ОСТРІВ НАДІЇ. ЯК МАЛЬДІВИ БУДУЮТЬ МІСТО МАЙБУТНЬОГО В ОКЕАНІ
События в миреt1news.tv01 ноября 2020

ОСТРІВ НАДІЇ. ЯК МАЛЬДІВИ БУДУЮТЬ МІСТО МАЙБУТНЬОГО В ОКЕАНІ

Рятуючись від наступу океану, Мальдіви будують штучний острів, куди згодом зможуть переселитися мешканці всього архіпелагу. Яким буде це місто майбутнього? Розповідає ВВС Україна.

Втім, жодній іншій країні світу не загрожує екологічна катастрофа так, як цьому райському кутку.

Більшість зі 1200 островів архіпелагу лежать на висоті менше одного метра над морем. І підвищення рівня світового океану загрожує самому існуванню країни.

“Ми є однією з найвразливіших країн на Землі”, – заявив ще у 2010 році віцепрезидент Мальдівів Мохаммед Вахід Хасан. За прогнозами, до 2100 року близько двох сотень населених островів архіпелагу можуть опинитися під водою.

Утім, країна серйозно налаштована на боротьбу за своє існування. Ще 2008 року уряд Мальдівів оголосив про намір придбати землі в інших місцях, щоб перевезти туди своїх громадян.

Однак згодом, замість того, щоб боротися з морем, острівна нація вирішила співпрацювати з ним, як це роблять, приміром, Нідерланди.

Але Мальдіви звернулися до іншої форми геоінженерії. Вони створили штучний острів, який отримав назву Хулхумале, і будують на ньому надсучасне місто, охрещене “Містом надії”.

Порятунок від океану – не єдине завдання, яке має вирішити Хулхумале. Понад 500 000 мешканців Мальдівських островів страждають від проблем з інфраструктурою і безробіття.

Наступ океану загрожує непередбачуваними стихійними лихами, як-от цунамі 2004 року, в якому загинуло понад 100 людей, і забрудненням дорогоцінних джерел прісної води.

Понад мільйон кубічних метрів піску з океанського дна дозволили підняти острів на 2 метри над рівнем моря. “Архітектура та інфраструктура Хулхумале ретельно враховує кліматичні зміни”, – зазначає Арін Ахмед, директор з розвитку бізнесу корпорації HDC, яка керує будівництвом Міста надії.

Нове поселення має також розвантажити столицю Мальдівів місто Мале, яке одним з найбільш густонаселених міст планети. Тут наразі мешкає понад 52 тис. людей на 1 кв. км.

В ході першого етапу будівництва, який тривав з 1997-го до 2002 року, осушено 188 гектарів землі. Вже за два роки на них прибула перша тисяча жителів. 2015 року завершили будівництво ще 244 гектарів. І до кінця 2019 року населення Хулхумале складало 50 000 мешканців.

Але плани передбачають ще більше число жителів, до середини 2020-х років на острові поселяться 240 000 людей.

Тут планують побудувати різні види якісного житла, від соціального до “лакшері”, великі рекреаційні зони, а також створити робочі місця.

На відміну від стихійно забудованого Мале, місто Хулхумале ретельно сплановане. “Будинки розташовані таким чином, щоби зменшити нагрівання на сонці.

Вулиці враховують потоки вітру і таким чином знижують необхідність в кондиціонерах. Школи, мечеті та парки розташовані за 100-200 метрів від житлових районів, зменшуючи потребу в автотранспорті. Електробуси та велосипедні доріжки також є частиною нового міського пейзажу.

Соціальне житло буде доступним насамперед для самотніх жінок і тих, хто постраждав від переселення або стихійних лих. Будинки і міський простір враховують потреби людей з обмеженими можливостями.

Екологічність та доступність доповнює сучасна цифрова інфраструктура, зазначає Ахмед, який називає Хулхумале “першим розумним містом в Азії”. Швидкий доступ до інтернету забезпечує технологія GPON (Gigabit Passive Optical Networks).

“Головною перевагою побудови Розумного міста з нуля є те, що Хулхумале сприйматимуть як символ адаптації, місто, побудоване жителями Мальдівів для самих себе”, – зазначив професор Хасан Угейл, програміст, який працює над розробкою технологічної інфраструктури міста поряд зі своєю основною роботою директора Центру візуальних обчислень при Бредфордському університеті у Великій Британії.

Хулхумале будують за принципами сталого розвитку. Близько третини енергії мешканці міста отримуватимуть від сонячних батарей, вони також збиратимуть дощову воду для збереження водопостачання.

Утім, хіба саме будівництво штучного острова, насамперед у регіоні, відомому рідкісними кораловими рифами, не шкодить екології?

Для розширення острова на додаткові 244 га бельгійська компанія Dredging International викачала близько шести мільйонів кубометрів піску з навколишнього морського дна.

“Створення ділянок суші не лише загрожує знищенням коралових рифів, але й утворює величезні шлейфи осаду, які прямують до інших рифів, – пояснює експерт з коралових рифів доктор Голлі Іст. – Осад вкриває корали, блокуючи сонячне світло та заважаючи їм живитися, рости та розмножуватися”.

“Щоб зберегти корали, деякі з них довелося перенести, – пояснює наукова співробітниця Кейт Філпот. – Однак вони приживаються на новому місці не дуже добре і на це може піти багато часу”.

Утім, як зазначає Філпот, Хулхумале зводять у районі, де екологію вже певною мірою зіпсовано.

“У цьому регіоні – інтенсивний рух човнів, а забруднення довкілля більше, ніж у будь-якій іншій частині Мальдівів, тож будівництво зашкодить не більше”.

Цю точку зору підтримує й звіт Світового банку за 2020 рік, в якому зазначено, що “регіон Великого Мале, насамперед Хулхумале не має важливих природних середовищ, а більшість коралових рифів тут деградує”.

Ключовим питанням залишається вивіз відходів, як будівельних, так і побутових, адже населення острову постійно зростає.

“Більшу частину відходів перевезли на спеціально створений для цього острів Тілафуші”, – з іронією пояснює Філпот.

Хоча влада Мальдівів заперечує думку, що цей острів є по суті смітником в океані, їхні аргументи доволі розмиті.

“Усі заходи з мінімізації впливу будівництва на навколишнє середовище контролює Агентство з охорони довкілля Мальдівів (EPA)”, – зазначає Ахмед.

Хоча Хулхумале створений головним чином для поліпшення життя самих мальдівців, Місто надії також має на меті привабити новий тип туристів, яких цікавить дещо більше, ніж лінивий пляжний відпочинок.

Наприклад, у світовому фінансовому звіті за 2018 рік йдеться про перспективи розвитку медичного та спортивного туризму. Так, в проєкті – побудувати на Мальдівах першу багатопрофільну лікарню, тематичний парк водних атракціонів, гавань для яхт.

Філпот також сподівається, що завдяки будівництву Хулхумале молоде покоління мальдівців більше зацікавиться природою та довкіллям своєї батьківщини.

“Я викладала уроки екології коралових рифів для мальдівських дітей віком від 14 до 17 років – і понад половина класу ніколи не пірнали у воду з маскою і трубкою”, – розповідає дослідниця.

“Їхній подив від побаченого був захопливим, але водночас сумно, що вони живуть так близько від моря, але не мають можливості досліджувати його. Можливо, якщо вони більше знатимуть про морську біологію, вони будуть більш зацікавлені у збереженні та захисті морської екосистеми”.

З таким широким поглядом у майбутнє, будуючи острів в океані, мешканці Мальдівів, створять не просто Місто надії, а справжню Націю надії.

Написать комментарий