Верховний Суд пояснив, з якого моменту члена виборчої комісії можна притягнути до відповідальності
Политикаsud.ua16 августа 2020

Верховний Суд пояснив, з якого моменту члена виборчої комісії можна притягнути до відповідальності

Якщо особа не набула повноважень члена виборчої комісії, вона не є суб’єктом злочину, що полягає у фальсифікації протоколів.

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду по справі № 699/213/16-к зробив висновок про те, коли член виборчої комісії підлягає кримінальній відповідальності.

Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 158 КК України передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за підписання протоколу про підсумки голосування чи результати виборів, або референдуму до його заповнення, або складення чи підписання такого протоколу не на засіданні виборчої комісії чи комісії з референдуму, на якому здійснюється підрахунок голосів виборців чи встановлення підсумків голосування чи результатів виборів або референдуму, вчинене членом виборчої комісії чи комісії з референдуму.

Спеціальним суб`єктом указаного злочину є член виборчої комісії.

З положень статей 20, 28 Закону України «Про місцеві вибори» № 595-VIII від 14 липня 2015 року випливає, що член виборчої комісії набуває повноважень від моменту підписання тексту присяги, яку він склав.

Отже, лише після цього особу можна вважати членом виборчої комісії та спеціальним суб`єктом указаного злочину.

Обставини справи

Вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року, групу осіб визнано невинуватими у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 158 КК України та виправдано за відсутністю в їхніх діях складу злочину. 

Їх обвинувачували у тому, що вони, здійснюючи повноваження членів дільничної виборчої комісії, перебуваючи в приміщенні виборчої дільниці, підписали протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці до його заповнення, не на засіданні виборчої комісії.

Суд першої інстанції встановив, що обвинувачені не складали присяги члена виборчої комісії, тобто вони не набули відповідного статусу спеціального суб`єкта злочину, передбаченого ч. 4 ст. 158 КК України, а стороною обвинувачення не було надано доказів протилежного.

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях обвинувачених складу інкримінованого злочину, належним чином його мотивувавши.

Раніше ККС зауважив, в якому випадку щире каяття є сумнівним.

Написать комментарий