідала, що Разумков із Зеленським мали "неприємну розмову", під час якої ставили одне одному ультиматуми. Нібито Разумков казав, що не хоче брати на себе негатив від постійних зашкварів членів фракції "Слуга народу", а президент у відповідь порадив в такому разі покинути посаду. Чутки про наступну різку розмову з цими ж дійовими особами ширилися і в липні-2020.

У жовтні минулого року в інтерв’ю Разумков назвав свої відносини з Офісом президента конструктивними. А щодо "чорних котів" між Банковою і Грушевського казав: "Ми не встигаємо стежити за кішками, які бігають. Намагаюся на це не звертати уваги. Є робота, яку кожен на своїй посаді має робити. І від цього залежить сьогодні – може, це й голосно звучить – майбутнє країни".

Але те, що тріщина у стосунках існує, стає дедалі більш помітним. Медіа писали, що Банкову дратують численні поїздки спікера регіонами, на що Разумков парирував, що не хоче втратити зв'язок з реальністю, адже під час робочих відряджень краще бачить, що відбувається на місцях. Апофеозом цієї ситуації стала видана тільки що призначеним головнокомандувачем Збройних Сил України Валерієм Залужним тимчасова (?) заборона посадовцям відвідувати зону ООС. За дивним збігом обставин, сталося це 2 серпня, напередодні запланованого візиту Разумкова на Донбас, до зони проведення ООС і цю офіційну поїздку йому довелося скасувати. Так стало зрозумілим, що, на думку президентської команди, фото з окопів і бліндажів із нашими захисниками має право робити одна особа в країні. І ім’я цієї особи не Дмитро і не Петро…

Дратує оточення Зеленського і вельми незалежна позиція начебто члена президентської команди щодо деяких важливих законодавчих президентських же ініціатив. Так, у розпал минулорічного конфлікту довкола Конституційного суду Разумков запропонував ухвалити альтернативний закон на противагу президентському, який передбачав розпуск суду без правових підстав. Разумков утримався від голосування в Раді за Сергія Шкарлета на міністра освіти і Юрія Вітренка на міністра енергетики (призначення останнього відстоював особисто президент). Разумков – єдиний член РНБО, який не голосував за санкції проти "каналів Козака – Медведчука" і дозволяв собі публічні сумніви в доцільності запровадження санкцій без рішення судів.

Гучним публічним ляпасом Банковій стали заяви спікера у процесі розгляду одного з ключових для президента законів – "антиолігархічного". Згідно з ухваленим у першому читанні документом, роль верховного арбітра, який визначатиме, хто олігарх, а хто просто крупний бізнесмен, має бути реалізована через Раду нацбезпеки. Але тут Разумков почав висловлювати особливу думку: мовляв, в Радбезі виникне конфлікт інтересів, тому доцільно, щоб статус олігарха встановлювала незалежна комісія при Нацагенції із запобігання корупції – де позиції президента значно менш безсумнівні, ніж у РНБО. І як тут ухвалити такий потрібний (головним чином для рейтингу Зеленського) закон, якщо для цього доведеться уламувати голову парламенту не вставляти палиці у колеса президентського ровера?

Тож спершу журналісти, далі представники оточення Зеленського, а потім і деякі депутати-"слуги" заговорили про неминучу заміну Разумкова у новому політичному сезоні, який стартує наприкінці серпня святкуванням 30-річчя Незалежності. Ким можуть замінити Разумкова? За даними джерел Depo.ua - Русланом Стефанчуком, який має політичні амбіції, але менші ніж в нинішнього голови ВР і раз-по-раз виринає в інформаційних хвилях з тими чи іншими поміркованими меседжами державницького масштабу.

Ходять чутки, що зараз, у літню відпускну пору, хтось із Банкової більш чи менш непомітно моніторить настрої нардепів-монобільшовиків на предмет їхньої готовності голосувати за маленьку кадрову революцію в президії Ради. І нібито поки що голосів за це немає. Тому їх шукають не лише серед "слуг", а й серед депутатських груп – сателітів влади. Які можуть спробувати половити в цій каламуті якусь свою рибу.

Та поки що публічно відомі "слуги" такі чутки спростовують. Телеграм-канал народного депутата з фракції монобільшості Олександра Качури пише, що з ним і з його багатьма колегами це питання "не обговорювалося і не стоїть на порядку денному у фракції. Ніхто голосів не збирав з цього питання".

В той же час, не виключено, що Зеленський зібрався порушити багаторічну традицію президентів України і не прийти на урочисте засідання парламенту з нагоди 30-ої річниці ухвалення Акту проголошення Незалежності України. На ці припущення наводить те, що на сайті президента немає цього заходу в розкладі святкових подій. Неявка Зеленського виглядатиме як публічне "фе" Разумкову. Кажуть, начебто останньою краплею стала участь Разумкова, спільно з міським головою столиці Віталієм Кличком у Муніципальному форумі. Паралельно цьому відбувалося засідання Конгресу місцевої і регіональної влади, президію якого очолив Андрій Єрмак. Як відомо, Банкова - у конфлікті зі столичною мерією та Кличком. Також є відомості, що зараз всю регіональну політику на собі замість Кирила Тимошенка замикатиме Єрмак. Тож відвідини Разумковим заходу, організованого Асоціацією міст України, могли бути сприйняті як відкрита фронда проти голови президентського Офісу.

Утім, вже ця осінь покаже, що відбудеться швидше: усунення спікера руками "слуг" чи його "замирення" з президентом і (тимчасовий?) кінець незалежної його позиції. І перше, і друге не сприятиме збереженню системи стримувань і противаг у вітчизняній політиці, коли парламент мав певну ступінь незалежності від волі глави держави та урівноважував можливі помилки людини на найвищому державному посту, якщо та раптом починала вважати себе незамінною і непомильною.