Политикаwww.unian.uaSep 23

Україна не змінюватиме закон про освіту, але говоритиме з Угорщиною про його імплементацію - Кулеба

nk_hauz/-mhulskmsgonkznxllcm.jpg

Міністр заявив, що Україна та Угорщина малими кроками рухаються до пошуку взаємоприйнятних рішень.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляє, що Україна не змінюватиме закон про освіту, але говоритиме з Угорщиною про його імплементацію.

Про це йдеться у відеозверненні Кулеби з Ужгорода, оприлюдненому у Facebook.

"Я вже неодноразово наголошував, що закон України про середню освіту в частині навчання для національних меншин ми змінювати не будемо. Ми вже виконали всі рекомендації Венеціанської комісії, але ми маємо говорити з партнерами про те, як ми будемо імплементувати законодавство, яким чином будемо усувати ті негативні, скажу дипломатично, явища, які виникли з угорського боку у 2017 році після ухвалення цього закону", - заявив Кулеба.

Глава МЗС повідомив, що сьогодні зустрінеться з міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто.

"Ми підтримуємо з ним постійний контакт, тому що ті рани, які були завдані українсько-угорським стосункам за останні роки, їх потрібно дуже повільно лікувати, підходити до цього дуже обережно. Тому ми з ним постійно говоримо, зустрічаємося і маленькими-маленькими кроками рухаємося вперед до пошуку рішень, які будуть взаємоприйнятні і для України, і для Угорщини", - сказав Кулеба.

Погіршення відносин України та Угорщини: що сталося

Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.

Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону "Про освіту".

16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.

У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії. Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Водночас Сійярто запропонував не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.