Після майже трьох місяців дискусій НКРЕКП таки ухвалила рішення про збільшення плати за доставку електроенергії від виробника до споживача. Кошти за цю послугу отримує державна компанія “Укренерго”. Вже з 1 січня тариф зросте до 68 копійок за кіловат.
Різке збільшення плати за передачу є вимушеним кроком. І ці гроші здебільшого витратять не на нагальні потреби, скажімо, захист об’єктів від російських атак. А на погашення боргів на енергетичному ринку, що накопичилися останніми роками.
Вища оплата послуги найперше зачепить великий бізнес. Промисловці ще з осені нищівно критикували навіть саму ідею зміни тарифу. Вдавалися навіть до шантажу: мовляв, їхні витрати зростуть настільки, що частина підприємств просто збанкрутує, а решті доведеться значно підвищити ціни на продукцію.
Лінії електропередач
Планове підвищення, але з тривалими баталіями
Епопея із підвищенням тарифу на передачу електроенергії тривала кілька місяців. Здавалося б, що це плановий процес, адже переглядати вартість мають щороку і з огляду на інфляцію. Та не цього разу, адже свої пропозиції “Укренерго” надало енергорегулятору ще у вересні. Далі були тривалі дискусії з гравцями ринку.
“Укренерго” не просто має надати свої пропозиції до зміни тарифу. А на такому своєрідному захисті наукової роботи довести ці витрати. Є ще багато зацікавлених сторін у цьому процесі, серед них і великі споживачі. Це можуть бути, наприклад, підприємства металургії, гірничо-збагачувальні комбінати. Є й виробники зеленої електричної енергії, які за рахунок цього тарифу отримують оплату за свої послуги. Тому кожна сторона агітувала за своє”, — пояснив директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович.
Пропозиції “Укренерго” із розрахунками нового тарифу гостро розкритикував великий бізнес. Зрештою НКРЕКП затвердила компромісний варіант підвищення вартості послуги.
Отже, з 1 січня 2025 року тариф на передачу електроенергії збільшить майже на третину — до понад 68 копійок за кіловат. Хоча “Укренерго” пропонувало, щоби нова вартість була ще на 10 копійок вищою. Натомість представники промисловості наполягали, що тариф на передачу узагалі не варто змінювати.
“Підвищення тарифу є цілком обґрунтованим. Робота “Укренерго” — це бізнес. Вони ж не можуть працювати у збиток, як це відбувалося останніми роками. Бо тоді формували штучно занижений тариф. В результаті — у компанії був дефіцит коштів і доводилося брати кредити. Але тепер на ринку електроенергії виникли такі серйозні борги, а міжнародні фінансові організації не збираються кредитувати нікого”, — зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Офіс державної НЕК ‘Укренерго’
Боргова яма через “зелений тариф”
У вартості передачі електроенергії є кілька складових. Найдужче зросли суми, які спрямовують на потреби “зеленого тарифу”. Фактично йдеться про половину від усієї плати за транспортування струму.
Це ті кошти, які “Укренерго” перераховує виробникам електроенергії з відновлювальних джерел. Уряд зобов’язав компанію покривати різницю між ринковою ціною і фактичним тарифом, який отримує “зелена генерація”. Ця фіксована плата, залежно від типу генерації, сягає до 7.5 грн за кіловат.
Загалом у 2025-му на виплати великим підприємствам та домогосподарствам, які генерують енергію з сонця та вітру, заклали понад 30 млрд грн. А це удвічі більше, ніж було цього року. Коштом цієї суми “Укренерго” ймовірно вдасться зупинити накопичення боргів перед виробниками.
“Зелений тариф” в Україні почали запроваджувати ще 2008 року. На папері ідея виглядала привабливо — так намагалися стимулювати розвиток відновлювальної енергетики.
У середині року виплати виробникам зеленої енергії обвалилися. Скаміжо, у травні гроші отримали лише 50 % компаній і домогосподарств. Але вже ближче до кінця року ситуація поліпшилася — частка виплат у листопаді сягнула майже 88 %.
Одна з найбільших в Україні сонячних електростанції Тоkmak Solar Energy
Важливою складовою нового тарифу на передачу електроенергії є кошти для погашення кредитів попередніх років. Їх “Укренерго” довелося брати, бо грошей не вистачало саме через збитковість транспортування електрики.
У листопаді державна компанія й узагалі опинилося за крок до дефолту. Тоді зупинилися виплати за позиками, які компанія брала ще 2021 року. А це — понад 820 млн доларів, ці кредитні кошти “Укренерго” зичило, щоби розрахуватися з виробниками електроенергії з відновлюваних джерел.
“Якщо у тарифі поточного року на виплати за кредитами було закладено майже 3 млрд грн, то вже у наступному році — 4.2 млрд грн. Зрозуміло, що ця сума враховує відсотки за “зеленими облігаціями”, за якими “Укренерго” оголошувало технічний дефолт. А ці виплати треба буде погасити, щоб відновити платоспроможність компанії й надалі залучати інші кредити”, — пояснив Роман Ніцович.
В “Укренерго” заявили, що вперше за чотири роки новий тариф на передачу електроенергії враховує “майже весь обсяг” покладених на них спеціальних обовʼязків. У компанії також підкреслили, що зміна вартості транспортування дозволить дещо покращити ситуацію і на балансувальному ринку, де також утворилися мільярдні борги.
