Україна завершує технічну синхронізацію енергетичної мережі з європейською. Уже влітку в Україні збільшать номінальний показник напруги в розетках.
Обленерго почали готуватися — їм потрібно технічно переналаштувати мережі. Але у споживачів не меншає запитань. Головні: як новий стандарт напруги вплине на електроприлади і чи не зросте рахунок за спожиту електроенергію.
Високовольтні лінії електропередач
Новації вже влітку
З 1 липня в Україні зміниться стандарт напруги в електромережі. Її номінальний показник у розетках зросте до 230 вольтів. Перехід відбуватиметься поступово, без одномоментного збільшення вольтажу. Процес мають контролювати самі постачальники, тобто обленерго.
Новий стандарт замінить звичні для українців 220 вольтів. Рішення про зміни ще наприкінці квітня схвалила Нацкомісія регулювання ринку компослуг (НКРЕКП). Тому скасувати його вже неможливо, але найголовніше — на те немає жодних підстав.
Обленерго зобов’язали попередити споживачів про зміну стандарту. Водночас забезпечити філігранно точний показник рівня напруги неможливо — згідно з новою державною нормою, він може коливатися від 207 до 253 вольтів. Тобто відхилення не повинні перевищувати 10 %.
«Обленерго іноді справді можуть бути не в захваті від цієї новації. Їм потрібно підтримувати цей стандарт в іншому діапазоні. І в певних випадках технічно це може бути складно. Особливо якщо мережа перевантажена. Тобто якщо раніше 200 вольтів не були відхиленням, то тепер їх вважатимуть ним», — розповів голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин.
Вадим Литвин
Україна нічого нового для споживачів не придумала. Такі коливання напруги є безпечними й дозволені у країнах Європейського Союзу.
Від вищого стандарту напруги споживачі можуть отримати зиск — економію електроенергії. З новим вольтажем прилади працюватимуть ощадливіше. Бо що вища напруга, то менші витрати для її передавання.
Запровадження напруги 230 вольтів є одним з фінальних етапів синхронізації мереж України та Європи. Тобто наша держава переймає технічні параметри, притаманні більшості держав континенту. Водночас це й елемент євроінтеграції, адже Україна зобов’язалася запровадити технічні енергетичні параметри, за якими працює ЄС.
«Трансформатори дозволяють видати таку напругу. Це не пов’язане з якоюсь заміною обладнання. Змінюватимуть самі налаштування для регулювання напруги», — розповів директор з управління активами Прикарпаття обленерго Олег Сеник.
Після технічної синхронізації з європейською мережею в березні 2022 року деякі регіони України вже і так де-факто працюють із середнім показником напруги в розетках 230 вольтів. І жодних серйозних збоїв, аварій чи масового псування техніки від того не сталося.
З 1 липня стане простіше працювати європейським виробникам техніки та їхнім дилерам в Україні. Адже завдяки уніфікації рівня напруги дешевшою і швидшою буде сертифікація імпортної техніки.
Гендиректор YASNO Сергій Коваленко
«Навіщо це зробили? 230 вольтів — це європейський стандарт, який ми нарешті адаптували й собі. Власне, ми з вами, можливо, нічого й не відчуємо, але техніка точно відчує, адже вона спроєктована саме для мереж з такою напругою. Отже, все працюватиме оптимально і без перевантажень — тож менше поломок і ремонтів», — пояснив генеральний директор компанії-постачальниці електроенергії Сергій Коваленко.
Чи потрібно споживачам готуватися
Споживачі не відчують змін з 1 липня, переконують у НКРЕКП. Новий стандарт напруги в розетках також не вплине на ціну електроенергії.
Не завдасть шкоди потужність 230 вольтів і домашній техніці. Принаймні прилади, які випускають в останні два десятиліття, розробляли саме для такого діапазону напруги.
«Багато хто в Україні з цим уже давно живе. Система побудована так, що у споживачів, які ближчі до трансформаторної підстанції, напруга вже зараз 250 вольтів. А хто далі від неї — 210 вольтів. Але все це в межах дозволеного діапазону», — зауважив Вадим Литвин.
Навіть старі прилади здебільшого витримають напругу 230 вольтів. Крім хіба що техніки, яку виготовили ще до 1990-х років. Її ліпше перевірити у фахівця.
Діапазон робочих напруг для кожного приладу вказують у технічному паспорті. Зазвичай він дуже широкий і може сягати показника 180–260 вольтів.
Проблеми можуть виникнути з неякісною технікою. Скажімо, з підробками чи приладами, які ремонтували в підпільних майстернях. Особливо якщо замінили важливі деталі. На це споживачам також варто звернути увагу.
Внутрішньобудинкові мережі змінювати також не потрібно. Вони до нової потужності напруги вже готові.
