8 маловідомих фактів про Чорнобильську аварію

Через 32 роки після страшної Чорнобильської катастрофи людина починає поступово замислюватися над поверненням мертвої Зони відчуження у господарське користування. Мова не йде про проживання населення - у найближчі кількадесят тисяч років про це можна навіть і не думати. Однак цілком реально перетворити «Зону» у господарський об'єкт, що приноситиме користь науці та кошти державі. 1. Близько 60% території Зони відчуження стануть придатними для проживання людини уже за 30-60 років, адже ці землі уже навіть сьогодні є відносно чистими. Однак немає жодної економічної доцільності у поверненні населення у «Зону», адже північ України є малопридатною для ведення сільськогосподарської діяльності, тому в 6 разів менш заселена, ніж решта регіонів. Власне, саме через невисоку продуктивність місцевих земель більш ніж півстоліття тому ця територія була обрана для будівництва Чорнобильської атомної електростанції. Ще одна обов'язкова умова для будівництва АЕС - наявність достатньо великої водойми поруч, річка Прип'ять цілком підходила для цих цілей 2. Ще 40% території «Зони» ніколи не можна буде використовувати для проживання населення. Як відомо, землі навколо ЧАЕС забруднені кількома типами радіонуклідів. Період їх напіврозпаду становить від 29 і аж до 24 тисяч років! У результаті напіврозпаду радіонукліди не зникають повністю, але їх стає вдвічі менше, ніж було. Отже, за більш ніж 100 тисяч років чорнобильські землі повністю очистяться, і там буде сприятливе для людини радіоекологічне середовище. 3. Туристичний інтерес до «Зони» щороку лише зростає. Швидше за все, це пов'язано з поширенням «культури постапокаліпсису» серед молоді. У зв'язку з цим Державне агентство з управління Зоною відчуження планує залучати приватний капітал та розвивати туристичний напрямок. Це принесе додаткові кошти у бюджет та дозволить підтримувати безпечні маршрути у належному стані. Однак об'єкти, які від часу та відсутності догляду починають руйнуватися, стануть закритими для відвідувачів. 4. Близько 70% території Зони відчуження - це ліс. Ще 30% займають поля, які також поступово заростають. Торік, під час масштабних весняних пожеж, спричинених підпалом, згоріло аж 7% території. Однак до питання забезпечення пожежної безпеки у «Зоні» ставляться більш ніж серйозно. Роботи з чистки лісу та підготовки протипожежних траншей ведуть 500 працівників підприємства «Північна пуща». 5. Після аварії на Чорнобильській АЕС рівень забруднення радіонуклідами річки Дніпро підвищився у 10-15 разів порівняно з доаварійними показниками. Попри це рівень забруднення все ще не перевищує допустимі санітарні норми. Однак радіонукліди продовжують потрапляти у воду. Радіоактивні грунтові води «зони» стікають у річку Прип'ять, а звідти потрапляють у Дніпро, Чорне море та світовий океан. 6. Протягом 30 років загальний вплив радіації у Зоні відчуження зменшився у 10 тисяч разів. А завдяки будівництву першого саркофага радіаційні викиди в атмосферу з інженерних споруд 4 енергоблоку скоротилися у 125 разів. За цими холодними цифрами стоять життя і здоров'я майже 100 тисяч ліквідаторів. У перші роки люди працювали довкола реактора з розрахунком радіаційної дози 25 рентген на особу. Отримати таке опромінення можна було за лічені хвилини, якщо не за секунди. Однак вибору не було, хтось мав встановлювати обладнання, зводити «Укриття-1», захоронювати радіаційно заражені землі, зносити будинки, вирубувати дерева і навіть відстрілювати домашніх тварин, що залишилися на опроміненій території... 7. Конструктивне рішення побудови саме аркоподібного саркофагу дає можливість контролювати стан залишків реактора. Він стоятиме сто років, і за ці сто років людство має придумати, яким чином розібрати та захоронити усі 200 тонн відходів. На жаль, поки що немає ні відповідного проекту, ні фінансування, ні напрацювань щодо концепції майбутнього сховища для таких відходів. Поки що передбачається, що розбирати залишки реактора будуть роботи японського виробництва. 8. Найбільш забруднені території Зони відчуження непридатні для проживання населення, однак у теорії можуть принести Україні економічну користь, якщо розвивати там альтернативну енергетику. Встановлення вітряків та сонячних батарей вимагає величезних площ малопродуктивної землі, і в цьому плані найбільш забруднені землі «Зони» виглядають досить привабливо. Ще більш цікаво (і реально) виглядає проект із будівництва у Зоні відчуження твердопаливних котлів одночасно з насадженням спеціальних сортів верби, яка швидко росте. Однак все це - поки що лише у планах.