Окрім компенсації “зеленого тарифу” та кредитів у нову вартість транспортування електроенергії заклали й інші витрати. Але ці цифри змінилися несуттєво. Наприклад, зарплата працівників “Укренерго” наступного року зросте на 11 %.
“Це, звичайно, замало. Особливо для тих умов ризику, у яких працюють представники «Укренерго». Але, варто зауважити, що зарплати в компанії завжди були дещо вищими, ніж, скажімо, як у обленерго. І у технічного персоналу також. Якщо ж повернутися до тарифу на передачу електроенергії, то не варто забувати про коригування інших складових витрат «Укренерго». Це — забезпечення ремонтів, відновлення після обстрілів чи аварій, запаси техніки, інша матеріально-технічна база тощо. Тобто всі ці щоденні технічні витрати, які є життєво важливими для держави, фінансуються саме з тарифу на передачу”, — розповіла фахівчиня з питань енергетики Ольга Бабій.
Промисловці проти нового тарифу
Великий бізнес збунтувався проти підвищення вартості транспортування електроенергії. Скажімо, у Федерації роботодавців порахували, що через новий тариф наступного року витрати бізнесу можуть зрости на понад 13 млрд грн. Таким чином їхня продукція стане менш конкурентною і дорожчою. У Федерації додають, ситуацію значно погіршує війна і руйнування інфраструктури та виробничих потужностей.
Голова Федерації роботодавців Ігор Фоменко
Українська асоціація виробників феросплавів закликала НКРЕКП “заморозити” тариф на передачу електроенергії. Підвищення плати вважають необґрунтованим і несвоєчасним. Додають, що значна частина їхніх підприємств тепер перебувають у зонах бойових дій. Тобто ситуація і без того катастрофічна.
Подібну заяву зробили і підприємства коксохімічної галузі, додали — через підвищення тарифу їхні збитки наступного року складуть понад 1 млрд грн.
“Таке підвищення дуже вдарить по економіці країни. По тих підприємствах, які споживають багато електроенергії. Якщо вони зупиняться, а це десь 30 % від балансу, то тоді впаде і кількість електроенергії, яку передаватимуть, і цей тариф знову буде недостатнім. Наша пропозиція — взагалі не підвищувати тариф”, — заявив заступник голови правління Марганецького гірничо-збагачувального комбінату Володимир Бондар.
“З підприємцями комунікували і пояснювали, що відбувається — для чого підвищувати цей тариф. Але це великий бізнес, який звик жити у комфортних умовах. Це той бізнес, який завжди виступав за дешеву електроенергію з Росії та Білорусі, за російський газ. Крім того, він не займався ніколи нормально екологічними програмами. Цей бізнес вимагав повернення ПДВ у 20 % на товари. Вони багато років продавали свою продукцію через прокладки, і валюта зависала десь у офшорах. І це зрештою — це люди, які намагаються впливати на українську політику”, — переконаний Володимир Омельченко.
Нікопольський завод феросплавів
Представники промисловості до останнього намагалися запобігти підвищенню тарифу на передачу електроенергії. Дискусії тривали навіть під час фінального етапу ухвалення рішення. Засідання НКРЕКП відбулося відкрито, тому профільні асоціації та представники підприємств змогли взяти слово.
“Підвищення тарифу вплине на виробництво цементу, який є базовим матеріалом для відбудови країни. Тому пропозиція Асоціації — взяти прогноз НБУ щодо зростання реального ВВП на рівні 4.3%. Зважаючи на це ми просили встановити тариф на передачу на рівні не вище 0.52 грн за кіловат”, — розповів представник Асоціації “Укрцемент” Павло Бондарев.
Збільшення тарифу на передачу електроенергії найперше вдарить саме по бізнесу. А от побутових споживачів безпосередньо не зачепить. До кінця опалювального сезону вартість електроенергії для населення залишається фіксованою. Так діє механізм ПСО, тобто покладання спеціальних обов’язків, який уряд двічі на рік переглядає. Різницю між ринковою ціною і тарифом, який сплачують побутові споживачі, покривають з доходів державних енергетичних компаній — “Енергоатому” та “Укргідроенерго”.
Однак збільшення тарифу на транспортування електроенергії для промисловості вдарить і по населенню, впевнені у Спілці споживачів комунальних послуг. У організації пояснюють: бізнес не витрачатиме кошти з власних кишень, а просто збільшить ціни на товари.
“У цій ситуації є один важливий момент. Бізнес працює на конкурентному ринку. І він може додати до ціни лише те, що споживач готовий оплатити. Якщо умовно на полиці два товари: український і закордонний. І як би не хотілося вітчизняному виробнику поставити дорожче, але він цього не зробить. Бо тоді споживачі купуватимуть імпортний товар”, — сказав економіст Олег Пендзин.
Загалом ж різке підвищення тарифу на передачу електроенергії спрямоване радше не на розвиток державного енергетичного сектору, а на гасіння мільярдних боргів. Ситуація з якими, схоже, остаточно зайшла у глухий кут.
А надто — у випадку із “зеленим тарифом”. Ідея його запровадження майже 20 років тому виглядала привабливою і логічною. Але реалізація видалася геть іншою — держава зобов’язалася сплачувати виробникам тариф, який прив’язали до курсу євро. Така обіцянка, яку закріпили у законодавстві, виявилася тягарем для бюджету країни. І окрім стимулювання розвитку чистої енергії, схема ще й стала способом заробітку для великих приватних енергетичних компаній. Але зрештою “зелений тариф” доживає кінця — країна має відмовитися від нього до 2030 року.