Багатоповерхівки на Позняках, Київ.
«Мережі в будинку розраховані на напругу більш ніж тисяча вольтів», — пояснив інженер-електрик Анатолій Гичка.
Чи встановлювати стабілізатори напруги — має вирішувати споживач. Підвищення вольтажу з 1 липня відбудеться безпечно, непокоїтися про це не варто, запевнили у НКРЕКП. Водночас новий стандарт має зменшити ризики різкого коливання напруги в мережі.
«У мене стоїть прилад, який стабілізує електрику на всю квартиру. Просто тому, що я знаю, у якому стані наша мережа. І яким є ризик, що напруга може різко змінюватися. Тобто я потурбувався про те, щоб у моїй квартирі точно нічого не згоріло. Але це рішення ніяк не пов’язане з тим, що ми переходимо на новий стандарт», — розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Якщо ж постачальники електроенергії не дотримуватимуться нового стандарту напруги, споживачі мають право скаржитися. Найефективніший шлях — звернутися до спеціалізованої лабораторії, яка дослідить рівень напруги в розетках і зробить письмовий висновок. (Ця експертиза є платною.)
Якщо ж споживач зазнав матеріальної шкоди (техніка згоріла, трапилося щось серйозніше), то він має право вимагати компенсації. Процедура тривала й марудна, але ефективна.
Також споживачі можуть писати скарги на дії постачальників електроенергії напряму до національного регулятора (НКРЕКП).
Проблема не у вольтажі
Одразу три блоки українських АЕС із дев’яти перебувають у плановому ремонті і не генерують електроенергії. Це планова кампанія, яка стартувала ще на початку весни.
Проблеми виникають з іншими типами генерації. Скажімо, виробництво світла гідроелектростанціями обмежене. У річках нетипово низький рівень води. Через здебільшого хмарну погоду падає генерація сонячними станціями.
Графік ремонту на АЕС Енергоатом розробив завчасно. І цей розклад має враховувати низку факторів ризику. У середньому один блок АЕС ремонтують півтора місяця.
«Ризики повернення графіків відключення влітку справді є. Адже основною генерацією є АЕС. У виробництві атомні блоки складають понад 50 % електроенергії. АЕС потрібно вчасно підготувати до осінньо-зимового періоду. Важливо, щоб у найспекотніші місяці в мережі працювали п’ять-шість блоків», — розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Володимир Омельченко
Пік споживання світла влітку розпочинається в липні і триває до середини серпня. Торік у цей період Україну накрила аномально спекотна погода. Через наслідки руйнувань росіянами української енергосистеми та планову ремонтну кампанію на АЕС запроваджували графіки знеструмлення. Відключення тоді подекуди тривали по 20 годин на добу.
В Укргідрометцентрі повідомили: робити точні прогнози на літо ще зарано.
«Зараз мінімальне споживання, і це правильний час для ремонтів. Сам графік є таємним. Мені здається, що це здорове рішення. І воно спрямоване на те, щоб споживачі якомога менше відчули цю ремонтну кампанію. Враховані уроки минулого року. Тому мій прогноз оптимістичний. Якщо не відновляться фантастичні масштаби атак на енергосистему, то я не очікую влітку проблем», — зазначив Олександр Харченко.
Олександр Харченко
Водночас погода останнього тижня в Україні значно прохолодніша, ніж зазвичай. Середньодобова температура нижча від норми відразу на три-п’ять градусів. Споживання газу зросло, через що уповільнилися темпи закачування блакитного палива до сховищ.
«Почався імпорт газу в Україну через Словаччину. Це добрий знак, бо потрібно ще багато імпортувати, щоб створити запас на зиму. Раніше імпорт йшов з Угорщини та Польщі. Але дешевший угорський напрямок уже завантажений, тому постачальники вимушені купувати дорожчу потужність у Словаччині», — вважає колишній керівник Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон.
До 1 листопада уряд прагне закачати в підземні сховища 13,6 млрд кубів. Власного видобутку для цього не вистачить. На імпорт палива доведеться витратити понад 2 млрд євро (загалом йдеться про 4,5 млрд кубів).
Фахівці Центру Разумкова порахували: щоб вчасно накопичити необхідний на опалювальний сезон обсяг газу, добове закачування варто потроїти. Також аналітики припускають, що для закупівель блакитного палива з-за кордону Нафтогазу забракло принаймні 1 млрд євро.
Не розв’язали й проблеми штрафів для видобувальників газу. Міненерго і НКРЕКП досі не пішли назустріч компаніям і не скасували стягнень. Штрафи виписують за неналежну якість газу. Але дотриматися державного стандарту компанії не можуть почасти через наслідки російських атак. Адже під час масованих ударів росіяни зруйнували установки комплексної підготовки газу.
